В її розробці взяли участь правники, освітяни, студенти. Документ був представлений на форумі «Доброчесність та освіта: нові орієнтири».
Як зазначив Сергій Гупяк, заступник голови НАЗК — основного організатора форуму, робота над Стратегією тривала з серпня 2024 року.
У процесі підготовки документів проводилися дослідження, опитування. Серед іншого, команда проєкту визначила найбільші корупційні ризики в освіті, більшість з яких складалися історично.
Згідно з опитуванням, найчастіше респонденти називали такі корупційні ризики:
- неформальні платежі;
- протекціонізм при вступі у заклади освіти будь-якого рівня;
- протекціонізм при отриманні місць у гуртожитку, дитячому садочку, в престижному класі тощо;
- хабарництво за оцінки;
- вирішення інших проблемних питань у школах;
- плагіат;
- присудження вчених звань, винагород тощо;
- прозорість процесу навчання.
Розробники Стратегії вбачають такі складові проблеми:
- недостатня підготовка педагогів;
- толерування академічної недоброчесності;
- непрозорі адміністративні практики;
- регіональні відмінності впровадження принципів доброчесності;
- обмеження залученості громади в освітні процеси;
- неефективна система мотивації педагогів.
І пропонують конкретні кроки для побудови освітнього середовища в Україні, яке сприятиме системному розвитку культури доброчесності та етичної поведінки.
Окрім Стратегії доброчесності, на форумі ділилися кращими практиками шкіл-хабів доброчесності. Презентували реформу шкільного харчування, яка реалізується із запобіганням корупційних ризиків. Говорили про розвиток доброчесності у професійній та фаховій передвищій освіті та проблеми доброчесності у вишах.
Своїм досвідом виховання доброчесності на форумі ділилися не тільки вчителі, а і батьки.
Форум організували Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) та ПРООН в Україні (UNDP in Ukraine).
\Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
