Кардіолог Петро НИКОЛИШИН: «Успішність у протиборстві з хворобами залежить насамперед від пацієнта»

З огляду на редакційну пошту, серед багатьох соціальних проблем нашого буття, пов’язаних, зокрема, зі складною ситуацією у вітчизняній охороні здоров’я, читачів «Голосу України» турбує, в тому числі, і висока летальність унаслідок серцево-судинних захворювань. У цій сфері медицини, пишуть передплатники газети, домінує як панацея кардіохірургія. Хоча, зауважують багато авторів листів, саме вона є порятунком у багатьох випадках, передусім у разі передінфарктних та інфарктних станів хворих, інсультів, кризів тощо. І водночас ставлять небезпідставні, на наш погляд, запитання: невже немає шляху протидії загрозливим ускладненням, засобів убезпечення пацієнтів від смертельної фази захворювань судин та серця? Невже сучасна медицина не здатна попереджати смертельні патології консервативними методами? Зрештою, це важливо ще й тому, що операції на серці та судинах занадто дорогі, вони не по кишені більшості наших громадян? Ці життєві запитання ми вирішили поставити вже знайомому читачам газети фахівцеві, завідувачу кардіологічного відділення однієї з найбільших столичних клінічних лікарень — номер вісім — Петру Николишину (на знімку).

— Петре Михайловичу, як на мене, запитання слушні, чи не так?
— Авжеж. Кожен шостий житель України страждає на серцево-судинні захворювання. Третина наших співвітчизників мають схильність до них. У нашій державі 12 мільйонів людей уже на обліку в кардіологів. Щороку в країні фіксують майже 50 тисяч випадків інфаркту і понад 100 тисяч випадків інсульту. За даними 
ВООЗ, Україна є країною № 1 в Європі і № 2 у світі в рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань, яка становить у нас 67 відсотків всієї летальної статистики. Це 400 тисяч трагічних випадків на рік. Але смертність через серцево-судинні захворювання лідирує не лише в Україні, це біда всього світу. Їх має, зокрема, майже половина європейців. Щорічно від них на Землі помирають понад 17 мільйонів осіб — більше, ніж від онкологічних та респіраторних захворювань, діабету разом узятих.
— Назвіть, будь ласка, найпоширеніші серцево-судинні захворювання, з якими ви в клінічній практиці зіштовхуєтеся найчастіше, особливості їх прояву?
— Це ішемічна хвороба серця, стенокардія, нестабільна стенокардія, інфаркт міокарду.
— Інфаркт — вже як наслідок?
— Так. А ще порушення ритму, миготлива аритмія. Дуже поширеною є також гіпертонія — захворювання, що характеризується підвищенням артеріального тиску, розладами тонусу судин, гіпертрофією міокарда і склерозом коронарних судин. Її питома вага в серцево-судинних захворюваннях становить приблизно половину. Дуже часто вона діє так би мовити в тандемі з ішемічною хворобою серця — його ураженням, викликаним зменшенням або припиненням постачання крові до міокарда у зв’язку з розвитком атеросклерозу в коронарних артеріях головного органу людини. Найчастіше клінічними проявами ішемічної хвороби є напади стенокардії, причинами якої є звуження коронарних судин, що живлять серце й постачають до нього кисень. Останній притаманні напади раптового болю у грудях. Як я вже сказав, розвивається стенокардія внаслідок атеросклерозу великих артерій серця. А ще — гіпертонічної хвороби, рідше ревматизму, розладів нервової регуляції серця. Надважливу негативну роль відіграє також стрес. Атеросклероз — захворювання, що характеризується зміною стінок артерій унаслідок відкладання холестеринових бляшок із подальшим їх склерозом. Щодо інфаркту міокарду, то це часткове змертвіння серцевого м’язу внаслідок порушення його кровопостачання. Характеризується інфаркт виникненням сильного болю в ділянці серця. Розвивається різка слабкість, задишка, виступає холодний піт, з’являється страх смерті, знижується артеріальний тиск.
— Які причини виникнення, скажімо, стенокардії, ішемічної хвороби, гіпертонії тощо? Що пересічні українці повинні знати і як діяти?
— Одна з головних причин — спадковість. Генетично від батька до сина, від матері до доньки передаються порушення обміну речовин, стану судин, збудливість нервової системи. На другому місці — спосіб життя. У людей, які зловживають їжею, ведуть малорухливий спосіб життя, мають зайву, а ще гірше — надмірну вагу, високий ризик цих захворювань. Додати до переліку шкідливі звички, тютюнопаління, зло-
вживання алкоголем — і цей ризик стане ще вищий. Достеменно відомо: приміром, при ожирінні ризик розвитку гіпертонії зростає в шість разів. Ще одна істотна загроза — підвищений рівень холестерину. Його надлишок відкладається на стінках судин, що призводить до їх звуження і ускладнення кровотоку. Щоб проштовхувати кров по звужених судинах, організм змушений підвищувати тиск, а отже, створювати додаткове навантаження на серце.
Люди, що ведуть малорухливий спосіб життя, на 20— 50 відсотків більше ризикують захворіти гіпертонією, ніж ті, хто активно займається спортом і фізичною працею. Регулярні фізичні вправи знижують тиск на 5—10 мм рт. ст.
Схожа картина і з надмірним споживанням солі. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує щодня споживати не більш як 5 грамів солі як у чистому вигляді, так і в складі продуктів харчування. Однак у більшості цивілізованих країн, у тому числі і в Україні, їдять часом і втричі більше. Це призводить до затримки в організмі рідини, підвищення артеріального тиску, а потім до хвороб серця. Його здоров’я, до речі, залежить не тільки від фізичного, а й від психологічного стану. Проведене кардіологами дослідження показало: наявність у людини тривоги підвищує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень на 45 відсотків, депресії — вдвічі. До того ж ефект прямо пропорційний: що вище рівень тривоги або депресії, то більше шанс отримати серцевий напад.
Депресія погано впливає на стан і в тому разі, коли той чи інший серцевий недуг уже діагностовано. За наявними даними, у світі було проведено понад 60 досліджень із вивчення взаємозв’язку між цим психологічним станом і смертністю від ішемічної хвороби серця. Усі вони показали, що депресія погіршує прогноз як мінімум удвічі.
Уся справа в тому, що під час стресу, при депресії і тривожних станах у людини відбувається викид у кров гормонів, які збільшують ризик гіпертонії. Відбувається й активація процесів запалення, що в результаті призводить до пошкодження стінок судин і атеросклерозу.
Більш активно йде і тромбоутворення. Усі ці чинники окремо і вкупі підвищують ризик хвороб серцево-судинної системи. Тому, щоб зберегти серце здоровим, треба намагатися не переживати через дрібниці, виробляти в собі своєрідну апатію до стресових ситуацій.
— На які перші симптоми треба звернути увагу, щоб вчасно піти до лікаря, вжити адекватних заходів проти розвитку патології?
— Перші симптоми, скажімо, стенокардії — болі у грудній клітці. Найчастіше болі за грудиною — стискаючого характеру, які виникають під час ходьби, можуть супроводжуватися задишкою, загальною слабкістю, навіть непритомними станами. Часто ці болі купіруються відпочинком. У пацієнтів, в яких ця недуга запущена, є потреба прийому нітрогліцерину. Порушення ритму характеризується підвищеним серцебиттям, перебоями, можуть навіть розпочатися падіння артеріального тиску на тлі почастішання серцевого ритму, задишка. Для гіпертонії притаманне збільшення тиску, яке супроводжується головними болями, головокружінням, слабкістю, онімінням різних частин тіла, нудотою. На тлі гіпертонічної кризи може виникати навіть блювота.
— Якщо людина має вже такий стабільний діагноз, що вона повинна знати і як діяти?
— Має знати, якої дотримуватися дієти, який повинен бути життєвий режим. Треба також знати, які приймати препарати, в яких дозах і в який час. Найчастіше, повторюся, вони приймаються постійно, довічно. Не повинно бути перерв у прийомі, а тим паче самовільного його скасування. Це дуже небезпечно, навіть критично, може мати трагічний наслідок. Чим, на жаль, хворі дуже часто зловживають. Препарати має призначати лікар, бажано спеціаліст: якщо це серцеве захворювання, то, зрозуміло, кардіолог. За відсутності останнього слід звертатися до терапевта. А якщо пацієнта веде сімейний лікар, той має спрямувати його до спеціаліста, тобто кардіолога. Хірургічне втручання показано пацієнтам, в яких враження судин перевищує 50 відсотків. Тобто тим, під час коронарографічного обстеження яких виявлено означений вище стеноз — звуження судин серця з перевищенням 50 відсотків. Отут без хірургічного лікування вже не обійтися.
— З огляду на це, повернемося до запитання читачів: чи не простіше, надійніше і, зрештою, дешевше домагатися того, щоб не доводити пацієнтів до стану, коли їх можна врятувати лише шляхом операцій?
— Є так звані первинна і вторинна профілактики. Люди, які не хочуть довести свій стан до серцевих хвороб, можуть убезпечити себе шляхом застосування декількох методів. Перше — це дієта. Вона має виключати всі тваринні жири, а також легкі вуглеводи — цукор, макарони, картоплю, білий хліб, булочки. Це ті продукти, які сприяють у виробленні організмом холестерину. Друге — це фізичні навантаження. Відомо, що холестерин є своєрідним пальним для роботи м’язів. І коли є фізичні навантаження, він спалюється. Фізичні заняття мають бути не спорадичними, а постійними, бажано щоденними або хоча б двічі-тричі на тиждень. Їх тривалість не повинна бути менш як 35—40 хвилин. Робити їх краще в ранковий час.
Вторинна профілактика потрібна тим, у кого ішемічна хвороба серця. Тобто тим, в кого є скарги на болі у грудній клітці, на порушення ритму, задишку, підвищену серцеву слабкість. Це ті симптоми, які є індикаторами ішемічної хвороби серця. Вторинна профілактика включає в себе вже хімічні препарати. Це насамперед статини, які зменшують бляшки в судинах серця. Далі це антиагреганти, аспірини та їм подібні, що зменшують в’язкість крові. І нарешті це засоби, які зменшують навантаження на серце. Це, зокрема, гіпотензивні для гіпертоніків, антиаритмічні, які приводять частоту серцебиття і тиск до норми. Треба зауважити, що під час вторинної профілактики зберігається і первинна, тобто дієта і фізичні навантаження. Вони підбираються лікарем відповідно до стану кожного хворого індивідуально.
— А коли виникають так звані кризи, коли без стаціонарного лікування не обійтись?
— У разі загострення стану, будь-якої гострої коронарної патології хворі мають шпиталізовуватися у стаціонар, де проводиться їх детальніше обстеження, динамічне спостереження стану, корекція терапії, оскільки, скажімо, під час прийняття певного препарату гіпертоніками дія цих засобів послаблюється і можуть виникати гіпертонічні кризи. Тоді якраз ми й повинні таких хворих брати у стаціонар, дообстежувати і, можливо, корегувати терапію з урахуванням стану хворого.
— Якщо брати, приміром, серцеві напади, що ви рекомендуєте як «швидку допомогу» — валідол чи щось інше? Що має бути в кишені в пересічного серцевого хворого?
— У хворого, в якого є стенокардія, тобто типові болі за грудною кліткою, із собою завжди має бути нітрогліцерин. Валідол, корвалол — це препарати малоефективні, вони в кардіології практично не застосовуються. Вони належать більше до препаратів заспокійливого ефекту. А ось фенобарбітал має седативну дію і дає непоганий результат. А валідол — це більше психотерапія: людина «знає», що він «допомагає».
— Від кого насамперед залежить успішність у протистоянні з хворобами: від терапевтів, кардіологів, самих пацієнтів чи від усіх разом?
— Перший тут має бути, безумовно, пацієнт: насамперед він повинен бути зацікавлений у своєму здоров’ї. Якщо він цього хоче і готовий робити для цього все необхідне, то це вже половина успіху. Бо не можна змусити людину бути здоровою, якщо вона цього не хоче. Якщо бажання в пацієнта є, він має передусім підшукати для себе тямущого лікаря, якому може довіряти, виконувати його настанови, бути під його наглядом, тоді й буде максимальний ефект. Якщо пацієнт дотримується визначеного курсу лікування, є щонайменше 80-відсотковий позитивний результат.
— Що б ви порадили нашим громадянам стосовно убезпечення від захворювань?
— Порекомендував би насамперед модифікувати спосіб життя, провести його корекцію. По-перше, перейти на дієтичне харчування. Маю на увазі не те, «щоб нічого не їсти». Мова про вживання їжі три-чотири рази на добу невеликими порціями. Слід старатися споживати калорійні продукти в першій половині дня, максимально виключити тваринні жири, перевести свій раціон на рослинну їжу, овочі, фрукти, продукти моря. Друге: знайти час для фізичних занять. Добре було б двічі-тричі на тиждень відвідувати басейн, спортзал. Тим, хто цього не може собі дозволити, варто дорогою на роботу виходити на дві-три зупинки раніше і йти пішки. Чи робити це від свого будинку, сідаючи у тролейбус чи маршрутку не одразу. Це може дати доволі значущий результат.
— Ви назвали продукти моря. А як котируються дари річки, ставу тощо?
— Вони, вочевидь, не такі ефективні, але для дієти підходять і свою користь в плані профілактики і лікування серцево-судинних захворювань принесуть. До речі, риб’ячий жир зменшує атеросклероз, бляшки.
— Час від часу в суспільстві порушується проблема застосування при виробництві харчових продуктів, зокрема твердих сирів, пальмової олії. Вона така шкідлива?
— Дуже шкідлива, бо, потрапляючи в організм, переходить у тверду форму, відкладається в різних органах і блокує їх роботу, сприяє розвитку атеросклерозу. Тому продукти з пальмовою 
олією я б радив максимально виключати з раціону, а по можливості й узагалі відмовитися від їх споживання. І коли вибираєш на полиці в магазині, приміром, молочні вироби, треба читати на упаковці вміст продукту.
— Що ви скажете про різні способи очищення судин. Одним із найефективніших, зокрема в народній медицині, вважається із застосуванням часнику.
— Я аніскільки не проти чистки судин із застосуванням фітотерапії. І часнику в тому числі. Тим паче що доведено: один його зубчик здатен зменшити холестерин на 20—30 відсотків. Звичайно, в разі регулярного прийому. Єдине — треба обрати оптимальний час, щоб уникнути дискомфорту від перебування в колективі тощо. Таким само ефективним є грейпфрут. Особливо для людей молодшого віку. А для тих, хто хворіє, вони можуть бути додатком до лікувальних засобів, оскільки статинові та інші препарати замінити не в змозі. Що ж до продуктів бджільництва, то їх слід вживати в розумних дозах, бо в них високий уміст глюкози, яка сприяє продукуванню холестерину. Хочу ще раз акцентувати: провідною фігурою в протиборстві із хворобами, тим паче серцево-судинними, є пацієнт, а головною умовою успіху — його тісний контакт із лікарем, чітке виконання настанов фахівця.

Розмовляв Віктор КОЛОМАК.

Київ.