У Національному військово-історичному музеї України відбулася презентація проекту «Меморіально-освітній комплекс Героям Трубежа», присвяченого козакам Вороньківської, Бориспільської та Баришівської сотень, котрі повторили подвиг учасників бою під Крутами.
Народний художник України Анатолій Гайдамака презентує проект меморіалу.
— У січні 2019 року виповнюється сто років, як триста добровольців під проводом полковника армії УНР Івана Міхна й сотника Івана Черпака виступили на захист української держави й столиці від московсько-більшовицьких окупантів, — зазначив під час презентації народний депутат другого скликання, громадський діяч Євген Лупаков. — Вони перекрили дорогу окупантам, розібравши залізничну колію перед мостом через річку Трубіж біля села Коржі неподалік Баришівки. Тут розгорівся бій із загарбниками, які рухалися потягом, що тривав дві доби. Цього часу вистачило, щоб усі урядові установи евакуювали з Києва до Житомира. Сили окупантів і захисників Трубежа були нерівними, багато козаків загинули, інші з боями відступили і продовжили боротьбу з московською навалою вже в партизанських загонах. У радянський час про бій на Трубежі, як і про багато інших збройних сутичок на Лівобережжі, згадувати було заборонено. Його учасників знаходили і знищували аж до 1938 року. Повна інформація про бій козаків зберігається в російських архівах, тож і сьогодні не всі імена героїв відомі.
З поверненням незалежності України місцевий мешканець Андрій Свирид почав збирати спогади про бій на Трубежі серед односельців, діди яких там воювали. До пошукової роботи долучився й просвітянин Анатолій Ковальчук. Завдяки їхнім зусиллям вдалося привернути увагу громадськості до цієї сторінки нашої історії та встановити на березі річки, на дні якої й нині лежать кістки захисників Києва (тіла загиблих і поранених окупанти кидали в ополонки), меморіальний знак. Впродовж останніх восьми років просвітяни та члени громадських організацій проводять у Коржах мітинги з пошануванням героїв. Утім, як зазначають учасники презентації, навіть мешканці навколишніх сіл усе ще мало знають про бій і ту жертовність, яку виявили козаки. Кілька років тому невідомі зловмисники зірвали камінний хрест, що стояв на березі ріки, та кинули його в болото.
Чимало зусиль для повернення історичної правди доклала педагог, краєзнавець Валентина Стрілько, котра за кілька років не лише знайшла в архівах кримінальні справи «політбандітов», що виступили проти московських окупантів, а й встановила імена 150 козаків Вороньківської сотні та 48 імен учасників бою на Трубежі.
— Бій планував полковник армії УНР Іван Міхно. На його заклик до Вороньківської сотні лише в перший день записалося 300 чоловік, — каже Валентина Стрілько. Про збройний опір окупантам, що на її рідній Бориспільщині тривав до 1932 року, вона написала книгу «Грона українських повстань».
Краєзнавці, науковці, митці, громадські діячі, об’єднавшись в ініціативну групу, власним коштом насипали Курган Слави Вороньківської сотні у селі Воронькові. Наступний крок — створення Меморіально-освітнього комплексу Героям Трубежа. Автор його проекту — народний художник, лауреат Шевченківської премії, автор комплексу в Крутах Анатолій Гайдамака.
Він зазначає, що меморіал буде просторовою композицією із залізничних полотен, що нагадують розірвані мости.
— Розібравши колію перед мостом у Коржах, козаки задовго до проголошеного Миколою Хвильовим гасла «Геть від Москви!» символічно показали необхідність рвати мости з диким сусідом-окупантом зі сходу, — каже Анатолій Гайдамака. — Ці мости вже ніколи не зійдуться, і рейки покрутимо так, щоб ніколи не вирівняти.
Художник зазначає, що комплекс охоплюватиме весь період 100-літньої боротьби України з Москвою за свою незалежність. Тут будуть і арт-об’єкти, присвячені війні на Донбасі.
Світлана ЧОРНА.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.
