Мучниця звичайна, або ведмеже вушко, при запальних захворюваннях
Для багатьох людей інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів становлять серйозну проблему. Прогресуюча стійкість патогенних мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів обумовлює певні труднощі їх вибору для лікування.
І тут на допомогу може прийти фітотерапія. Прийом рослинних препаратів з антисептичною, протизапальною і спазмолітичною дією найкраще підходить для лікування і профілактики. У цій фармакологічній групі особливе місце посідає ефективна рослина — мучниця звичайна (толокнянка звичайна). У народі її називають ведмеже вушко, напевно, тому що її листки схожі саме на нього. Це вічнозелена багаторічна рослина-напівчагарник із лежачими пагонами довжиною 1,5—2 м, росте невеликими групами на Поліссі, в соснових лісах та вирубках, на піщаних ґрунтах.
Лікарською сировиною у неї є листя, яке зрізають разом із гілочками довжиною 20—30 см. Заготівля проводиться навесні, перед цвітінням або на його початку, і восени, коли дозріють ягоди. Зауважимо, що виривати рослину з корінням не можна! Це призведе до повного знищення її заростей. Лікувальна дія мучниці звичайної пов’язана з наявними в її листі біологічно активними речовинами — гірким глікозидом — арбутином і метиларбутином, флавонами, дубильними речовинами тощо.
Листя мучниці застосовують у трьох лікарських формах: водний настій, відвар і сухий екстракт в таблетках переважно в урологічній практиці при інфекційно-запальних захворюваннях сечовивідних шляхів. Найефективнішими є водні настої і відвари, в яких арбутин поєднується з дубильними речовинами і флавонами.
У таблетованій формі застосовують при запальних процесах нижніх сечовивідних шляхів, а також простатитах.
Водні настої і відвари мучниці рекомендують як сечогінні засоби при аліментарних і серцевих набряках.
Відвар подрібнених ягід і киселі з них — в’яжучі ліки при шлунково-кишкових розладах, хронічних колітах.
Водним відваром із квітів рослини промивають очі при блефаритах і кон’юнктивітах.
Звертаємо вашу увагу, що лікування можна розпочинати лише попередньо проконсультувавшись із лікарем.
Юрій КУШНІРУК,
кандидат медичних наук,
ст. н. с. Державної наукової установи
«Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
ДУС.
Володимир БІЛЕНКО,
завідувач навчальної лабораторії «Музей лікарських рослин»,
заслужений працівник сільського господарства України,
академік Технологічної академії України.
Київ.
