У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися слухання на тему: «Чи потрібний законодавчо встановлений норматив робочих місць для працевлаштування ветеранів війни на підприємствах, установах, організаціях (державний, приватний сектор) та який?»

Метою проведення заходу є широке обговорення з громадськістю законодавчих ініціатив, спрямованих на встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування ветеранів війни на підприємствах, установах, організаціях (державний / приватний сектор).

У заході взяли участь народні депутати України, представники Офісу Президента України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, бізнес-спільноти, наукових установ, громадських організацій та медіа.

Головуючі на слуханнях у Комітеті, Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко.

Галина Третьякова наголосила, що проведення слухань у Комітеті обумовлено розглядом у Парламенті та Комітеті проєкту закону про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх економічної самостійності (реєстр. № 13180 від 17.04.2025) та проєкту закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій (реєстр. № 13180-1 від 01.05.2025), а також з огляду на значний суспільний резонанс, пов’язаний з широким обговоренням законопроєктів у засобах масової інформації та соціальних мережах, активною публічною дискусією, численними запитаннями, та враховуючи, що це питання безпосередньо або опосередковано стосується кожного громадянина України.

Вона поінформувала про прийняті законодавчі ініціативи, зокрема, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 № 4219-IX (законопроєкт за реєстр. № 5344-д), яким з 1 січня 2026 року запроваджується норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни, який встановлюється у кількості: 1 робочого місця — для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників; 4% — для платників внеску, в яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить понад 25 працівників; 2% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал — для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними. Крім того, у фокусі законодавців — розвиток системи кваліфікацій, ветеранського підприємництва (законопроєкт № 10258), а також впровадження пільгового кредитування через Український ветеранський фонд, збереження робочих місць під час мобілізації.

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев акцентував увагу на необхідності системного підходу до працевлаштування ветеранів війни. Він зазначив, що суспільство часто виявляє упереджене ставлення до ветеранів, ігноруючи їх внесок у безпеку держави. На його переконання, непрацевлаштування ветеранів є не лише соціальною проблемою, а й прямою загрозою для суспільної справедливості та безпеки. Данило Гетманцев запропонував механізм, що поєднує три ключові складові: обов’язкову квоту працевлаштування, фінансовий внесок для створення робочих місць, а також заохочення для роботодавців у вигляді компенсації ПДФО тим, хто виконує встановлену квоту. Він також запропонував, щоб для державного сектору квота була вдвічі вищою, ніж для комерційного. Водночас він підкреслив, що не наполягає на єдиному варіанті, а закликає до відкритої дискусії з бізнесом і громадянським суспільством, аби знайти найефективніший шлях: «Ми не можемо заговорювати цю проблему — ми зобов’язані її розв’язати», — зазначив Данило Гетманцев.

Заступник начальника відділу розвитку ветеранських підприємницьких ініціатив Управління ветеранської освіти та бізнесу Міністерства у справах ветеранів України Роман Пилипенко підкреслив, що учасники бойових дій не є автоматично особами з інвалідністю внаслідок війни, а отже потребують іншого підходу. Натомість міністерство підтримує квотування працевлаштування для осіб з інвалідністю, у тому числі внаслідок війни, відповідно до міжнародних зобов’язань України, включно з Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю та Конвенцією МОП № 159. Роман Пилипенко зауважив, що запровадження квоти для учасників бойових дій створюватиме необґрунтований тягар для роботодавців, оскільки супроводжується штрафними санкціями або обов’язковими внесками, що фактично дорівнює податковому навантаженню. У контексті масової мобілізації така ініціатива може викликати небажані наслідки для економіки. Він підкреслив необхідність балансування інтересів держави, ветеранів і роботодавців. За його словами, стимулюючий підхід має бути пріоритетним, зокрема через запровадження зарезервованих контрактів у сфері публічних закупівель для підприємств, які працевлаштовують ветеранів. Такі механізми вже передбачено в урядовому законопроєкті щодо публічних закупівель. Роман Пилипенко підсумував, що квотування для осіб з інвалідністю має залишатися пріоритетним, тоді як щодо учасників бойових дій — держава має застосовувати виключно стимулюючі механізми, спираючись на європейські практики.

Заступник директора департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Ганна Сабадаш повідомила, що Міністерство підтримує мету проєкту закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій (реєстр. № 13180-1 від 01.05.2025), проте законопроєкт потребує доопрацювання. Зокрема, йдеться про необхідність узгодження з чинним порядком державного контролю за дотриманням законодавства про працю та уточнення повноважень Пенсійного фонду України й Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Вона наголосила, що вони працюють над розробкою стратегії зайнятості населення, яка вже пройшла кілька етапів обговорення в робочих групах. Концепцію стратегії презентували на міжнародному рівні у Римі. Вона також зазначила, що формується операційний план реалізації, до якого Міністерство закликає долучатися всі зацікавлені сторони, у тому числі з пропозиціями програм для підтримки ветеранів.

Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко наголосив на необхідності зміщення акценту з проблем бізнесу на потреби конкретної людини, яка повертається з фронту. Він підкреслив, що ветеран війни це інша людина, ніж та, яка пішла на війну, і її адаптація до цивільного життя потребує глибокого розуміння та підтримки. Особливу увагу він звернув на державний сектор, зазначивши, що саме він є найбільшим роботодавцем в Україні, але наразі майже не залучений до обговорення та впровадження ветеранських ініціатив. На завершення Тарас Тарасенко наголосив на необхідності створення таких умов, за яких бізнес і держава добровільно, з повагою, сприятимуть відновленню людського потенціалу ветеранів війни. Такий підхід, за його словами, є виграшним для обох сторін — і для бізнесу, що потребує кваліфікованих кадрів, і для ветеранів війни, які прагнуть фінансової незалежності та щасливого мирного життя.

Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зазначила, що попри значну підтримку такої ідеї у суспільстві існує потреба уникати повторення помилок, які вже мали місце, зокрема у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю. Олена Шуляк наголосила на необхідності врахування позитивного досвіду, що вже напрацьований у громадах. Вона також представила міжнародний досвід з питань підтримки ветеранів. Вона відзначила кращі практики Сполучених Штатів Америки, Канади, Австралії, Великої Британії та Норвегії. Зокрема, США запровадили обов’язкове квотування ветеранів на державну службу, а в Канаді діє широка програма з пріоритетного працевлаштування. В Австралії квотування застосовується до компаній, які працюють із державою, а у Великій Британії та Норвегії діють програми з інтеграції та медичної підтримки. У своїй промові вона підкреслила, що важливо не створити надмірного навантаження на бізнес, а сформувати ефективну державну політику у сфері працевлаштування ветеранів. Олена Шуляк вважає за доцільне зосередити зусилля на залученні ветеранів до роботи в органах місцевого самоврядування, центральних органах виконавчої влади та на державних підприємствах.

Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко наголосив на важливості урахування особливостей повномасштабної війни, яку нині переживає Україна. Він навів порівняльні дані щодо співвідношення чисельності військовослужбовців до загального населення: у США — 0,5%, у Канаді — менш як 0,2%, у Великій Британії — 0,11%, в Ізраїлі — 1,73%, в Україні — 3,43%. За його словами, потенційна кількість ветеранів, які повернуться з війни, буде надзвичайно великою, і держава має бути до цього готова, адаптуючи відповідні механізми підтримки. Водночас Анатолій Остапенко звернув увагу на необхідність не лише реалізації програм перенавчання та освіти для ветеранів війни, а й перегляду чинного законодавства. «Ми повинні звернути увагу на ті законодавчі акти, які не дозволяють приймати на роботу в певних професіях людей з інвалідністю або тих, у кого перетинаються статуси — особа з інвалідністю внаслідок війни і ветеран», — наголосив він. Анатолій Остапенко підсумував, що законодавчі зміни мають бути виваженими, а голос ветеранів — почутим.

Заслухавши виступи учасників слухань у Комітеті, можна зробити висновок, що питання працевлаштування ветеранів потребує комплексного підходу, орієнтованого на забезпечення їхньої реальної конкурентоспроможності на ринку праці. Переважна більшість учасників наголосила на доцільності спрямування державних ресурсів на розвиток системи перекваліфікації, професійної освіти та створення безпечних і легальних умов праці, з урахуванням особливих потреб ветеранів, у тому числі з інвалідністю. Запровадження квотування при цьому розглядається як недостатньо ефективний або потенційно ризикований механізм, що потребує подальшого обговорення за участі всіх зацікавлених сторін. За результатами проведених слухань Комітетом готується відповідний проєкт закону, спрямований на врегулювання порушених під час обговорення питань.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.