Погоджувальна рада
Нинішній пленарний тиждень буде приурочено чорнобильській проблематиці. На розгляд парламенту внесено декілька законопроектів, які відновлюють пільги та компенсації для чорнобильців, які було скасовано три роки тому, — на лікування, харчування дітей тощо.
Максим Бурбак, Сергій Березенко, Степан Кубів — Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України.
Юрій Бойко, Олег Ляшко, Віктор Бондар, Ярослав Москаленко, Дмитро Андрієвський, Сергій Власенко.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
На початку погоджувальної ради лідерів депутатських фракцій і груп та голів парламентських комітетів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій поінформував, що підписав Закон «Про дипломатичну службу» і передав його на підпис Президентові України. А. Парубій наголосив, що ухвалення такого закону є дуже знаковим.
Глава парламенту нагадав історичний факт — 22 грудня 1917 року Центральною Радою було підписано законопроект про створення Генерального секретарства закордонних справ — першої структури, яка займалась зовнішньою політикою України.
«Новий закон дасть нову гостру зброю українським дипломатам для виконання своїх обов’язків та обстоювання інтересів України у світі», — сподівається Голова Верховної Ради.
У вівторок депутати розглянуть блок чорнобильських питань — про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС, блок питань ядерної політики та безпеки. А також другий блок — екологічної політики. У середу — традиційно питання ратифікації та блок питань економічної політики, до яких надійшло багато правок. У четвер — блок питань аграрної політики та інтелектуальної власності.
Маски-шоу — стоп!
Заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка Сергій Березенко запропонував погоджувальній раді включити до порядку денного на 17 квітня проект закону про створення Національного бюро фінансової безпеки (№ 8157), визначений
Президентом України як невідкладний. «Бюро стане профільним органом подолання системних загроз в сфері публічних фінансів та додатковим важливим інструментом протидії корупції в державі, — зауважив депутат. — Ми всі говоримо про так звану кампанію «маски шоу — стоп!». При цьому кожен правоохоронний орган має той департамент, який тероризує бізнес».
Сергій Березенко закликав уважно поставитися до розгляду блоку законопроектів про ядерну безпеку 19 квітня, зокрема, відзначивши законопроект № 7471 — щодо запровадження державного нагляду за ядерними об’єктами для захисту громадян і довкілля.
Сергій Березенко також запропонував розпочати пленарне засідання 19 квітня з розгляду кадрових питань — призначення суддів Конституційного суду, обрання нового складу ЦВК, обрання кандидата від Верховної Ради для проведення аудиту НАБУ за 2016 рік.
Фракція «Народний фронт» підтримує посилення відповідальності за підкуп та продаж голосів виборців, заявив лідер фракції Максим Бурбак, закликавши підтримати урядовий законопроект щодо посилення відповідальності за порушення закону про вибори. «До прикладу, ще в 2015 році була порушена справа по фальсифікаціях під час виборів до Чернівецької міськради в студмістечку, де скуповували голоси. Студенти, виконавці підкупу вже засуджені, але організатор махінацій досі сидить в кріслі депутата міськради. Поновився в університеті й знову викладає, ще й докторську дисертацію захистив», — сказав М. Бурбак. Ця проблема, за словами депутата, особливо актуальна через наближення президентських та парламентських виборів, та проведення виборів до новостворених об’єднаних територіальних громад.
Фракція «Народний фронт» закликала парламент якнайшвидше розглянути проект закону, яким удосконалюється управління об’єктами державної власності. Йдеться про старі приміщення різних бань, санаторіїв, баз, сортувальних станцій, колишніх поштових відділень тощо, на утримання яких ДП витрачають чималі кошти. Наприклад, за словами М. Бурбака, «Укрпошта» минулого року на утримання непотрібних їй об’єктів витратила понад 300 мільйонів гривень. Однак чинне законодавство забороняє відчужувати ці об’єкти, оскільки саме підприємство не підлягає приватизації. Парламентарій запропонував використати ці приміщення для облаштування сільських рад чи центрів надання адмінпослуг у новостворених ОТГ. Це передбачає зареєстрований у парламенті законопроект № 8225, яким регулюється ефективне використання таких об’єктів. «Тобто непотрібні державним підприємствам приміщення чи інші об’єкти можна передати в комунальну власність чи продати на відкритому аукціоні через систему ProZorro», — наголосив Максим Бурбак.
Консультації та домовленості
Руслан Сидорович (фракція «Самопоміч») привернув увагу до стану українських доріг. За його словами, на ремонт та будівництво доріг у цьогорічному бюджеті передбачено 39,8 мільярда гривень, однак ці кошти невідомо куди діваються, відсутній розвиток інфраструктури.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко нагадала, що Бюджетний кодекс передбачає, що до 1 квітня урядом має бути подана Бюджетна резолюція, яка закладає всі параметри та стратегію бюджету на наступний рік. Однак уряд не подав Бюджетну резолюцію. Політик звернулася до Голови Верховної Ради — фракція підготувала проект постанови, який зобов’язує уряд від імені парламенту подати Бюджетну резолюцію та визначає певні параметри, які уряд має закласти в резолюцію — детінізація української економіки, збільшення видатків на оборону, науку, енергозбереження, аграрні програми, збільшення доходів людей. Однак із реєстрацією цього проекту постанови у фракції виявилися проблеми.
Натомість Перший віце-прем’єр міністр Степан Кубів нагадав, що минулого року Бюджетну резолюцію було затверджено на три роки, а нинішнього року прогнозовані показники уточнюватимуться. «Два роки тому розпочав роботу призначений парламентом уряд на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом, — зазначив С. Кубів. — Уряд розпочав працювати в дуже важких умовах кризи, перед урядом стояли складні завдання. Але вже вісім кварталів економіка демонструє хоч невелике, але зростання, економічні показники свідчать про певну позитивну динаміку». Щодо боргових запозичень, то урядовець наголосив: вперше за роки незалежності зовнішній борг зменшився з 81% до 72% від ВВП. За I квартал 2018 року зменшили загальний борг України на 2 мільярди 130 мільйонів доларів, з них майже на мільярд зменшено зовнішні борги. Окрім того, за словами С. Кубіва, у 2017 році показали додаткове зростання порівняно з 2016 роком такі сфери економіки: переробна галузь, внутрішня торгівля, будівництво, капітальні та загальні інвестиції, структура нагромадження основного капіталу.
Лідер фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко заявив: анонсоване «пасхальне перемир’я» зірвано, але воно показало, наскільки потрібно добиватися досягнення прогресу в мирних переговорах щодо ситуації на Донбасі. Тому, на думку політика, головне питання, довкола якого має об’єднатися парламент, — як досягти примирення та повернення територій та людей. Фракція також пропонує ухвалити законопроект про взяття на житлову чергу людей, котрі втратили своє житло на Донбасі.
Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко привернув увагу до проблеми українського села та селян. Фракція ініціює зміни до Конституції — основою земельного устрою є фермерське господарство, щоб закріпити землю за українським селянином, а не віддати великим транснаціональним корпораціям. А також ухвалити закон, який дозволяє успадковувати землю спадкоємцям померлого фермера, бо є випадки — як тільки помер фермер, його землю одразу переписали на велику земельну корпорацію.
Ще одна вимога радикалів — заборонити використання у молочних продуктах пальмової олії.
Віктор Бондар (ДГ «Відродження») закликав прийняти реальні програми розвитку промисловості, скасувати оподаткування при завезенні нового обладнання, передбачити допомогу при створенні нових промислових підприємств, спрощене кредитування бізнесу.
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд наголосила на потребі зміни підходів до оборонної сфери. «Заклинаннями про вступ до НАТО болото на «Широкому лані» (військовий полігон у Миколаївській обл. — Ред.) не висушиш, вступ до НАТО пролягає через дотримання стандартів, — зауважила О. Сироїд. — Якщо насправді хочемо вступити до НАТО та розвивати українське військо, треба припинити красти з оборонного бюджету і поважати українського солдата».
Інвентаризація договорів
Представник Президента України у парламенті Ірина Луценко нагадала: Президент вимагає розірвати Договір про дружбу та співробітництво між Україною і Росією. «На безпековому форумі Президент України оголосив, що має намір внести до Верховної Ради законопроект про негайне припинення дії окремих положень Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і РФ, які не сумісні з національними інтересами та реалізацією її права на самооборону. Такий крок дозволяє зробити стаття 75 Віденської конвенції про міжнародні договори 1969 року», — сказала І. Луценко. При цьому політик нагадала, що СНД відмовився визнавати російську агресію в Україні, тому глава держави заявив про намір припинити участь України в його статутних органах.
«Верховний Головнокомандувач закликає уряд провести інвентаризацію усіх договорів між членами СНД для того, щоб денонсувати окремі договори, залишивши лише ті, які є прагматично необхідні для України, зокрема, визнання дипломів, працевлаштування, договір про транзит», — додала Ірина Луценко.
У разі зарплати в 10 тисяч пенсія буде лише півтори
Про це заявив перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін. «Людина, яка працює і отримує офіційну зарплату в 10 тисяч гривень, матиме пенсію 1500 гривень», — сказав він. Депутат закликав ухвалити законопроект про недержавне пенсійне забезпечення, що допоможе збільшити розмір пенсій.
Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розповіла, що до комітету надійшло дуже багато пропозицій від бізнесових організацій щодо створення нового органу — Національного бюро фінансової безпеки. Парламентарій запропонувала розглядати законопроект № 8157 про створення НБФБ без політичних підтекстів.
Голова Комітету з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Григорій Немиря поінформував, що в середу, 18 квітня, у комітеті відбудуться слухання щодо проблем вимушених переселенців та громадян, котрі проживають на лінії зіткнення, на які очікують представників уряду.
