23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Це свято з’явилося у календарі у 2004 році — напередодні Дня Незалежності. Синьо-жовтий стяг — один із офіційних символів нашої держави. Його кольори — символізують синє небо та безкраї поля пшениці. Синьо-жовтий прапор є символом боротьби, волі й Незалежності. Він єднає покоління, які відстоювали право жити у власній вільній державі.
Давні витоки
Поєднання синього й жовтого кольорів сягає ще середньовічних часів. У символіці Галицького князівства XIII століття бачимо жовтих левів на синьому тлі. Є свідчення про використання цих барв у гербах та хоругвах XVI–XVII століть. А під час битви під Ґрюнвальдом у 1410 році руські воїни виступали під прапорами синьо-жовтих кольорів.
XIX століття: Львів 1848 року
У квітні 1848 року, під час революційних подій «Весни народів», у Львові Головна руська рада обрала синьо-жовтий прапор символом національного руху. Уперше він замайорів над львівською Ратушею в червні того року. Саме тоді поєднання синього й жовтого закріпилося як національні барви українців.
Революції та війни ХХ століття
У 1917–1921 роках синьо-жовтий став державним прапором Української Народної Республіки та Української Держави. 22 березня 1918 року Центральна Рада офіційно затвердила його. Пізніше ці барви використовувала і Західноукраїнська Народна Республіка.
У радянський період прапор було заборонено. Він залишався символом визвольного руху й зберігався у пам’яті українців у діаспорі та підпіллі.
Відродження у 1990-ті
З початком перебудови синьо-жовтий знову з’явився у публічному просторі. У березні 1990 року його підняли у Стрию, Тернополі, Львові. А 24 липня 1990 року над Київрадою замайорів український прапор — ще до проголошення Незалежності.
Синьо-жовтий Прапор в українському Парламенті
24 серпня 1991 року, в день ухвалення Акту проголошення Незалежності, народний депутат Роман Лубківський запропонував внести синьо-жовтий стяг до Парламенту, після чого, прапор урочисто внесли до сесійної зали Верховної Ради України.
Саме цей прапор сьогодні зберігається у почесному порталі на другому поверсі парламенту. Він є нагадуванням про історичний момент, коли Україна зробила вирішальний крок до відновлення своєї державності.
4 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор уперше підняли над будинком Верховної Ради. Тоді поруч із ним ще майорів червоно-синій прапор УРСР. Та невдовзі громадськість і депутати відстояли Національний стяг, і над Радою залишився лише він. Відтоді Державний Прапор постійно майорить над парламентом, символізуючи нашу єдність.
22 січня 2020 року, на День Соборності України, відбувся урочистий захід із започаткування традиції підняття Державного Прапора України перед будівлею Верховної Ради України.
Постанова Верховної Ради України
28 січня 1992 року Верховна Рада ухвалила Постанову, якою синьо-жовтий стяг офіційно було визнано Державним Прапором України. Відтоді він став невід’ємним атрибутом Незалежності, символом державності й спадкоємності.
Прапор у сучасній визвольній війні
Синьо-жовтий прапор не просто символ: від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році він став символом єдності українського народу, національної гідності й готовності боротися за своє майбутнє.
У тимчасово окупованих містах з’явився рух «Жовта стрічка»: українці залишали синьо-жовті прапори та стрічки на вулицях як символ мирного спротиву.
У Києві та інших містах з’явилися меморіали із сотнями маленьких прапорців — кожен як пам’ять про загиблого воїна.
Синьо-жовтий стяг замайорів у світі — на будівлях, майданах, у муралах, як символ підтримки України.
Наш прапор — це живий символ боротьби, опору загарбникам та пам’яті української нації. Він залишається в центрі боротьби, і в часи війни він об’єднує не лише українців, а й весь цивілізований світ, який допомагає нам здолати ворога.
Сьогодні Державний Прапор України знають і шанують у всьому світі. Він поруч із українськими громадами за кордоном, на міжнародних майданчиках, у руках волонтерів і дипломатів. А на фронті — на броні наших Захисників і Захисниць, які боронять Незалежність і свободу України.
