Верховна Рада зробила крок до закріплення в Конституції курсу на ЄС і НАТО Перед цим Президент звернувся зі Щорічним посланням до парламенту

ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА

Ранкове засідання 20 вересня

Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що участь у ньому беруть Президент Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та члени уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, керівники судової гілки влади, посадові особи, яких Верховна Рада обирає, призначає та надає згоду на їхнє призначення, глави дипломатичних представництв іноземних держав, представники громадських організацій та засобів масової інформації. «Сьогодні відповідно до пункту другого частини першої статті 106 Конституції Президент України звертається зі Щорічним посланням до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України», — сказав голова парламенту та запросив Президента до виступу.
«Сьогодні у цій залі Верховної Ради голосуватимуть за зміни до Основного Закону про незворотність курсу на набуття членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Користуючись нагодою, закликаю всіх вас, шановні народні депутати, підтримати цю ініціативу та скерувати цей документ на експертизу до Конституційного Суду», — сказав на початку свого виступу глава держави та підкреслив, що це рішення цілком і повністю відповідає нашим національним інтересам та настроям більшості нашого суспільства. При цьому П. Порошенко підкреслив, що Україна вже нині демонструє всім нашим партнерам, що йде до НАТО не з порожніми руками, а як солідний партнер із вагомим внеском у загальну справу континентальної та трансатлантичної безпеки.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Президент України Петро Порошенко.

Під час засідання.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.    

Уряд під час виступу Президента зі Щорічним посланням до парламенту.

Під час засідання.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Нагадавши, що 1 вересня виповнився рік, як набула чинності Угода про асоціацію з ЄС,       П. Порошенко повідомив, що сьогодні Україна видає десятимільйонний біометричний паспорт, що є відповіддю тим, хто намагався применшити значення безвізового режиму.
Ще однією, дуже важливою подією Президент назвав прибуття до Києва екзархів Вселенського Патріарха, які готують рішення про надання автокефалії Українській Помісній Православній Церкві.
Перелічивши інші важливі події, які відбулися тільки упродовж останнього місяця, П. Порошенко підкреслив, що кожна з них — це свідчення нашого розриву з колоніальним минулим та крок до нашої повної свободи від імперії.
«Це ми з вами збудували боєздатну армію. Ми повертаємо українській церкві гідне місце у світовому православ’ї. Дуже важливо — ми нарешті захищаємо, розвиваємо і утверджуємо українську мову — складову сили та успіху нашого народу. І надалі будемо вживати дієвих заходів для зміцнення державного статусу української мови, посилення і поширення її в усіх сферах публічного життя», — сказав Президент та звернув увагу, що деякі народні депутати від Опозиційного блоку на цих словах почали покидати сесійну залу, додав, що на цьому шляху нас ніхто не зупинить.
Зазначивши, що це його підсумкове послання у поточній каденції Президента, П. Порошенко підкреслив, що у ньому він намагається відповісти на запитання, чи є безповоротною наша стратегія, наскільки їй загрожують реванш проросійських сил та безвідповідальність популістів, як зробити так, щоб виборчий цикл не зупинив рух країни або, ще гірше, не розвернув нас назад, у який спосіб стратегічні успіхи конвертувати у зростання рівня життя людей.
Відповідаючи на ці запитання, Президент нагадав, що внаслідок російської агресії було втрачено 20 відсотків промислового потенціалу країни, проте Україна вистояла і відновила економічне зростання. Паралельно відбувався процес створення антикорупційної інфраструктури, хоча поки що суспільство виправдано розчароване динамікою антикорупційної боротьби.
«На тлі високих очікувань у суспільстві сформувалося відчуття глибокого незадоволення. Навіть з тих, хто впевнений, що країна просувається в правильному напрямку, багато хто вважає, що ми рухаємося зигзагоподібно», — сказав глава держави та зауважив, що водночас наші міжнародні партнери кажуть, що за останні чотири роки в Україні відбулося більше позитивних змін, ніж за попередні 23 роки незалежності.
Зауваживши, що докладніше про зовнішнє та внутрішнє становище України парламентарії зможуть дізнатися із традиційної аналітичної доповіді, підготовленої Національним інститутом стратегічних досліджень, глава держави зазначив, що у своєму виступі більше уваги приділяє питанням зовнішньої політики та оборони, гарантіям суверенітету, прав та свобод громадян, загальній стратегії державного будівництва.
П. Порошенко, зокрема, підкреслив, що за останні роки наша армія стає армією нового покоління українців та опановує сучасні форми протиборства у всіх сферах, як традиційних, так і нових, включаючи інформаційну та кіберпростір. «Високоточні і дальнобійні засоби вогневого ураження, високотехнологічна розвідка, ефективні системи управління, космічна підтримка, ешелонована ППО, потужні створені нами Сили спецоперацій, відновлені ВМС та інші ознаки сучасної армії мають стати і поступово стають реальністю в Україні», — сказав він та підкреслив, що як Головнокомандувач вимагає від Міноборони та Генерального штабу прискореного досягнення оборонним сектором стандартів Північноатлантичного альянсу. Крім того, оскільки армія — це насамперед люди, то з наступного року грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил має бути збільшене не менш ніж на 37 відсотків, також найближчим часом розпочнеться введення в експлуатацію нових гуртожитків для контрактників, а це 184 нові приміщення, у яких поселяться майже 23 тисячі воїнів. Крім того, планується інший соціальний проект — будівництво компактних квартир для сержантського корпусу, який також є основою Збройних Сил України.
Зазначивши, що найнадійнішими союзниками Збройних Сил у захисті Батьківщини є дипломати, Президент подякував парламенту за ухвалення Закону «Про дипломатичну службу». «Російська агресія заскочила Захід зненацька. Проігноровані були всі важливі сигнали: і провокацію на Тузлі, і відверто агресивний виступ російського президента на Мюнхенському безпековому форумі 2007 року, де він у принципі всіх про все попереджав. Та й навіть тепер, після тисяч спричинених Росією жертв на Донбасі, після трагедії MH17, після Сирії, після Солсбері — на Заході чимало охочих зазирнути Путіну в душу, чи ще не знаю куди».
Підкресливши, що Україна продовжуватиме послідовно протидіяти спробам послабити санкційний тиск на Росію, зокрема, під приводом нібито невиконання Україною Мінських домовленостей, Президент зазначив, що не допустити цього сценарію можна відповідальними рішеннями. «Минулого року неприємною несподіванкою для Кремля став факт подовження українським парламентом Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Своїм відповідальним голосуванням саме ви, шановні народні депутати, вибили козир із рук Путіна. І хочу наголосити, що росіянам тоді довелося істотно коригувати свою тактику. Тепер вони знову дістали цю заяложену карту. Кремль та його посіпаки вкотре намагаються переконати європейську спільноту у неготовності української сторони подовжити дію закону. Це, на думку РФ, є нібито свідченням неспроможності України виконувати взяті на себе зобов’язання, отже, мовляв, санкції у зв’язку з цим мають бути зняті. Погодьтеся, було би злочинною помилкою дати Московії шанс звинуватити Україну в невиконанні угод і добитися послаблення санкційного тиску», — звернувся глава держави до народних депутатів. Водночас він наголосив, що головним індикатором врегулювання має стати узгодження параметрів розгортання на Донбасі миротворчої місії під егідою ООН.
Зазначивши, що Кремль намагається переконати наших союзників у нібито підготовці Україною силового сценарію визволення Донбасу, Президент зауважив, що «у нас має бути подібна опція, бо всяка армія має бути готова до будь-яких сценаріїв» та що в України є право на самооборону згідно із статтею 51 Статуту ООН. «Але наша стратегія миру полягає у його досягненні політико-дипломатичним шляхом, бо саме такий варіант є оптимальним для України і відповідає нашим національним інтересам», — наголосив глава держави.
Звернувшись до теми державного будівництва, П. Порошенко зазначив, що конституційні можливості Президента, передбачені парламентсько-президентською моделлю, не дуже корелюють з тим ступенем відповідальності, яку суспільство традиційно покладає на всенародно обраного главу держави. «Але жодного разу, навіть у найважчі роки, коли країну буквально душило зашморгом внутрішніх та зовнішніх проблем, Президент не попросив про збільшення повноважень. Більше того, від деяких з них відмовився», — сказав він, зазначивши, що в Україні має працювати система стримувань і противаг, бо українці не схильні віддавати монополію на урядування одній політичній силі. «Влада має коаліційний характер, коаліційним, по суті, є і наш уряд, коаліційною, по суті, є навіть найбільша парламентська фракція. При цьому ми знаходимо спільну мову, ухвалили всі разом рекордну кількість реформаторських рішень», — зазначив Президент та висловив думку, що європейська стратегія диктує нам алгоритм розвитку політичної системи як парламентсько-президентської представницької демократії.
«Категорично неприйнятними вважаю ті пропозиції, які просувають явно недемократичні моделі. Хтось відверто адвокатує «освічений авторитаризм», а хтось камуфлює його в «парламентаризм канцлерського типу». Тільки, якщо вчитатися у зміст, а не в заголовок, там у канцлера повноважень більше, ніж у кайзера, а в «рейхстагу» — по суті, однопартійна система. Режим одноосібної влади ні до чого доброго Україну не привів, це урок, який треба запам’ятати абсолютно всім», — підкреслив Президент.
Утім, на думку глави держави, примара авторитаризму — це не єдиний виклик, що пов’язаний із прийдешніми виборами. «Актуальною є й загроза реваншу. На жаль, на українській політичній шахівниці є фігури, які дозволяють Москві ходити собою. За чотири роки ми відновили не лише армію, але й розвідку, тому маємо не приблизне, а доволі точне уявлення про плани Кремля. Відомо, як на базі п’ятої колони мріють сформувати потужну проросійську опозицію в новому парламенті, а якщо пощастить, то ще й зробити її учасницею нової коаліції з правом вето на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Ми бачимо, як п’ята колона піднімає голову, намагається зібрати до купи різні свої шеренги, користуючись перевагами демократії, активізується в інформаційному просторі. Деякі українські політики тиражують фейки російської пропаганди, намагаються зняти з агресора відповідальність за війну, цинічно перекладаючи її з Росії на Україну, а деякі телеканали, газети та інтернет-видання стали неприхованими рупорами російської пропаганди», — сказав Президент та підтримав думку Голови Верховної Ради про те, що у період виборів питання інформаційної безпеки є одним із головних, оскільки частина нашого інформаційного поля так само окупована, як частина суверенної території.
«Я радий, що в парламенті теж усвідомлюють глибину цієї проблеми, хоча комусь це й нецікаво. В Україні все ще діє мережа російської агентури, яка бере під контроль медіа, плодить «незалежні» громадські організації.
Вони дійсно незалежні, але незалежні від України, але підконтрольні Кремлю, і роздмухують антиукраїнські, антиєвропейські та антиамериканські настрої. Отож підтримую ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора Російської Федерації», — сказав Президент.
Гарантуючи проведення вільних, чесних та демократичних виборів глави держави та нового парламенту, як це було у 2014—2015 роках, та застерігаючи політиків від передвиборчого популізму, П. Порошенко зауважив, що особисто його власний досвід навчив, як обережно та відповідально треба ставитися до обіцянок, які ти даєш людям.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, Верховна Рада розглянула та підтримала постанову про включення до порядку денного та направлення до Конституційного Суду президентського законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, № 9037). Це рішення підтримав 321 народний депутат.
Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко підкреслила: російська збройна агресія спричинила докорінні зміни у зовнішньому та внутрішньому безпековому середовищі України, що обумовлює необхідність пошуку нових механізмів гарантування національної безпеки України та чіткого закріплення в Основному Законі держави незворотності цивілізаційного вибору України, уособленням якого є європейська та євроатлантична інтеграція України. «Переважна більшість українського суспільства підтримує курс на повноправне членство України в ЄС та НАТО, усвідомлюючи, що це є ключовою гарантією розбудови демократичної правової держави та забезпечення її безпеки. Широка суспільна підтримка в Україні європейського та євроатлантичного вибору зумовлена європейською цивілізаційною ідентичністю України, її тісними і тривалими відносинами з членами європейської та євроатлантичної спільнот, які ґрунтуються на спільних цивілізаційних цінностях», — сказала    І. Луценко та підкреслила, що для українського народу інтегрування до ЄС та НАТО є рівнозначним забезпеченню незалежності нашої держави. При цьому закріплення на конституційному рівні правової визначеності курсу України на членство в ЄС і НАТО мобілізуватиме українське суспільство та українську владу на проведення реформ, спрямованих на досягнення критеріїв повноправного членства в ЄС і НАТО, а також закріпить незмінність стратегічних зовнішньополітичних пріоритетів держави.
І. Луценко повідомила, що цим законопроектом пропонується доповнити Преамбулу Конституції положеннями щодо підтвердження європейської ідентичності українського народу і невідворотності європейського і євроатлантичного курсу України. Також пропонується встановити, що до компетенції Верховної Ради належатиме реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України у ЄС та в НАТО. Президент виступатиме гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в цих організаціях. Кабінет Міністрів забезпечуватиме реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Крім того, пропонується виключити з Конституції положення, яке передбачає, що використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів. «Таким чином внесення відповідних змін сприятиме реалізації європейського та євроатлантичного вибору України через розширення та поглиблення співробітництва з ЄС та НАТО аж до набуття повноправного членства», — підкреслила представник Президента у Верховній Раді.
Співдоповідач, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що на нинішньому етапі законопроект не розглядається по суті, а лише йдеться про його включення до порядку денного та направлення на висновок до Конституційного Суду. За його словами, комітет за дорученням Голови Верховної Ради розглянув як невідкладний законопроект № 9037 про внесення змін до Конституції та відповідно до частини другої статті 145 Регламенту Верховної Ради в межах предмету свого відання дійшов висновку, що законопроект про внесення змін до Конституції поданий до Верховної Ради належним суб’єктом законодавчої ініціативи — Президентом України. «Прийняття вказаного законопроекту не потребує викликаного системною єдністю норм Конституції України одночасного внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу ІІІ «Вибори. Референдум» і, відповідно, ХІІІ розділу «Внесення змін до Конституції України», що мало б наслідком проведення Всеукраїнського референдуму і затвердження таких змін на референдумі», — повідомив голова комітету.
Враховуючи те, що законопроекти про внесення змін до преамбули, статей 85, 102, 116 та пункту 14 розділу XV «Перехідні положення» Конституції Верховною Радою восьмого скликання не розглядалися, комітет рекомендував парламенту включити поданий Президентом законопроект про внесення змін до Конституції (№ 9037) та направити його до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Основного Закону.
Під час обговорення народний депутат Ірина Фріз підкреслила, що Блок Петра Порошенка не тільки підтримуватиме президентський законопроект, а й закликає до цього всі політичні сили. «Стратегічне завдання парламенту — закріпити незворотність європейського та євроатлантичного шляху нашого народу», — сказала вона та підкреслила, що приналежність до єдиного західного простору унеможливить реванш країни-агресора.
Юрій Бойко (Опозиційний блок) заявив, що за стінами парламенту людей цікавить не запропонована політична декларація, а те, коли буде мир, коли буде знижено тарифи, чому зростають ціни і коли буде припинена корупція. Назвавши запропонований законопроект елементом передвиборної кампанії, Ю. Бойко заявив, що такі рішення мають ухвалюватися під час референдуму, тому фракція голосуватиме проти цього законопроекту.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко зазначив, що фракція підтримає запропоновані зміни, хоча й має деякі зауваження. «Президент пропонує вилучити з Перехідних положень Конституції пункт 14, який не забороняє базування в Україні військових баз іноземних держав, що дасть можливість прибрати з України російський Чорноморський флот. Водночас стаття 17 Конституції забороняє розміщення будь-яких військових баз в Україні, в тому числі країн-членів НАТО», — сказав він та зауважив, що цим Президент з одного боку декларує курс на НАТО, а з другого — створює умови, коли жоден наш партнер не зможе бути присутнім в Україні.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що пропонований законопроект — це ще один крок для закріплення нашого цивілізаційного шляху, тому її політична команда, незважаючи на зауваження, одностайно голосуватиме за внесення до Конституції цих змін. Водночас вона зазначила, що була першим і останнім Прем’єр-міністром, який вносив заявку до НАТО щодо надання Україні ПДЧ. «І тоді це був правильний крок, і нам потрібно так само продовжувати. Окрім того, нам потрібно не лише декларувати ці речі, а нам потрібно йти туди, дотримуючись усіх принципів і сповідуючи всі цінності, які дійсно потрібні нам як європейській країні і майбутньому члену ЄС», — заявила вона та підкреслила, що українці на Майданах стояли не за шматок хліба, а за європейські цінності, тому «наш шлях в Європу і НАТО через подолання великодержавної корупції».
Максим Бурбак нагадав, що саме «Народний фронт» торік виступив з ініціативою закріплення в Конституції положення про стратегічний курс України до ЄС та НАТО, та підкреслив, що фракція однозначно підтримуватиме це рішення. Також він зазначив, що за даними соцопитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, 70 відсотків українці на референдумі проголосували б за вступ України до     НАТО. «Це підтвердження сталої тенденції, яка виявилася іще з 2015 року. Після початку російської агресії, українці чітко зрозуміли, що НАТО гарантує своїм членам мир та безпеку», — наголосив М. Бурбак.
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд зазначила, що людям не потрібні зміни до Конституції, щоб затвердити свій шлях євроінтеграції, бо вони цей шлях зробили під час Революції Гідності та коли вони пішли воювати, захищаючи свою землю. «Зміни до Конституції потрібні владі, передусім Президенту, щоб приховати те, що він фактично перебуває під впливом Росії», — сказала вона та звернула увагу, що на четвертому році війни ми продовжуємо виконувати договори з Росією, зокрема, договір про військову співпрацю та обмін секретною інформацією. Також О. Сироїд заявила, що сьогодні московські агенти сидять у залі парламенту та в адміністрації Президента, входять до списку найбагатших людей України та володіють медіапростором не тому, що Росія така кмітлива, а тому, що вона має в Україні режим максимального сприяння.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко нагадала, як у 2008 році вона у складі делегації Верховної Ради поїхала до Москви і тоді спікер російської Думи Гризлов заявив, що вступ України до НАТО буде розцінено як зраду національних інтересів Росії. «І вся делегація, куди входили депутати від дуже демократичних фракцій, промовчала. Окрім мене, бо і тоді, і сьогодні вважаю, що завданням українських політиків є обстоювання національних інтересів України», — сказала вона та підкреслила, що коли у 2008 році колишні регіонали в сесійні залі влаштували цирк проти НАТО, то в цій залі дуже не вистачало виступу тодішнього Прем’єр-міністра, який би чітко заявив, що він за курс до     НАТО. Тому, на думку І. Геращенко, парламент заборгував включення положення про ЄС та НАТО до Конституції, бо це означатиме, що не може бути жодного відступу від реалізації Угоди про асоціацію та далі ніхто не зможе так, як Янукович у 2010 році за допомогою тридцятьох кнопкодавів, змінити курс України до НАТО.
Перед тим, як поставити законопроект     № 9037 на голосування, Голова Верховної Ради Андрій Парубій підкреслив, що це рішення закріпить незворотність нашого курсу до ЄС і НАТО та не допустить реваншу і навіть шансу для того, щоб хтось міг поставити під сумнів наш євроатлантичний вибір.
Верховна Рада України включила також до порядку денного та направила до Конституційного Суду для одержання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроект про внесення змін до статті 41 Конституції щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (№ 6236). Це рішення підтримали 267 народних депутатів.
Доповідач, народний депутат Олег Ляшко зазначив, що цей законопроект дає відповідь на запитання, хто є господарем на українській землі, кому вона належатиме та кого годуватиме на тисячі років вперед. «Дякую 178 народним депутатам, які підтримали ініціативу Радикальної партії, щоб внести зміни до Конституції і вказати, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство», — зазначив він та підкреслив, що нині земля — це єдине, що залишилося в українського народу. Проте в умовах нинішньої аграрної моделі земля не годує українців, адже хоч Україна й експортує щороку по 40 мільйонів тонн зерна, проте українські селяни багатшими не стають. «Це тому, що влада проводить політику збідніння, щоб люди задурно віддали землю», — заявив О. Ляшко та наголосив: внісши до Конституції зміни, що господарем на українській землі є український фермер, «ми забиваємо осиновий кілок у груди транснаціональних глитаїв, які хочуть забрати в українського селянина землю».
Також парламентарії, розглянувши два проекти постанов щодо подальшої роботи над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України), 274 голосами підтримали проект постанови № 7203/П1.

Дослівно

Президент Петро Порошенко: «Армія, мова і віра — це не гасло, а формула сучасної української ідентичності. Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу».