Громадський активіст Микола Цехмейструк (на знімку) із Ладижина на Вінниччині виграв суд у місцевого комунального підприємства.

Як це вдалося чоловікові? Яку суму відшкодували за завдані збитки? Що він радить іншим, хто опинився в такій само ситуації?

Ось скільки назбиралося води на даху будівлі після дощів, вся вона текла в будинок.

Чотири рази затоплювало квартиру пана Цехмейструка. І не тільки його. Як тільки випаде рясний дощ, на горищі збирається вода і стікає у будинок, а далі по сходах аж до вхідних дверей у під’їзді. Помешкання пана Миколи — на п’ятому поверсі, тому пошкоджено найбільше. За його словами, в одній з квартир на другому поверсі дерев’яні двері за ніч настільки набрякли, що вранці сусіди не могли їх відчинити. «Довелося викликати рятувальників», — уточнює співрозмовник.
Щоразу після таких ситуацій чоловік звертався письмово до місцевого комунального підприємства «Ладжитлосервіс». За його словами, комунальники не реагували на звернення. На п’ятий раз чоловік подав позов до суду. Судові тяжби тривали понад рік. Зрештою, Феміда задовольнила позов постраждалого чоловіка. Визнала вину обслуговуючого підприємства. Зобов'язала відшкодувати завдані збитки як матеріальні, так і моральні, а також судові витрати. Здавалося б, істина взяла гору!
Можна забирати кошти і вкладати їх у ремонт.
— Але ж треба знати, з ким маєш справу, — каже пан Микола. — ЖЕК — це те само, що фортеця. Без штурму не візьмеш.
Під словом «штурм» має на увазі отримання грошей, визначених судом. Загалом сума становила 21 тисячу гривень. «Виривати» їх довелося з боєм.

Спілкуватися з чиновниками краще письмово

За весь час своєї епопеї пан Цехмейструк жодного разу не переступав поріг кабінетів чиновників. Не ходив ні до керівника «Ладжитлосервіс», не скаржився у міську раду. Каже, для нього принизливо випрошувати те, що йому належить.
— Закон надає можливість вирішувати питання іншим чином, саме цим я й скористався, — уточнює співрозмовник. — Мої письмові звернення стали документами, що їх вимагали у суді.
Комунальне підприємство не оскаржувало рішення суду. «Через 10 днів я отримав рішення суду й пішов з ним у Державну виконавчу службу (ДВС), бо розумів, що добровільно ЖЕК кошти не поверне, — каже співрозмовник. — Звідки у мене така упевненість? Вони, хоч і не оскаржили судове рішення, але на словах вини своєї не визнали». Пан Микола не помилився. За його словами, «Ладжитлосервіс» не раз і не два футболив звернення ДВС. Державні виконавці розводили руками, мовляв, що можемо зробити. На це в пана Миколи були свої аргументи.
— У заяві до ДВС я чітко вказав вимогу: накласти арешт на рахунки підприємства «Ладжитлосервіс», — продовжує співрозмовник. — Тому став вимагати її виконання. Сказав так: або ви робите те, що передбачено законом, або я оскаржую ваші дії. Тільки тоді ДВС підготувала листа про накладення арешту на рахунки підприємства.
Однак, як з’ясувалося, не так все просто. Потрібно було ще звертатися у Держказначейство, бо саме ця структура є розпорядником коштів. Але тільки розпорядником, бо самі кошти знаходяться в банку. Тому Держказначейство писало листи у банки, щоб з’ясувати, які рахунки має «Ладжитлосервіс». На паперову карусель витрачено чимало часу. Як мені згодом пояснили, ситуація вирішилася тоді, коли керівник ДВС пішов до заступника міського голови.

Експертизу замовляв через суд

Миколі Цехмейструку відшкодували 21 тисячу гривень. Із них понад 13 тисяч — це компенсація за матеріальні збитки, 4 тисячі — за моральну шкоду, решта — повернення судових витрат і вартості експертизи.
Співрозмовник каже, що він вимагав компенсації 50 тисяч гривень. Переконаний, що приватний експерт міг надати документи саме на таку суму. Проте він не став особисто звертатися з цього приводу. Чому?
— Я вимагав, щоб саме суд призначив експертизу, — наголошує він. — Якби робив це особисто, у відповідача була б підстава вважати висновок експерта некомпетентним. Вони б його оскаржили і затягнули розгляд. Суд надіслав звернення до спеціалізованої експертної організації. Звідти написали листа, що справді уповноважені проводити таку експертизу. Після цього суд звернувся із запитом, на яку дату можна призначати виїзд експертів. Я так само письмово надавав відповідь.
Пан Цехмейструк пояснив, що погодився на суму, визначену експертом, а не на ту, яку заявляв у позові, щоб не затягувати надалі процес. Він і так витратив на нього понад рік.
Воювати з комунальниками чоловіку довелося одному. На пропозицію долучитися сусідам, щоб спільно відстоювати інтереси в суді, ті відмовилися. Тепер дехто шкодує про нерішучість.
У КП «Ладжитлосервіс» пояснили, чому не визнали вини. Кажуть, мешканці будинку постраждали тому, що недбало ставляться до свого майна. Забираються на дах заради розваг і залишають після себе побутові відходи, які забивають стічні труби. «Чому ж після їх очищення вода уже не збирається на даху?» — запитує з цього приводу Микола Цехмейструк.

Віктор СКРИПНИК.
Фото надано автором.

Вінницька область.

 

КОМЕНТАР

Юрист Аліна МАРЦИНКОВСЬКА:

— В аналогічній ситуації існує чіткий алгоритм дій, дотримання якого буде запорукою відшкодування завданої шкоди. Якщо стався прорив чи вашу квартиру заливають, спробуйте встановити причину самостійно (можливо, сусіди зверху забули вимкнути кран). Якщо причина інша, викликайте аварійну службу, уточніть і зафіксуйте номер бригади. Одночасно необхідно знеструмити квартиру, а для відновлення електропостачання викликати електрика. Заодно попросіть майстра скласти акт огляду, як підтвердження факту його виклику. По можливості, зафіксуйте все, що відбувається на відео- чи фотокамеру. Бажано, щоб зображення містило мітку про час зйомки. Після усунення причин протікання необхідно невідкладно викликати комісію з ЖЕО, запросити свідків-сусідів та скласти відповідний акт, в якому будуть зафіксовані всі пошкодження. Зверніть увагу на те, щоб у цьому акті були зазначені дата його складання, прізвища та посади членів комісії.
Завдану шкоду оцінює експерт. Можна запросити бригаду майстрів, які складуть кошторис ремонтних робіт. Усі вищезгадані документи — це докази в суді.