Вечірнє засідання 15 березня

На початку розгляду питання про призначення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини виникла дискусія, яку процедуру голосування потрібно застосовувати — відкриту чи таємну. Зокрема, голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря звернув увагу, що в Регламенті прописане відкрите голосування, тоді як закон про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини передбачає таємну процедуру.

Голова парламенту Андрій Парубій, відповідаючи на це зауваження, повідомив, що отримав роз’яснення Регламентного комітету щодо процедури призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому наголошується, що ці рішення з частиною 7 статті 208 Регламенту Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням. «Цей документ і для мене, і для всієї Верховної Ради є роз’ясненням, як діяти у цій ситуації», — зазначив він.

Першою свою кандидатуру на посаду уповноваженого представила народний депутат Людмила Денісова. Вона зазначила, що в своїй діяльності захищатиме право людини на життя, адже за останні роки загинуло понад десять тисяч громадян, домагатиметься звільнення полонених та в’язнів Кремля, захисту прав внутрішньо переміщених осіб та тих, хто залишився на окупованих територіях, зокрема, представників кримськотатарського народу.

Однією з головних проблем Л. Денісова також вважає бідність громадян, яка загострилася в умовах війни, адже через бідність і відсутність гідної роботи та зарплати вони шукають заробіток за кордоном і часто нелегально, що наражає їх на небезпеку стати жертвами торгівлі людьми.

Ще один претендент на цю посаду, Андрій Мамалига, повідомив, що вже 20 років займається правозахисною діяльністю в статусі адвоката та що на його рахунку сотні кримінальних справ та виграні справи у Європейському суді з прав людини. Зокрема, він брав участь у захисті учасників акції «Україна без Кучми» в 2001-2002 році, в захисті майданівців під час Революції Гідності. А після повернення з АТО, де воював у складі батальйону «Айдар», А. Мамалига включився у захист прав військовослужбовців та добровольців в судах.

Під час обговорення лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко зауважив, що коли розстрілювали людей на Майдані, то офіс попереднього уповноваженого був закритий, тому новий омбудсмен «має захищати не владу, не власну кишеню, а принципи, Конституцію і права українців».

Руслан Сидорович («Самопоміч») висловив думку, що Уповноваженим з прав людини має бути не політик, а людина із правозахисного середовища, яка все своє життя присвятила не політичній діяльності, а захисту прав людини.

Мустафа Найєм (БПП) звернув увагу, що існує загроза, коли одна політична сила матиме вплив і на Національну поліцію, і на пенітенціарну службу, і на Уповноваженого з прав людини.

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко висловила побажання, щоб новий омбудсмен справді був поза політикою, дуже тісно працював з громадськими організаціями та спирався у своїй роботі на підтримку сесійної зали. Також вона подякувала попередньому уповноваженому Валерії Лутковській за спільні зусилля зі звільнення заручників.

Призначення Людмили Денісової Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини підтримали 280 народних депутатів.

Доповідаючи питання про призначення членів Рахункової палати, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Іван Крулько повідомив, що Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді розглянути 23 кандидатури. Стосовно процедури обрання, то він сказав, що під час рейтингового голосування пропонується визначити дев’ять кандидатів з найбільшою кількістю голосів та затвердити нових членів Рахункової палати єдиним списком.

Під час обговорення Тетяна Острікова («Самопоміч») наголосила, що Рахункова палата має бути реальною загрозою для системи правління, заснованій на корупції, клептоманії, а висновок Рахункової палати має стати справжнім вироком корупціонерам та тим, хто сьогодні розкрадає державні кошти. «Уряд має тремтіти від того, що Рахункова палата дала розгромний висновок по тій чи іншій операції, де виявлено неефективне чи нецільове використання державних коштів», — підкреслила вона та констатувала, що зараз цей орган не можна назвати ефективним, адже ніхто навіть не читає висновки Рахункової палати.

Однак Павло Кишкар («Самопоміч») повідомив, що тільки-но закінчив перечитувати звіт про використання коштів Міністерством молоді і спорту, де чітко зазначено суми, які були вкрадені відповідними посадовими особами. «Можете вважати це зверненням до відповідних правоохоронних органів щодо розслідування діяльності Мінмолодьспорту», — заявив він.

Після того як під час рейтингового голосування було визначено дев’ять кандидатів, які здобули найбільшу підтримку (Валерій Пацкан, Андрій Дідик, Цезар Огонь, Віктор Богун, Василь Невідомий, Андрій Майснер, Ігор Яремчук, Ірина Іванова та Олександр Яременко), їх було призначено членами Рахункової палати. За поданням Голови Верховної Ради керівником Рахункової палати було призначено народного депутата Валерія Пацкана. «За» — 309 голосів.

Верховна Рада проголосувала за дострокове припинення повноважень народних депутатів, обраних на нові посади, Людмили Денісової та Валерія Пацкана. Після того як новий омбудсмен, Людмила Денісова, склала присягу перед Верховною Радою, парламентарії проголосували за звільнення з цієї посади Валерії Лутковської.

Крім того, Верховна Рада ухвалила постанову про звільнення голови та інших членів Рахункової палати попереднього складу.

Народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення кримінального судочинства (№7547). Народний депутат Тетяна Острікова наголосила, що цей законопроект виправляє недоліки ухвалених змін до Кримінально-процесуального кодексу, які можуть призвести до колапсу судової і правоохоронної систем.

Цю тезу підтримав і Генпрокурор Юрій Луценко, який заявив, що якщо сьогодні не буде внесено цих змін, то з завтрашнього дня правоохоронна система України може «впасти в кому». «Я б від імені всіх правоохоронців дуже просив піти назустріч, бо питання не тільки у неможливості вчасно похоронити людей — питання в неможливості взагалі правоохоронної діяльності буквально з завтрашнього дня», — підкреслив він.

Утім за результатами голосування законопроект не набрав потрібної кількості голосів та був відхилений.