У ніч із вівторка на середу його не стало. Кажуть, що зупинилося серце. Отак відраховувало секунди, години, дні, роки і не витримало — перестало битися на 66-му році життя.
Віктор Федорович ЧАМАРА пішов за життєвий горизонт раптово, несподівано, приголомшливо. Та помітний професійний слід залишив на небосхилі сучасної української журналістики.
Простий хлопчина з полтавського села Ковалівка після отримання атестата про середню освіту вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1975 році. Майже вся трудова діяльність журналіста Віктора Чамари пов’язана з державним інформаційним агентством «Укрінформ» (у радянські часи — РАТАУ), де він пройшов довгий творчий шлях до генерального директора. Упродовж останніх років працював у парламентській газеті «Голос України» оглядачем.
Як талановитий менеджер, Віктор Федорович багато зробив для зміцнення і відкриття нових кореспондентських пунктів агентства і в Україні, і за кордоном, докладав чимало зусиль для того, щоб неупереджене правдиве слово про нашу молоду країну йшло до читачів і слухачів на всіх континентах. Він був автором цілої низки інформаційних проектів, ініціатором створення Причорноморської асоціації національних інформаційних агентств, членом Всесвітньої ради керівників інформаційних агентств, головою Ревізійної комісії Національної спілки журналістів України трьох каденцій.
Світла пам’ять про колегу і друга назавжди залишиться у наших серцях. Земля тобі пухом, Вікторе Федоровичу!
З печаллю і сумом колектив
редакції парламентської газети «Голос України».
