Спільними зусиллями ми можемо їй допомогти вибратися з глухого кута

У бюрократичній «пастці» опинилася вимушена переселенка на Херсонщині. Наталя (ім’я змінено) в молоді літа брала участь у бійці, була засуджена за завдання тілесних ушкоджень і відбувала покарання у виправній колонії на Луганщині. Колонія розташована на території, підконтрольній Україні, тож після звільнення, в 2016, році Наталі вільно повернули її громадянський паспорт, і вона вирішила почати нове життя.

Однак повернення у захоплений проросійськими найманцями Донецьк, звідки молода жінка родом і де залишилися всі її родичі, уявленням про нове життя геть не відповідало. Тому Наталя переїхала до Києва, одержала там довідку з підтвердженням її «біженського» статусу й спробувала знайти хоч якусь роботу.

Але з постійним працевлаштуванням і адаптацією в суспільстві в неї ніяк не складалося — перебивалася то на будівельних роботах, то адміністратором у хостелі. А коли приїжджа завагітніла, отримати навіть таку роботу стало неможливо. Залишившись без грошей і можливості оплачувати наймане житло жінка, вкрай зневірена, вирушила до знайомої у Нововоронцовський район Херсонщини. Та погодилася тимчасово дати їй притулок, але утримувати ніяк не могла — у самої троє дітей. Коли в Наталі народилася дівчинка, соціальна служба направила її в Центр матері й дитини Херсона, де знаходять дах над головою одинокі матері з малюками, що залишилися без допомоги рідних і близьких. Там їй справді дали притулок. Однак виникла нова проблема, яку тут самостійно вирішити так і не змогли.

— Наталя — дуже турботлива мама, яка у своїй дочці просто душі не чує. Я вірю, що в майбутньому вона знайде своє місце в житті. Однак зараз їй дуже стала б у нагоді належна допомога від держави на дитину, яку за більш як два місяця після народження дівчинки її мати так і не змогла оформити. Річ у тому, що вона вчасно не звернулася до міграційної служби, щоб вклеїти в паспорт нову світлину. А без неї документ вважається недійсним, і на його підставі підготувати пакет документів на допомогу, з’ясовується, неможливо. Треба їхати до Києва, де вимушеній переселенці видавалася довідка, і тільки там розбиратися з фотокарткою — такий порядок, — засмучена директор Центру матері й дитину Херсона Вікторія Крат. — Ми зателефонували до столичного Центру соціальних служб для молоді, й там погодилися дати притулок Наталі на кілька днів, поки в паспорт не внесуть усі необхідні зміни. Але на залізничний квиток туди-назад у купейному вагоні (з маленькою дитиною інакше ніяк), проїзд у громадському транспорті й харчування потрібно мінімум вісімсот—тисяча гривень. У Наталі таких грошей немає, у нашому скромному бюджеті подібні витрати теж не передбачено. Тому просимо всіх, хто може допомогти і не залишити в біді матір-одиначку, дзвонити в Центр матері й дитини Херсона по телефону (0552) 37 64 76.

Херсон.