Хоча вага обласних державних адміністрацій в останні роки й падає з огляду на децентралізацію, та все ж посада голови ОДА залишається впливовою. Навіть якщо зостанеться функція тільки «государева ока» — тобто представника Президента. А ще ж сьогодні голова ОДА є главою виконавчої влади області.
Тож після відставки з посади Валерія Куліча, котрий перебував у цьому кріслі майже три роки, пауза із призначенням нового голови ОДА стала не просто затягуватися, а набувати політичної інтриги. Тим паче що слідом за своїм начальником звільнилися начальник департаменту інформаційної політики та комунікацій з громадськістю Андрій Подорван і керівник секретаріату Тетяна Гліб. Вони одразу ж перейшли працювати у міську раду, очолювану Владиславом Атрошенком.
Злі язики подейкують, що колишній голова ОДА є партнером міського голови Чернігова і в політиці, і в бізнесі. Скажімо, потужний сільськогосподарський бізнес Валерія Куліча в Ічнянському районі — вирощування зернових, один з найбільших в Україні елеватор, тваринницька ферма — тримають пополам. Звісно, особисто вони там не фігурують, оскільки це забороняє закон державним службовцям, але й самі не приховують цієї контрольованої ними власності. У політиці ж вони також ідуть поруч — обидва були народними депутатами від сусідніх чернігівських мажоритарних округів. Звісно, протистояння між обласною адміністрацією та міською радою, характерне для деяких попередніх керівників, було забуто, доки головою ОДА був Валерій Куліч. Але тепер, схоже, воно відродиться...
Щоправда, нині виконує обов’язки голови ОДА Юлія Свириденко — молода, амбітна, освічена, вона була у Валерія Куліча першою заступницею, а перед тим керувала департаментом економіки. Всіх вражає її знання китайської мови, що служить додатковим стимулом залучення обережних китайських інвестицій в економіку бідних північних районів Чернігівщини. Сільськогосподарське підприємство китайців у Корюківському районі хоче розширюватися, про що нещодавно відбулися перемовини в ОДА з делегацією провінції Хенань. До слова, населення однієї провінції втричі більше за все населення України, а сама провінція має всесвітньо відомий монастир Шаолінь — тож переговори з делегацією китайської провінції за вагою рівнозначні переговорам з якоюсь середньоєвропейською країною...
Хоча Юлія Свириденко свої подальші наміри щодо роботи не озвучує, але й на посаду голови її не призначають.
Зрештою, чутки та припущення щодо ймовірного володаря вакантного крісла голови ОДА вилізли на поверхню після відкритого звернення міської організації партії БПП до заступника голови адміністрації Президента Віталія Ковальчука.
«Останнім часом у багатьох медіа поширюється інформація, що на посаду голови Чернігівської обласної держадміністрації незабаром буде призначено людину з команди народного депутата України Валерія Давиденка, — йдеться у відкритому зверненні міської партійної організації пропрезидентської партії. — Будучи членом фракції БПП у Верховній Раді України, він є по факту куратором партії «Наш край» у Чернігові та області. На Чернігівщині вже обговорюють ймовірних майбутніх заступників голови Чернігівської ОДА та їхні прізвища, які, м’яко кажучи, викликають неоднозначну реакцію суспільства».
Заява міських партійців чітко називає двох таких чиновників — колишнього міського голову Чернігова Олександра Соколова, який в області був співзасновником партії «Наш край», і його заступника з фінансових питань Віктора Бистрова, який після відставки з посади у міській раді залишився її депутатом. Члени БПП переконані, що ці прізвища «асоціюються у чернігівців із занепадом міста, його стагнацією та розкраданням».
Називає звернення ще одного кандидата на посаду — Володимира Ткача, який донедавна керував «Чернігівобленерго» і на якого було чимало скарг підприємців. Скажімо, на багатьох трибунах було озвучено позицію голови спілки роботодавців «Сіверщина» Віктора Лазаря, який називав здирницькі умови «Чернігівобленерго» за приєднання нового крохмального заводу під Черніговом до електромереж. Володимир Ткач, заявляють партійці, «вів неоголошену війну з представниками місцевого бізнесу, які відмовлялися платити колосальні суми за технічні умови під’єднання до електромереж».
Цей діяч також прославився фальшивим орденом Червоної Зірки на зібранні в обласному театрі — громадські активісти з’ясували, що цей орден є відзнакою товариства російських десантників імені В. Маргелова і дуже нагадує радянську бойову відзнаку часів Другої світової війни.
«Питання, як ви бачите співпрацю структур Блоку Петра Порошенка та партії «Наш край» на виборах Президента, зважаючи на системну дискредитацію представників БПП в місті та області з боку команди Валерія Давиденка, вважаємо риторичним», — написали члени БПП заступнику очільника адміністрації Президента.
«Балотувався» на вакантну чернігівську посаду ще один кандидат — голова Менської районної ради Олександр Мисник. Але оскільки він має тільки досвід роботи податківцем, його кандидатура поки що не пройшла. Він, до речі, також є представником партії «Наш край».
...А можливо, можна жити й без керівника виконавчої влади? Проте навіть святкування 27-ї річниці незалежності України показало, що таки не можна — святкування вперше за тривалий час було організовано так, що навіть квіти до пам’ятника Борцям за волю України влада не покладала і саме свято минуло так блідо, що викликало здивування не тільки у політично активних громадян.
Не кажучи вже про керованість структурами влади — дедалі більш очевидною стає «просідання» влади без першого її керівника. Та ж поштова реформа, звужена обласною адміністрацією до трьох районів, тепер, за вакантності крісла голови, поширюється по всій області.
Легко спрогнозувати падіння авторитету Президента і центральної влади в цілому через згубну поштову реформу і відсутність ефективної обласної державної адміністрації. Тим часом до області стали дедалі частіше заїздити лідери столичних політичних сил — незабаром вибори. А Валерій Куліч, схоже, знову придивляється до балотування по тому ж чернігівському округу, де вже й обирався депутатом.
Фото надано Василем Чепурним.
