У голові не замакітрилось від такого заголовка? Чи у мене не все гаразд з мізками? Гей, Сруль, Палкан, Лермонтов, Китаєць, Гомік, Сталін, Літінант. Боцман, Попік, Пузир, Морпєх, Ленін, Баланка, Гальба, Керенський, Баняк, Горбачов, Люндер. Що об’єднує ці слова? Невже між єврейським іменем Сруль, — а дід Леніна по материнській лінії був Сруль Мойшевич Бланк, і Сталіним можна прокласти якісь місточки? Лишень хвороблива уява поставить спільний знаменник у такому випадку. А решта слів? Адже вони мають входити до однієї обойми. Ну ще можна поєднати Боцмана і Морпєха. Їх пов’язує море. А яке відношення до моря має, скажімо, Гомік?.. Збивають з пантелику Баняк, Пузир, Попік, Партізан, Сопляк...
Усе набагато простіше. Перелічене — прізвиська моїх односельців. Так їх кличуть по-вуличному. Хто в очі. Хто поза очі. Хто ображається, а хто — ні. Дехто у побуті більше користується своїм «псевдонімом», і аж ніяк не прізвищем. Бо його чи її саме за прізвиськом знає більшість односельців. Як приклад наведу цілком можливі телефонні сільські переговори. «Алло... Передай Горбачову, що завтра йому в купі з Леніним та Кіндером вивозити гній із свиноферми на поля. Там досить таки великий фронт робіт, тож нехай увечері менше засиджуються у генделику. Хто розпорядився? Та Циган...»
Цікаво, що далеко не всі носії пікантних прізвиськ знають історію походження свого сімейного псевдо. Чому сімейного? Бо воно здебільшого передається із покоління в покоління. Така собі ланцюгова реакція. Взяти, приміром, псевдонім Гей. За часів царя Гороха жив у нашому селі чолов’яга на ім’я Андрій. А у нього була проблема з дикцією. Замість Андрій він вимовляв «Анд-гей». Чи знав дотепник, який дав Андрею прізвисько Гей, що, окрім представника одностатевих сексуальних пар, це слово з англійської перекладається як «безтурботний, веселий, яскравий, театральний»? Мабуть, що ні. Дотепник цілився в сексуальний підтекст прозвиська Гей. Тож уже кілька поколінь цієї сім’ї змушені нести псевдо, яке за змістом не відповідає дійсності. До речі, зятя — приймака діда Андрія, який холостякуючи мав прізвисько Бур’ян, селяни поступово перехрестили на Гея.
Інша історія двох прізвиськ — Сталін і Літінант. Тут вже постарався батько двох синів, який стверджував, що його хлопці красиві й статечні. Один неначе схожий на вождя усіх народів, інший молодий лейтенант. Тож отримай два псевдо. А представник наступного покоління автоматично став Сталінцем. Буває, що сам того не підозрюючи, чоловік видає на- гора своє прізвисько. Добряче хильнувши, один чоловік полюбляв рвати сорочку на грудях і всіх запевняти, що він служив у морській піхоті. У закритий рот муха не влетить. Відтак, ти — Морська Пєхота.
Цікава деталь. Заїжджим приймакам зазвичай навішується прізвисько, яке вже має сім’я нареченої. Так «безіменний» солдат, кинувши якір у нашому селі, став Палканом.
І це далеко не повний список псевдо моїх односельчан та історій їх походження. Односельці не оминули увагою і мою скромну особу. Правда, з дитячого, сімейного Бровки прізвисько трансформувалося на Журналіста. Нібито я став приймаком обраної професії.