Прийняття нового Закону України «Про національну безпеку», за словами Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, вимагає імплементації й ухвалення низки законодавчих актів: про службу безпеки, про розвідувальні органи, про державне оборонне замовлення тощо (пакета законів із питань подальшої реформи сектору безпеки та оборони). Це засвідчує пріоритетність завдань законодавчого органу на дев’яту сесію восьмого скликання та потребу продовження дослідницьких проектів у цій сфері.
В Інституті законодавства Верховної Ради України, у рамках постійно діючого науково-практичного семінару «Моніторинг колізій та прогалин у національному законодавстві», відбулося науково-експертне обговорення питань застосування законодавства про національну безпеку та перспектив його удосконалення.
Відзначаючи важливість і першочерговість питань національної безпеки у всіх сферах суспільного життя, зокрема в умовах зростаючих загроз і викликів, директор Інституту законодавства Верховної Ради України академік НАН України Олександр Копиленко наголосив, що моніторинг законодавства є постійним і послідовним напрямом діяльності інституту, який охоплює низку складових науково-практичного, методологічного, прогностичного характеру. Лише останніми місяцями, за участю народних депутатів, представників виконавчої і судової влади, міжнародних експертів, в інституті на науково-практичному рівні обговорено законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі України, удосконалення антикорупційного законодавства, безпекові аспекти правового регулювання децентралізації в Україні, а також узагальнено пропозиції й рекомендації щодо переосмислення підходів до реалізації основних засад національної безпеки.
На його переконання, вітчизняне законодавство у цій сфері потребує комплексного перегляду. Закріплення в Основному Законі держави її європейського та євроатлантичного курсу (зміни до Конституції України) сприятиме реформам, спрямованим на повноправне членство в ЄС і НАТО. Подальше ж оновлення законодавчої бази у безпековому напрямі: від цілісних законів до відомчих інструкцій — має відповідати стратегічним цілям забезпечення національної безпеки України. Лише системність у цих питаннях, унормування структури і складу сектору національної безпеки і оборони, координації та взаємодії його органів, оптимізація планування і управління, якісне удосконалення демократичного цивільного контролю органів безпеки і оборони, посилення парламентського контролю у цій сфері, — відображатимуть реальний стан забезпечення національних інтересів.
Виключно завдяки виваженій державній політиці, відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах, на думку члена-кореспондента НАН України Володимира Шаповала, неабияку роль у формуванні сучасного нормативно-правового забезпечення національної безпеки України відіграє аналіз й оцінка законопроектів на трьох взаємозалежних рівнях: безпека людини і громадянина, безпека суспільства, безпека держави. Якість правозастосовчої діяльності означає її спроможність забезпечити своєчасну і узгоджену з вимогами закону реалізацію юридичних норм, яка при найменших затратах позитивно впливатиме на регульовані суспільні відносини.
Перший заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда акцентував увагу на важливості парламентського контролю оборонно-промислового комплексу як демократичного інструменту управління, зокрема, у контексті прагнень нашої держави до стандартів НАТО, адже саме парламентський контроль є одним із основних компонентів розвитку та успіху сфери оборони.
На переконання завідувача відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства, доктора юридичних наук, професора Оксани Клименко, базисом національної безпеки є і залишатиметься економічна безпека. Наразі в Україні відсутній загальний комплексний документ, що визначав би основи економічної безпеки чи стратегію розвитку національної економічної системи. Водночас нова концепція Закону «Про національну безпеку» встановлює акцентуацію у визначенні й ранжируванні пріоритетів національної безпеки, за якою питання правової форми окреслення стратегічного курсу розвитку національної економіки країни залишається відкритим.
Продовжуючи дискусію, доктор юридичних наук, професор Григорій Середа зауважив, що сучасні умови активізації міжнародного тероризму спонукають країни до удосконалення концептуальних підходів забезпечення національної безпеки, наділення правоохоронних органів та спецслужб додатковими повноваженнями, посилення їх правового статусу. У зв’язку з цим Служба безпеки як складова сектору безпеки України потребує широкоформатного реформування, приведення її моделі у відповідність з вимогами ефективної протидії реальним та потенційним загрозам національній і державній безпеці, економічних можливостей держави, сучасних європейських та євроатлантичних стандартів.
На необхідності розроблення доктрини протидії кіберзагрозам як частини концепції з оборони країни наголосив доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Олександр Ярмиш, який закликав сприяти виявленню походження кібератак, залучати науковців до розроблення практичних рекомендацій, а також створювати контактні пункти інформаційно-телекомунікаційних технологій. Подальший розвиток кібербезпеки є гарантією забезпечення національної безпеки України, а ухвалення чітких та безумовних законодавчих норм дасть змогу посилювати кіберзахист державних інституцій, не гальмуючи при цьому їхній розвиток.
Науково-експертне обговорення дало змогу виявити деякі неузгодженості і суперечності нормативно-правових актів у політичній, економічній, гуманітарній, соціальній, науково-технологічній сферах, що негативно позначається на рівні забезпечення національної безпеки. Це засвідчує необхідність комплексного цілісного підходу до розроблення і прийняття пакета «безпекових» законів, здатних на ефективну реалізацію і гарантування національної безпеки в державі.
Національна безпека і оборона, зокрема зміцнення Збройних Сил України, розвиток оборонно-промислового комплексу, боротьба з тероризмом, забезпечення інформаційної безпеки, — є об’єктом моніторингу колізій і прогалин законодавчого забезпечення, результати якого відображені у двох випусках видань Інституту законодавства «Ефективність законодавства України (питання моніторингу колізій)». Дослідження проведено за критеріями: парламентський контроль, правозастосовча діяльність центральних органів виконавчої влади, судова практика, пропозиції вчених і громадськості, що дає змогу комплексно оцінити сучасні законодавчі реалії й окреслити напрями вирішення проблемних питань, зокрема й щодо національної безпеки.