Учора в Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції розглянули понад двадцять законопроектів, що перебувають в парламенті, на предмет їх антикорупційної експертизи. Комітет вирішив на наступному засіданні — 19 вересня — заслухати звіт Директора антикорупційного бюро України Артема Ситника. Запитань у депутатів до керівника НАБУ накопичилося багато.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Юрій Савчук.

 

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Дмитро Добродомов та заступник голови комітету Ігор Попов.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Депутати запропонували відвести на виступ А. Ситника 15 хвилин. На запитання депутатів і відповіді на них — по п’ять хвилин, загалом заслуховування звіту очільника НАБУ — до півтори години.
«На порядку денному — буденна робота комітету. Але, на жаль, деякі наші колеги приходять лише розписатися, щоб отримати зарплатню, та йдуть на інші «важливі зустрічі». Засідання комітету закрили через відсутність кворуму, але якщо подивитися відомість, то кворум є», — зауважила в коментарі «Голосу України» член комітету від фракції Блоку Петра Порошенка Тетяна Ричкова.
Перший заступник голови комітету Юрій Савчук також повідомив, що до комітету звернулася міжнародна донорська організація «Антикорупційна ініціатива Європи» з проханням провести зустріч із депутатами—членами комітету Міжнародної антикорупційної консультативної ради, яка 20 вересня перебуватиме в Україні. Головуючий запропонував провести таку зустріч на позачерговому засіданні комітету 20 вересня.
За словами Ю. Савчука, до комітету також надійшов лист від Конституційного Суду України про розгляд конституційного подання 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України норми закону про декларування коштів громадськими організаціями. «До Конституційного Суду звернулися 65 народних депутатів щодо конституційності декларування громадськими організаціями своїх доходів. Своєю чергою суд звернувся до Голови Верховної Ради — які думка і висновки щодо цього питання в парламенту. Голова Верховної Ради спрямував до профільного комітету листа з проханням розглянути це питання. Коли його розглянемо — ще визначатимемося», — пояснив Ю. Савчук у коментарі «Голосу України».
«Ситник часто говорить про те, що НАБУ дуже важко працювати, бо недосконале антикорупційне законодавство, — зауважив Юрій Савчук. — Так, ми почали створювати антикорупційне законодавство і НАБУ ще в попередній каденції парламенту, в 2013 році, ще за «злочинної влади». І, напевно, в законодавстві можуть бути якісь недо-працювання, змінюється й формат життя та відносин у країні. Але чому НАБУ так мало звертається до парламенту з цим питанням? Ми готові до співпраці, ми можемо приймати рішення про зміну законодавства та опрацьовувати його. Ми відкриті до співпраці, приходьте, будь ласка».
На попередньому засіданні антикорупційний комітет заслухав голову Державного бюро розслідування, що наразі створюється. «Це також дуже важливий антикорупційний орган, бо коли почне працювати ДБР, то інструменти, якими заганяють бізнес у «тінь» і змушують приносити «чемодани», стануть прозорі, — додав Ю. Савчук. — Бо нині одна справа відкривається в податковій, а потім закривається в СБУ, а бізнесмени тільки й бігають з чемоданами — куди ж ті гроші занести. Керівник ДБР доповів про конкурс, який там відбувається, бо ДБР ще не розпочало працювати, про те, як краще розпочати його роботу. У нас також був представник АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. — Ред.). Наразі продовжено конкурс до 
АРМА, оголошено конкурс на незалежного 
аудитора, йде відкрита співпраця в рамках парламентського контролю».
На запитання, коли антикорупційний комітет планує заслухати звіт керівника САП Назара Холодницького, Ю. Савчук відповів: «Холодницького заслухаємо, напевно, наступним після Ситника. Бо це перетягування канату, яке вони між собою створили, не є добрим ані для народу України, ані в цілому для держави. Вони мають працювати, на них витрачаються наші українські гроші, а за ці гроші ми бачимо скандал, а не бачимо єдності в працюючих антикорупційних органах. І це дуже погано».
«Антикорупційний комітет за минулі роки багато в чому виконав свою законодавчу функцію. Але в комітету також є контрольна функція — контроль за діяльністю правоохоронних органів, які займаються запобіганням корупції, — наголосив у коментарі «Голосу України» заступник голови Комітету Ігор Попов. — І тому ми повинні заслухати і звіт НАБУ, і звіт НАЗК і надати свої рекомендації щодо посилення їх роботи. Щодо законодавчого блоку — потребує перегляду система електронного декларування. Скажімо, є політична воля, щоб працівники грантових організацій більше не здавали звіти. Готовий законо-
проект про те, щоб співробітники правоохоронних органів «під прикриттям» подавали е-декларації в таємному режимі. Триває вдосконалення законодавчої бази, а не створення великих системних законопроектів. Великий пакет антикорупційного законодавства було прийнято ще чотири роки тому — базовий закон про боротьбу з корупцією, закони, які регулюють діяльність НАБУ, НАЗК, Вищого антикорупційного суду. Наразі розглядаємо переважно поправки до цих законів».
Перед засіданням антикорупційного комітету з’явилося повідомлення про те, що НАБУ оголосило підозру в незаконному збагаченні та недекларуванні всього майна міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну. Народні депутати жваво коментували цю подію.
«Кажуть, що міністр є політичною особою, але вона є політичною з позиції Кабміну, з позиції державності. І я не пов’язую жодного міністра з фракцією, — зауважив Юрій Савчук, як представник фракції «Народного фронту», за квотою якої В. Омелян здобув міністерське крісло. — НАБУ має право оголосити підозру, але все вирішуватиме суд. Ми проголосували за створення Антикорупційного суду — і це ще один крок. Чи це вже передвиборні перегони? Я б так не сказав. Міністерство, яке очолює В. Омелян, дуже потужне в плані соціуму — це і залізниця, і дороги, і порти. Я ще до кінця не знаю суть справи, але якщо його звинувачують у подіях 10-річної давності, то, можливо, і справді є намагання його усунути чи перевести в «керований» режим. Буде у нас Ситник — будемо запитувати».
«Стаття про незаконне збагачення в діючій редакції чинна вже три з половиною роки. Але за цей час не було жодного вироку, — зазначив Ігор Попов. — Було відкрито майже 150 кримінальних проваджень, але з них лише три спрямовано до суду. І вони не можуть розглядатися, бо стаття написана так, що за нею людині не можна дати вирок. Однак статтю з великим задоволенням використовують для політичного та економічного тиску. Реєструється провадження, оголошується підозра — потім людина відсторонюється від посади до завершення слідства, призначається інша людина, яка зовсім інакше керує цим органом. Потім взагалі закривається провадження, бо його неможливо довести, людина судиться за своє відсторонення від посади (що вже зробив Бочковський (екс-глава Державної служби з надзвичайних ситуацій. — Ред.) і робить Насіров (екс-глава Державної фіскальної служби України. — Ред.) та низка інших посадових осіб. Але вже пізно. Той-таки Бочковський навіть зайти до кабінету не може. Довести незаконне збагачення на основі цієї статті неможливо».
«Справа Омеляна розслідувалася не один місяць. Я знаю, що був дуже великий тиск на 
НАБУ та антикорупційну прокуратуру, щоб вона не розслідувалася, — стверджує Єгор Соболєв (фракція «Самопомочі»). — І я дуже вітаю детективів НАБУ та прокурорів САП, що вони дійшли до оголошення підозри. Тепер їм треба рухатися далі, а нам треба стежити за створенням антикорупційного суду. Бо тільки незалежний суд, який ми за законом маємо створити за допомогою міжнародних партнерів, може виносити вироки таким, як Омелян, Насіров, Онищенко та іншим. Стаття про незаконне збагачення була мертва, поки ми не прийшли в цю Раду і не написали її по-новому. Це був перший закон, який я проводив у парламенті — у законі ми написали так: якщо посадовець не може довести законність свого майна, то він незаконно збагатився. Тобто ми переклали обов’язок доводити легітимність майна на посадовця з правоохоронних органів. Це американська практика, яку нам порадили грузини. І саме з цим новим формулюванням закон запрацював. Нагадаю, що в жовтні 2016 році вперше обвинувачення за цією статтею було висунуто і передано до суду щодо прокурора зони АТО Костянтина Кулика. Проблема в тому, що суд за два роки у цій справі фактично робить увсе, щоб її не розглядати».
«На жаль, такі голосні заяви ні до чого не приводять, — вважає Тетяна Ричкова (фракція Блоку Петра Порошенка). — Проходили суди щодо заступника міністра оборони, було висунуто підозру на 150 мільйонів, а в підсумку Міністерство оборони та Збройні Сили України зазнали збитків на понад 300 мільйонів, бо в цей час не закуповувалось паливо і всі порозривали контракти з Міноборони. Поживемо — подивимось. До Ситника в мене теж багато запитань».