2018 рік стане фінішним у програмі енергоефективності Одеської області, яка стартувала чотири роки тому. Мета програми — зниження енергоємності виробництва, впровадження опалювальних систем, що дають змогу використовувати місцеві види палива, застосування нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії. Значна увага в проекті приділяється підвищенню енергоефективності й розвитку енергозбереження в промисловості, житлово-комунальній сфері та бюджетних організаціях.
ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»
Середньодобове споживання природного газу в Одеській області становить 5 мільйонів кубометрів у літні місяці та 12 мільйонів кубометрів узимку. Загальна кількість котелень у регіоні — 1 тисяча 724; кількість котлів — 2 тисячі 776 одиниць, у тому числі працюючих на газі — 1 тисяча 525; на вугіллі — 1 тисяча 145; на альтернативному паливі — 106. Майже третина основного й допоміжного устаткування котельних підприємств вичерпала припустимі строки експлуатації. У котельнях Одеського регіону експлуатується приблизно 214 малоефективних котлів тепловою потужністю до 1 МВт. Котли працюють із низьким ККД — менш як 80 відсотків. На газових котлах установлено застарілі пальникові пристрої й автоматику, що не дає змоги ощадливо використовувати природний газ. Перевитрата газу на цих котлах досягає 10—30 відсотків від рівня сучасних котлів і призводить до додаткового забруднення атмосфери.
На її реалізацію було заплановано 1 мільярд 647 мільйонів 430 тисяч гривень. До того ж з обласного бюджету — 1 мільярд 182 мільйони 757 тисяч гривень, із районних і міських бюджетів — 55 мільйонів 446 тисяч гривень, із бюджетів сільських і селищних рад — 5 мільйонів 904 тисячі гривень. Інші джерела фінансування становитимуть 403 мільйони 322 тисячі гривень.
Основні заходи програми — переведення опалення з котельно-пічного палива на електроопалення; скорочення втрат котельно-пічного палива; переведення роботи парових котлів на водогрійний режим; заміна ламп розжарювання енергозберігаючими лампами; відключення трансформаторів на підстанціях із сезонним навантаженням; зменшення витрат електроенергії на власні потреби підприємств, установ та організацій; відключення допоміжного устаткування, освітлення, електронагрівальних приладів у години максимальних навантажень і під час роботи на холостому режимі; зниження витрати природного газу та електроенергії для виробництва теплової енергії, води шляхом подальшого вдосконалення системи генерування, транспортування й розподілу теплової та електричної енергії.
Координатором і організатором перетворення в життя програми енергоефективності Одеської області було визначено комунальне підприємство «Одеська обласна енерго-зберігаюча компанія».
Як зазначають на підприємстві, витрати на опалення трьох тисяч бюджетних установ (а це лікарні, дитсадки, школи та інші соціальні об’єкти) становить майже півмільярда гривень на рік, але використовуються ці кошти далеко не завжди ефективно.
Електронний моніторинг дав змогу не тільки акумулювати інформацію з технічного стану всіх котелень, а й автоматично підраховувати, яка кількість палива буде оптимальна, що дає можливість опалювати приміщення без зайвих витрат.
В Одеській області, як і загалом в Україні, більша частина обладнання підприємств теплоенергетики технічно й морально зношена, відпрацювала свій ресурс і потребує модернізації. Зокрема, понад 60 відсотків тепломереж необхідно замінити, недостатньо приладів обліку теплової енергії та інших контрольно-вимірювальних пристроїв.
Великі втрати тепла стаються через низьку надійність більшості теплотрас, які прокладено в непрохідних залізобетонних каналах з ізоляцією з мінеральної вати, яка з різних причин часто пошкоджується. Теплотраси не скрізь захищені від проникнення ґрунтових та інших вод, замочують теплоізоляцію, призводять до її пошкодження і, як результат, до корозії металу, появи свищів і розриву труб. Понад 22 відсотки теплових мереж перебуває в старому й аварійному стані. Втрати тепла через неякісну ізоляцію трубопроводів і витікання теплоносія в разі пошкодження труб у деяких випадках становлять 15—25 відсотків від відпущеної теплової енергії проти 13 відсотків, які передбачено нормами.
Від «модної теми» до норми життя
Енергоефективність в Одеській області вже давно з «модної теми» стала нормою життя. Ось які справи з реалізацією програми в сільській глибинці.
Упродовж 2017 року на Одещині понад сотня об’єктів соціальної сфери стали енергоефективними. Проведені тут заходи щодо енергозбереження дали можливість заощадити до 18 відсотків паливно-енергетичних ресурсів. Енергозберігаючі технології для нашої області особливо актуальні, оскільки вона не має власних енергогенеруючих потужностей, а отже, є енергодефіцитною.
У рамках реалізації програми енергоефективності модернізували систему вуличного освітлення в Подольську, провели капітальний ремонт у під’їздах і на міжповерхових клітинах у чотирьох будинках Чорноморська. Завершено капітальний ремонт семи багатоповерхових будинків в Овіді-
опольському районі, капітальний ремонт шкіл у Березовці та Іванівці, а також реконструкцію системи освітлення в Одеській обласній школі вищої спортивної майстерності «Олімпієць». Завершено капітальний ремонт шести навчальних закладів в Арцизі, капітальний ремонт двох житлових будинків в Ізмаїлі, десяти багатоквартирних будинків у Біляївському районі.
А в селищі Хлібодарське одразу після завершення минулого опалювального сезону вивчили умови за-стосування новинки, альтернативного виду палива — пелетів. У декількох школах району вони вже використовуються. Це дуже здешевлює тепло й дає більшу стабільність у роботі котелень. У Хлібодарському вирішили перевести на це альтернативне паливо потужні селищні котельні, які дають тепло всій інфраструктурі населеного пункту й усім багатоповерхівкам.
Селищний голова Степан Зазуляк вирішив ризикнути й стати першопрохідником у районі, перевівши всі селищні котельні на альтернативне паливо.
Виготовили проектно-кошторисну документацію, закупили необхідне устаткування. Умільці селищного комунгоспу встановили два нові котли, ще й удосконаливши їх. Котли поставили поруч із газовими, які вирішили використовувати як резервні. Роботу провели величезну, але тепер у селищі тепло, опалювальний сезон проходить організовано, без нарікань жителів. А це вагомий аргумент, щоб люди почали організовано оплачувати рахунки й віддавати борги.
Тепле — це добре забуте... старе
— З 1 січня 2018 року ми повернулися до дніпропетровського тарифу на тепло, — повідомив нещодавно міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко. — По суті, дніпропетровський тариф — це форма кредитування абонентів комунального підприємства «Тепломережа Ізмаілтеплокомуненерго» протягом усього року.
Уведення дніпропетровського тарифу — це спосіб підтримати комунальне підприємство: тепер оплата за вже поставлене тепло надходитиме протягом усього року — і це дасть можливість, у тому числі, здійснювати влітку підготовку до опалювального сезону й оновлювати устаткування в плановому порядку. Що ж до зменшення тарифу, то це можливо, але лише після зниження вартості газу.
Нагадаємо, що тариф формують ті самі статті витрат: визначається загальна сума витрат на рік, потім виводиться вартість одиниці продукції — теплової енергії (1 Гкал) і вартість опалення за «квадрат».
За дніпропетровського тарифу загальна вартість теплової енергії на рік ділиться на дві частини — умовно постійні витрати (абонплата протягом року) і умовно змінні витрати (в опалювальний сезон).
Отже, частина послуг абонентам надається в кредит, оплату якого вони здійснюють у літню пору. Це, з одного боку, знижує фінансове навантаження на абонента з оплати за спожиту теплову енергію, з другого — дає можливість робити попередню оплату за енергоносії і здійснювати в літній період ремонт і підготовку котелень для роботи в опалювальний сезон.
...В Ізмаїлі дніпропетровський тариф було введено постановою Кабміну від 29 квітня 2007 року, через сім років його змінив одноставковий, який пропрацював майже три роки. Чи допоможе ізмаільцям дніпропетровський тариф, який ще іноді називають «теплим кредитом», пережити зиму без жорсткої економії і з регулярною оплатою тепла, покаже весна.
Одеська область.
