Педагог без любові до дитини — все одно, що співак без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття кольору.
Класний керівник Олена Гоменюк зі своїми учнями.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ці слова Василя Сухомлинського ще в юності запам’яталися вчительці 27-ї столичної школи Олені Гоменюк. З тих пір вона намагається дотримуватися цього фактично вже постулату в своїй повсякденній праці, яка налічує відрізок у майже 30 років. А ще, каже Олена Миколаївна, прагне донести своїм учням, що, ким би вони не були за професією, важливо, щоб залишалися людьми: чуйними, вихованими, патріотами своєї Батьківщини.
— Викладаючи свій предмет старшокласникам, а це економічна географія, я намагаюся не зафарбовувати все в негатив, а навпаки, розповідаю про потенціал України, про її здобутки, про те, що ми багата держава і, хоч поки що не маємо вагомих результатів, вони обов’язково будуть. Якщо, звісно, всі разом докладатимемо зусиль. Адже Україна — молода держава, а все швидко не відбувається, — каже вчитель.
Утім, констатує Олена Миколаївна, уже незабаром економічну географію хочуть прибрати з програми. І це дуже прикро, адже майбутні дорослі громадяни України, по суті, не матимуть просторового уявлення про нашу державу, про її потенціал, а отже, і не знатимуть, як таку державу будувати.
