Дві постійні комісії Сумської обласної ради домовились провести спільне засідання, на якому проаналізувати: наскільки ефективно було використано кошти обласного бюджету, виділені галузі охорони здоров’я? В Україні стартувала медична реформа, тому необхідно з’ясувати, якої невідкладної допомоги потребують лікувальні заклади низових рівнів, щоб уникнути трагедій у новій реальності.
— Чи можна пацієнта із гострим інфарктом, котрий живе в селі, довезти від цього першого рівня до третього, а перед цим завезти ще й на другий, щоб там виписали відповідне направлення? — ділиться сумнівами голова бюджетної комісії облради Микола Березін. — Я переконаний: ураховуючи ще й нинішній стан сільських доріг, живим ми такого пацієнта до спеціалізованого закладу не доправимо.
Депутат облради Володимир Поцелуєв, котрий працює на посаді головного лікаря Сумської центральної клінічної районної лікарні, також вважає, що на старті медичної реформи не вдасться уникнути багатьох проблем.
— Лікарю у віддаленому селі незрозуміло, куди везти хворого: на другий рівень чи одразу на третій, — каже В. Поцелуєв. — Дуже серйозним залишається кадрове питання. Ситуація загострюється: кордони нині відкриті, і молоді лікарі масово виїжджають працювати до інших країн. Там їм одразу платять від тисячі доларів або євро, а я, як адміністратор, можу запропонувати лише 3700 гривень. Тому вже виїжджають не лише лікарі, а й медсестри.
Не так давно про підводні камені медичної реформи говорили на засіданні громадської ради при Сумській облдержадміністрації. В. Поцелуєв тоді поінформував: для того, щоб розв’язати кадрову проблему в селах, будуватимуть медичні комплекси. Тобто під одним дахом розміщуватимуть амбулаторії або фельдшерсько-акушерські пункти та житло для медпрацівників. Маючи комфортабельне помешкання, лікар, можливо, й впроваджуватиме медреформу в селі. Але чи вистачить на це коштів? В Україні на розвиток сільської медицини передбачено виділити лише 5 мільярдів гривень, які ще невідомо як поділять між регіонами. Тож, швидше за все, «впрягатися» доведеться і місцевим бюджетам. Дуже добрий приклад на Сумщині продемонстрували в селі Комиші Охтирського району. Фермерське господарство, яке тут розташовується, за свій кошт споруджує будинок для лікаря та закуповує медикаменти для земляків. Якби в кожного чиновника було таке стратегічно-патріотичне бачення розвитку медицини, хіба хто боявся б медичної реформи?
На засіданні громадської ради йшла також мова про реформування в області служби екстреної медичної допомоги. За словами начальника обласного управління охорони здоров’я Сергія Бутенка, цей медичний підрозділ на Сумщині вважається одним із кращих в Україні. Служба має 132 автомобілі, на яких на виклики оперативно виїжджає 95 бригад. Однак так було раніше. Останні події засвідчили, що й цій стабільності настав кінець. Наприкінці січня на сумські вулиці виїхало чимало «швидких», які рухались з увімкненими сиренами. Як з’ясувалося, так екіпажі медичних карет протестували проти намірів уряду перетворити їх на «парамедиків».
В інший спосіб протестують проти реформування служби екстреної медичної допомоги у Шостці. Колектив місцевої станції колишньої «швидкої» на чолі зі своїм керівником звернувся до мешканців міста, щоб ті підтримали електронну петицію на сайті Кабінету Міністрів. Вона має назву «Проти руйнування системи екстреної медичної допомоги». Треба назбирати 25 тисяч голосів, але чомусь думається, що їх буде значно більше.
Як відомо, замість лікарів людям надаватимуть екстрену або невідкладну допомогу фельдшери, котрі виїжджатимуть далеко не на кожен виклик. Скільки через це помре людей, дізнаємося лише згодом. Та й чи дізнаємося?
Тож втручання депутатів Сумської обласної ради в перебіг медичної реформи на території регіону зайвим аж ніяк не буде. Ще є час, щоб звернути увагу на найважливіше, і якщо не ліквідувати потенційні загрози, то хоча б їх зменшити.
Сумська область.
