Укр | Рус
Для зручностей пенсіонерів прифронтових територій Що треба зробити, щоб твою продукцію купували? У скансені одночасно -- дві виставки: персональна й благодійна У Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин відбулася робоча зустріч з посадовими особами Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини та Посольства ФРН в Україні Теніс. Відомо, з ким зіграє Світоліна на груповому етапі в Сінгапурі А.Парубій: «Важливим питанням нинішнього тижня було ухвалення в першому читанні проекту Державного бюджету України на наступний рік» Голова Комітету у закордонних справах Г.Гопко провела зустріч з Уповноваженим з питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії МЗС Німеччини М.Зібертом Хризантеми "вийшли на бал" У Костополі на Рівненщині поліцейські виявили склад із наркотичними препаратами Тінізація ринку нафтопродуктів спонукає правоохоронців активізуватись Найкращі яблука -- перевірені часом У пісні мамина вишня ніколи не відцвітає... Гроші для шкільного ліфту надходять звідусіль Лицарський турнір на честь Героя Для зручностей пенсіонерів прифронтових територій
Загрузка...
На головну
05.06.2018

Міняємо картоплю на батат?

Сергій ЯНОВСЬКИЙ

В умовах глобального потепління аграрії Херсонщини показують просто дивовижні успіхи з акліматизації у південному степу культур, які раніше вважалися суто екзотичними. Починали з віргінської хурми та новозеландського ківі, потім дійшло до французької спаржі та іранських крокусів, з тичинок яких отримують «короля спецій» — шафран. 

А тепер у Каховському районі одна з відомих тутешніх овочівницьких компаній провела не менш успішний експеримент із бататом, або «солодкою картоплею». Менеджер компанії Наталія Карасевич розповіла «Голосу України», що перший його посадковий матеріал імпортували у незначній кількості ще три роки тому. Його потроху розмножували в тепличних умовах, а цьогоріч уже почали висаджувати у відкритий ґрунт.
Перша в Україні бататова плантація на зрошенні матиме площу в сімнадцять гектарів. З кожного гектара експериментатори очікують отримати від двадцяти до сорока центнерів «солодкої картоплі». Різниця між верхньою та нижньою «планками» прогнозу така велика, оскільки агрономічні прийоми з вирощування батату в Таврії ще належить відпрацьовувати й удосконалювати. А на це потрібен час.
Дозрівання врожаю «солодкої картоплі» очікують наприкінці вересня, коли коренеплоди наберуть максимальну масу. Проте їх поки що не збираються продавати суто для кулінарних потреб: українці до специфічного смаку батату ще не звикли, і культура його споживання не сформувалася. Це все одно, що подавати на стіл смажену рибу із гарбузом. Для нас таке поєднання дике (от якби карасів у сметані чи сала з дерунами!). А от у Західній Європі гурмани їдять із задоволенням. Хоча каховські «бататоводи» не мають сумнівів у попиті на свою продукцію серед виробників Херсонщини та інших регіонів, котрі також не проти експериментів із вирощуванням їстівної екзотики. А вже вони спільними зусиллями формуватимуть і національну культуру споживання.
Зрештою, батат такий популярний в Африці, бо звична нам картопля там просто не росте — і клімат, і ґрунти не підходять. Але хтозна, які ще сюрпризи очікують Україну у зв’язку із змінами клімату. Може статися так, що й на наших просторах «другий хліб» в майбутньому «африканської» спеки не витримає. Тут у пригоді й стане відпрацьована технологія вирощування «солодкої картоплі» разом із накопиченими резервами посадкового матеріалу. І, до речі, про ще одну перевагу батата: прокляті городниками колорадські жуки його їсти не хочуть. Тож замість акуратних рядків картоплі на городах хоч-не-хоч, а будемо облаштовувати бататові плантації?

Херсонська область.

 

ФАКТ

Батат росте кущами 15—18 сантиметрів заввишки, опилюється бджолами. Вартість розсади в Україні — від 12 до 50 гривень за один саджанець. Вага бульби — від 200 грамів до трьох кілограмів. Вони багаті на каротин, залізо, білок, кальцій та фосфор, але малокалорійні: у ста грамах відвареної м’якоті — лише 61 кКал. Крохмаль з бататових коренеплодів рекомендований до вживання у випадках захворювань кишківника та стравоходу як пом’якшувальний засіб. Протипоказання — вагітним жінкам та тим, хто потерпає від шлункової виразки.

Всі статті рубрики На головну