У ці травневі дні один із найпотужніших закладів вищої освіти України, найстаріших і найбільших університетів не лише країни, а й Східної Європи — Національний університет біоресурсів і природокористування України — готується до святкування свого 120-річного ювілею.

У дзеркалі історії...

Свої витоки він бере з сільськогосподарського відділення, відкритого 30 вересня 1898 року в складі Київського політехнічного інституту. Саме в той час екзамени у його студентів приймав сам Д. І. Менделєєв. Згодом — у 1918 році — воно трансформувалось у сільськогосподарський факультет, а в 1922-му — Київський сільськогосподарський інститут (КСГІ), який за рік став самостійним закладом вищої освіти. Саме для нього відомий творець українського бароко архітектор Микола Дяченко спроектував у Голосієві перший навчальний корпус, до якого згодом додалися ще кілька і які складають нині історичну частину обличчя університету. Він так органічно вписався в цю чарівну місцевість — Голосіївський ліс, що, здається, був тут завжди.

Та є ще одна відправна точка, від якої можна простежити історію нашого університету. Архівні джерела свідчать, що лісова наукова школа нинішнього НУБіП України бере свій початок з Варшавської лісової школи (що на той час мала статус закладу вищої освіти), заснованої ще в 1816 році. Тобто наш виш, який в останню декаду травня святкуватиме свої 120 років, нині фактично має більш як 200-річну історію. І це теж факт.

У 1948 році з нагоди 50-річчя з дня заснування КСГІ нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У 1954 році Київський сільськогосподарський і Київський лісогосподарський інститути були об’єднані в один навчальний заклад — Українську ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію. Вже за часів незалежності, в 1990-ті роки, УСГА реорганізовано в Український державний аграрний університет і присвоєно статус національного з наданням прав автономії та самоврядності. А 2008 року постановою уряду його перейменовано в Національний університет біоресурсів і природокористування України.

З його історією пов’язані імена видатних вчених, які сприяли значному розширенню та поглибленню комплексу наукових досліджень. До вітчизняної наукової скарбниці навіки увійшли досягнення наукових шкіл професорів В. Ф. Пересипкіна, П. Д. Пшеничного, К. Б. Свєчина, Д. Я. Василенка, М. А. Кравченка, Г. О. Богданова, І. О. Поваженка, Г. О. Гіммельрейха, М. Ф. Гулого, В. В. Нікольського, М. Т. Скородумова, О. К. Щербини, С. Ю. Ярослава, С. В. Баженова, І. І. Мартиненка, М. П. Дядечка та інших. Та й академік Т. Д. Лисенко (що б там про нього не говорили!) теж причетний до історії нашого університету.

Для увіковічення пам’яті засновників вишу та видатних вчених і педагогів, які прославили Україну в світі та відомі своїми здобутками, три роки тому закладено Алею слави. Сьогодні на ній встановлено погруддя фундаторам аграрної науки України Петру Сльозкіну, Євгену Алексєєву, Антону Скороходьку, Павлу Пшеничному, Петру Власюку, Петру Василенку, Володимиру Пересипкіну, Івану Мартиненку, Миколі Червінському. А за кілька днів до них додадуться ще декілька.

За 120 років діяльності університет в усіх його іпостасях підготував понад 190 тисяч фахівців для України та світу (нині тут, крім українських студентів, здобувають освіту представники 22 країн Європи, Азії, Африки). До честі вишу, за роки незалежності України майже 80 наших випускників обиралися народними депутатами України, а Іван Плющ та Олександр Мороз (двічі!) — головами Верховної Ради України. Та й значна кількість членів уряду, відомих підприємців, голів обласних адміністрацій та рад різних часів також вихованці НУБіП.

...і світлі сьогодення: реалізуючи програму розвитку «Голосіївська ініціатива-2025»

Саме таку назву — «Голосіївська ініціатива-2025» — ми дали програмі розвитку університету, яка успішно реалізується. І підтвердження цьому те, що НУБіП України входить до десятки кращих закладів вищої освіти країни: в 2017 році він посів 8-ме місце в рейтингу «ТОП-200 Україна», займає 3-тє місце серед кращих вишів столиці та впевнено позиціонується в міжнародних рейтингах QS серед зростаючих країн Європи і Східної Азії.

Університет дослідницького типу, сьогодні НУБіП України провадить освітню, науково-дослідну, науково-інноваційну, навчально-виробничу та інформаційно-консультаційну діяльність, спрямовану на вивчення сучасних проблем науки про життя і навколишнє природне середовище, використання, відтворення та збалансований розвиток біоресурсів наземних і водних екосистем, запровадження новітніх природоохоронних агро- і біотехнологій, технологій відродження безпечності та родючості ґрунтів, енергозберігаючих агротехнологій, екологічного і правового менеджменту в сільській місцевості, здійснення моніторингу і контролю за дотриманням стандартів, якістю і безпекою сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та довкілля.

Сьогодні у складі вишу функціонують 3 навчально-наукові інститути, 13 факультетів, 10 науково-дослідних інститутів, 11 відокремлених підрозділів, навчаються майже 30 тисяч студентів та слухачів, більш як 400 аспірантів, докторантів та здобувачів.

Навчальний процес і наукові дослідження забезпечують понад 3 тисячі наукових і науково-педагогічних працівників, у т. ч. майже 300 професорів і докторів наук та майже 1000 доцентів і кандидатів наук. Університет готує молодших спеціалістів за 26 спеціальностями, бакалаврів — 36, спеціалістів — 13, магістрів — 37 (у рамках яких налічуються 53 освітні програми), кандидатів і докторів наук — 34 спеціальностями з 15 галузей знань. Щорічно понад 5 тисяч керівних працівників і фахівців АПК проходять перепідготовку й підвищують свою кваліфікацію в ННІ післядипломної освіти.

Все це — офіційна статистика. А у неофіційному плані, як ректор, людина і випускник, хочу підкреслити: наш університет взяв курс на європейську якість освіти, а його територію оголошено вільною від хабарів та нестатутних відносин. І цього практично вдалося досягти у дуже короткі строки.

Такі досягнення — результат напруженої і різнопланової роботи колективу по реалізації заходів з виконання програми розвитку «Голосіївська ініціатива-2025» щодо підвищення якості освіти, кінцевою метою якої є підготовка висококваліфікованих фахівців європейського і світового рівня, творче поєднання освітянської, наукової і практичної діяльності. У цьому розраховуємо і на загальноуніверситетську та факультетські ради роботодавців, які залучаються до навчального процесу, рецензують освітні програми та забезпечують практичну підготовку майбутніх фахівців та їхнє подальше працевлаштування. Ми вдячні меценатам Юрію Мельнику, Леоніду Центилу, Івану Усу, Валерію Давиденку, Віталію Скоцику, Юрію Карасику, Григорію Калетнику та багатьом іншим за їхній внесок у розбудову університету.

Важливою складовою забезпечення якості навчання став науковий, педагогічний та практичний рівень професорсько-викладацького складу вишу. На перше місце серед вимог на сьогодні виходять фаховість, власний практичний досвід, який об’єднує знання сучасних виробничих технологій, використання актуального програмного забезпечення, знання іноземних мов.

Вчені університету вносять вагомий внесок у розвиток аграрної науки: за останні п’ять років отримано понад 1500 тисяч патентів на винаходи, сорти рослин, авторських свідоцтв, з яких майже 500 впроваджено у виробництво. Все це на рахунку Валерія Кашпарова, Ігоря Гудкова, Семена Танчика, Миколи Цвіліховського, Петра Лакиди, Миколи Патики, Віталія Лисенка, Володимира Булгакова та багатьох інших.

За різними джерелами фінансування наші вчені виконують 137 науково-дослідних тем на 43,5 млн грн, з них 87 тем — за рахунок коштів державного бюджету на 30 млн грн.

У травні 2017 р. колектив отримав престижну відзнаку Scopus Awards Ukraine — як найуспішніший університет за кількістю публікацій в агробіологічній сфері, у т. ч. і серед підрозділів НААН України.

У структурі університету активно функціонують знаний у світі Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології, дослідження вчених якого спрямовані на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС (а після радіаційної аварії в Японії — і на Фукусімі), та унікальна Українська лабораторія якості і безпеки продукції агропромислового комплексу.

Дослідні станції — Боярська лісова та Агрономічна, навчально-дослідні господарства університету «Великоснітинське» і «Ворзель» стали традиційним місцем проведення практичного навчання студентів. А ще три роки тому ці НДГ були збитковими: борг перевищував 12 млн грн. Зараз же, завдяки сучасній системі господарювання, вони з боргів вийшли і стали прибутковими. Урожайність зернових, кукурудзи, соняшнику зросла вдвічі, а надої молока — до 6500 кг на рік.

За останні чотири роки несказанно змінився і ботанічний сад університету. Закладений ще Петром Могилою як парк монастиря Голосіївська пустинь в 1631 році, він за допомогою лісівників всієї України став безумовною родзинкою території вишу. Думаю, що митрополит, справжній патріот землі нашої, був би радий бачити крізь віки своє дітище у його нинішньому стані.

За останні роки проведено капітальні ремонти всіх корпусів і гуртожитків, які ще три роки тому були у плачевному стані. За цей час тільки одних дахів перекрито більш як 2,3 гектара! Відремонтовано та переоснащено багато лабораторій і аудиторій вишу, приведено до належного стану місця загального користування у гуртожитках.

НУБіП у світі знають

Університет, прагнучи до інтеграції системи української освіти в єдиний європейський освітній простір, має тісні міжнародні зв’язки із 153 університетами та міжнародними організаціями, є членом президії міжнародного Консорціуму аграрних університетів світу, Європейської Асоціації університетів наук про життя, має договори та тісну співпрацю з університетами штатів Пенсильванія, Айова, Луїзіана, Міссурі (США), Токійським аграрним університетом (Японія), Берлінським університетом ім. Гумбольдта та Тріздорф (Німеччина), Варшавським університетом наук про життя (Польща), Університетом Осло (Норвегія), Університетом Чонбук (Південна Корея) та ін. Він має статус національного координатора європейської дослідницької програми «Горизонт-2020», залучений до 53 міжнародних програм. Щороку майже півтори тисячі студентів виїжджають за кордон на навчання та стажування, майже 300 науково-педагогічних працівників — проходять стажування у закордонних установах, представляють університет на міжнародних заходах, беруть участь у міжнародних конференціях, семінарах, воркшопах, а деякі з них запрошуються на читання лекцій в університетах-партнерах.

Молоде обличчя вишу

Наші студенти за підсумками ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади за 2016—2017 рр. посіли перше місце серед 18 аграрних вишів. За її підсумком університет зайняв високе 4-те місце серед 300 вишів України. У цьому році він знову демонструє такі самі високі показники — як у Всеукраїнській студентській олімпіаді, так і Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. І хоча остаточних підсумків ще не підбито, але серед лідерів НУБіП знову буде!

Окрім освітнього й наукового процесів, студенти беруть активну участь у громадському, культурному та спортивному житті університету. Більш як 3 тисячі з них залучено до постійної участі в 14 художніх колективах і творчих студіях, 12 з яких отримали Гран-прі міжнародних та Всеукраїнських творчих конкурсів. А традиційний міжнародний фестиваль «Голосіївська весна» — то справжня феєрія талантів, якому можуть позаздрити навіть професійні виконавці. Цьогоріч на його сцені виступили понад дві тисячі студентів-аматорів, мистецтво яких оцінювало професійне журі та вісім тисяч студентів-глядачів. Цю назву — «Голосіївська весна» — цілком доречно екстраполювати на загальну картину неухильного розвитку НУБіП.

Наша молодь традиційно бере участь у спортивних змаганнях найвищого ґатунку — чемпіонатах світу, Європи та України. Так, Тетяна Петрович стала бронзовою призеркою чемпіонату Європи з боксу, а чоловіча та жіноча збірні НУБіП України з перетягування каната — кілька років поспіль підтверджують статус чемпіонів України.

Важливою складовою забезпечення якості навчання, що в останні роки є домінуючою в діяльності колективу, стає рівень підготовки абітурієнтів. Університет активно працює в цьому напрямку, розвиваючи профорієнтаційну роботу — через підготовку вступників на підготовчому відділенні, запровадження власної Всеукраїнської олімпіади для вступників. Популярністю користуються Дні відкритих дверей, які цьогоріч відвідали понад 3 тисячі майбутніх абітурієнтів зі шкіл та коледжів різних регіонів України. Відбір кращих із них на навчання забезпечує хороший старт освітнього процесу.

З днем народження, наш університете!

Тобто нині наш університет динамічно розвивається. Попереду — багато амбітних планів, головним з яких залишається якісна підготовка висококваліфікованих фахівців європейського та світового рівня. Серед найближчих — проведення міжнародної науково-практичної конференції «Цілі сталого розвитку третього тисячоліття: виклики для університетів наук про життя», яка присвячена 120-річчю заснування НУБіП. Планується обговорення актуальних проблем, перспектив і шляхів забезпечення сталого розвитку в контексті глобальних та регіональних викликів, трансформації суспільства та формування нової технологічної революції. Окрім цього, заплановано багато святкових зустрічей, подій та презентацій. А кульмінацією свята 25 травня має стати театралізоване дійство — «День університету» — за участю керівників держави, почесних українських та закордонних гостей.

З днем народження, наш університете!

Станіслав НІКОЛАЄНКО, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, міністр освіти і науки (2005—2007 рр.), народний депутат України ІІ—V скликань, секретар, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (1994—2005 рр.).

ПРИВІТАННЯ

Колективу Національного університету біоресурсів 
і природокористування України

Дорогі друзі!

Прийміть щирі вітання з нагоди знаменної події в житті славетного закладу — 120-річного ювілею Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Ваш університет пройшов славний шлях становлення і сьогодні є провідним вищим аграрним закладом освіти України. Тут отримало фахову підготовку не одне покоління видатних випускників та вчених, відомих своїми здобутками в країні та далеко за її межами.

Нехай і надалі ваш професіоналізм, що ґрунтується на освіченості та досвіді, багатство розуму і душі слугують зміцненню авторитету вітчизняної науки.

Від всього серця бажаю студентам, викладачам, співробітникам університету міцного здоров’я, нових творчих здобутків і відкриттів на благо України.

Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ.