Наші чиновники часом так входять у роль вершителів доль і непорочних небожителів, що годі й намагатися повернути їх на грішну землю, а тим більше переконати й довести, що їхні дії не лише незаконні, а часом підсудні і кримінально карні! Роблять, що забажають, і ніхто їм не указ. Ані закон, ані суд, ані прокурор, ані громадськість.
А приводом до такого висновку став лист до редакції, підписаний понад 35 членами садівничого товариства «Вишеньки 2», що зареєстроване в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. «З 1989 року зусиллями членів нашого СТ створюються необхідні умови для збереження довкілля в урочищі Селище поблизу села Вишеньки. За наявною в нас достовірною інформацією, існує план наливу річки Дніпро, а це приблизно 1,4 га водного плеса, та вирубування природних лісових масивів, що вже починається, і створення земельних ділянок з подальшим їх перепродажем. Виділяються ділянки в стометровій прибережній зоні «за рахунок садів». Невідомо — які сади можуть бути на березі Дніпра в комишах! За уріз води для цих ділянок узята точка на руслі Дніпра на відстані 18 метрів від берега завглибшки 8 метрів...»
Далі садоводи розповідають, що громадяни, яким виділено ділянки, не є членами садівничого товариства «Вишеньки 2». Крім того, ці люди намагаються перепродати ділянки підставним особам, сподіваючись, що «доброчесні покупці» не відповідатимуть за порушення, допущені попередніми власниками. Найобурливіше в цій ситуації те, що на ці ділянки вже видано Державні акти на землю згідно з розпорядженням Бориспільської райдерж-адміністрації № 1498 від 12.05.2009 р., що є порушенням Земельного кодексу України, адже ця земля належить до прибережних захисних смуг, має рекреаційне призначення і використовується для організації відпочинку населення.
До речі, для садоводів ГО СТ «Вишеньки 2» — а це 312 осіб та членів їхніх сімей, серед яких учасники Другої світової війни, бойових дій, ліквідатори аварії на ЧАЕС, пенсіонери, їхні діти та онуки — це єдине місце відпочинку та виходу до Дніпра. Членами громади тут проведено благоустрій пляжів, обладнано футбольне поле, дитячі майданчики, місця для спуску човнів та риболовлі. Захисна смуга зусиллями садоводів захищається від забруднення, збережені від вирубування вікові дерева і залишені недоторканими рибні нерестилища та гніздів’я птахів, забезпечено вільний доступ до відпочинку на пляжах вздовж узбережжя.
Закінчується скарга оптимістично: «Отримавши лист з Генеральної прокуратури України про визнання порушень вимог Земельного законодавства при передачі у власність прибережної зони і повернення цих земель у державну власність (копія цього та інших документів надані редакції), громада мала надію, що цей наступ на прибережну зону закінчиться. Справді, кілька років було спокійно. Але останнім часом відновилися «наїзди» та почастішали погрози і спроби продажу цих ділянок. Сподіваємося, що оприлюднення цих кричущих фактів цинічного порушення законодавства України дасть змогу зберегти для громадян наявне природне середовище та річку Дніпро, повернути державі незаконно вилучені землі, відновити справедливість та припинити корупційні дії посадових осіб».
Мал. Миколи КАПУСТИ.
Від редакції
Схоже, тема матиме продовження. І аби якась із відповідальних осіб не сказала, що «не помітила» гострого сигналу в газеті, надішлемо копії цієї репліки якомога ширшому колу чиновників, яким, за службовими обов’язками, належить не лише дотримуватися букви закону самим, а й стежити, щоб це робили інші, для вжиття належних заходів.
