Аграрний парадокс: зібрали менше, а ціни впали.

На овочевих плантаціях Херсонщини — справжнє стовпотворіння. Тисячі людей поспішають зібрати і вивезти дозрілу цибулю (на знімку), кваплячись встигнути, доки осінні дощі геть зовсім не підмочили і не зіпсували вітамінну продукцію, без якої меню українців навіть важко уявити. Фермери і власники земельних паїв зазначають, що врожай цибулі видався середнім чи навіть нижчим за середній, але виростити його замало. Треба ще і продати, а із цим вічні проблеми. Обсяги закупівель у приїжджих оптовиків невеликі, до того ж посередники штучно занижують ціни. А вивозити мішки із цибулею на продаж у міста самостійно — заняття з непередбаченим результатом.

— Для цибулі нинішній рік видався несприятливим. У серпні температура «зашкалювала» за сорок градусів Цельсія, і дощів майже місяць не було, а коли почався збір урожаю, зачастили зливи. Тому навіть на зрошенні збираємо тонн на десять—двадцять з гектара менше, і сама цибуля гірша за якістю, ніж торік, — визнає директор відомого фермерського господарства «Зоря Херсонщини» (Каховський район) Леонід Кириченко. — До того ж ті фермери, у яких немає контрактів на постачання цибулі в мережеві супермаркети, змушені мати справу з перекупниками, які ґрунтовно збивають ціни. Доходить до того, що за кілограм цього овочу хитромудрі комерсанти дають лише три гривні, при його нинішній собівартості в ті самі 2,5—3 гривні. Виходить, витрати «внатяжку», але окупили, а на розвиток нічого не залишається.

Відмовляються від вирощування овочів

До речі, саме через проблеми зі збутом багато хто з аграріїв у степовій Таврії взагалі відмовляються від вирощування овочів, за винятком тієї невеликої кількості, яка потрібна суто для внутрішнього споживання.
— Були часи, коли тільки під цибулю відводили п’ятнадцять гектарів на краплинному зрошенні, і навіть у посушливі роки менш як шістдесят тонн урожаю з гектара не отримували. А бувало, збирали й до сотні тонн. Однак вчасно продати виходило аж ніяк не все — траплялося, по кілька тонн цибулі до весни просто згнивало на складі. Пробували вирощувати і моркву — з тими ж наслідками. Тому «експериментувати» з овочами до кращих часів відмовилися взагалі — багато витрат і ручної праці, а доходи не відповідають витратам. Сьогодні надаємо перевагу кукурудзі та соняшнику, а справжньою «королевою полів» за прибутковістю, поза всяким сумнівом, залишається соя. Проблем зі збутом цих культур — жодних, — розповідає директор підприємства з іноземними інвестиціями «Еммануїл Фарм» (село Каїри Горностаївського району) Василь Зик (на знімку).

— Зрошення теж модернізували — раніше в рік купували стрічки для «крапельки» на півмільйона гривень, а тепер від неї відмовляємося. Придбали за 1,2 мільйона гривень новітню фронтальну дощувалку виробництва Франції, і сподіваємося, що за два роки вона окупиться.

Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком

Не секрет, що біди городників Херсонщини — відсутність грамотного аналізу ринкових тенденцій, довгострокового планування і формування стабільних логістичних ланцюжків від виробника до споживача. Рішення, що вирощувати, приймають спонтанно: восени, скажімо, морква в ціні, і всі кидаються сіяти моркву. У підсумку на наступний рік усі затоварюються цим коренеплодом «вище даху», і його закупівельна ціна падає нижче від собівартості... При цьому цибуля в ціні може сильно підскочити, тому що на ринку виникає нестача «стратегічного овочу». Ще через кілька років ситуація повторюється, але тепер уже цибулю немає куди подіти, а в дефіциті часник. Хаос, як у тій пісні «Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком».
Вкрай потрібні кооперація городників, будівництво сучасних складів, спільне напрацювання цінової політики — багато чого. Але про це ведуть мову десятиліттями, а ситуація кардинально не змінюється. Збирати гарні врожаї ми навчилися, а от зберігати їх без великих втрат, і успішно продавати поки що «не витанцьовується».

Херсонська область.

ДОСЛІВНО

Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Андрій Неділько:

— Відмова деяких виробників від вирощування овочів для Херсонщини не критична — якщо одні скорочують плантації, то інші тільки нарощують. Тому площі під овочеві культури з року в рік якщо і змінюються, то незначно — у межах 39—41 тисячі гектарів.

До речі

Урожай овочів на Херсонщині стабільно досягає 1,2—1,3 мільйона тонн. Це не рахуючи баштанних і плодових культур. При цьому ємність овочесховищ у регіоні становить лише майже 150 тисяч тонн.

 

Фото автора.