Цей великий, часом вагою до 100 кг, плід відомий всім. В Україні гарбуз з’явився у ХІХ ст. і тепер росте чи не на кожному городі. Вирощують здебільшого три види: мускатний, столовий і великоплідний кормовий.

Цей великий, часом вагою до 100 кг, плід відомий всім. В Україні гарбуз з’явився у ХІХ ст. і тепер росте чи не на кожному городі. Вирощують здебільшого три види: мускатний, столовий і великоплідний кормовий.
Головна цінність гарбузів у тому, що вони мають лікарські і дієтичні властивості. Останні обумовлені легким засвоюванням усіх вуглеводів, що дуже важливо, особливо для раціону дитячого харчування.
Лікарська сировина — м’якуш та насіння, яке містить до 50 відсотків жирної олії. Крім того, в ньому є смолисті речовини, фітостерини, вітаміни групи В, аскорбінова кислота, каротин, органічні кислоти. У медичній практиці насіння застосовують як засіб проти глистів. Його можна сміливо призначати дітям, вагітним жінкам, людям похилого віку.
Про лікувальні властивості м’якуша гарбуза писав ще давньогрецький лікар Діоскорид. Після досконалого вивчення стало відомо, що культура містить білки, жири, вуглеводи, клітковину, органічні кислоти, солі фосфорної та кремнієвої кислоти, фолієву, пантотенову, нікотинову, аскорбінову кислоти, вітаміни групи В, Е, РР, провітамін А, кальцій, магній, фосфор, залізо, цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), смоли. Гарбуз є багатим джерелом солей калію (222 мг на 100 г), які підтримують лужну реакцію, понижують кислотність шлункового соку. Він є одним із перших серед овочевих культур за наявністю заліза, яке необхідне для процесів кровотворення в людському організмі. Багатий гарбуз і на каротин. Так, у деяких сортів з оранжевою м’якоттю його міститься до 15 мг на 100 г, що удвічі більше, ніж у моркви. Цікаво те, що в цій ягоді виявлено у високій концентрації вітамін Т, який сприяє більш інтенсивному засвоєнню їжі і активізує усі життєві процеси. Завдяки пектину, а його міститься у м’якуші до 0,7 відсотка, гарбузова дієта полегшує стан хворих на запалення товстого кишечника і покращує перетравлення їжі.
М’якуш гарбуза позитивно діє на серцево-судинну систему, нормалізує водно-сольовий обмін, також сприяє жовчогінній, проносній, сечогінній дії, поліпшує стан шлунково-кишкового тракту і регулює обмін речовин. Радять його використовувати при захворюванні нирок, сечового міхура, катарах, виразкових хворобах шлунка з підвищеною кислотністю.
Корисний м’якуш і при дерматозах, атеросклерозі, ожирінні, набряках, викликаних серцево-судинними захворюваннями, закрепах, цукровому діабеті, водянці і особливо після хвороби Боткіна, коли потрібно відновити антитоксичні функції печінки.
Найефективнішу профілактичну дію від різних хвороб справляє гарбузовий сік. Його приймають по 50 мл вранці і на ніч (із додаванням меду). Такий напій заспокоює нервову систему і поліпшує сон.
Зі свіжого соку роблять компреси при опіках, екземах, висипах, запаленнях на тілі, ранах та виразках, особливо у хворих на діабет. Тут можуть ефективно діяти і аплікації з тертого гарбуза.
Гарбузові квітки-ліхтарики застосовують для лікування ран. Відвар з плодоніжки — при ниркових та серцевих захворюваннях, гіпертонії, порушенні обміну речовин, набряках. Він справляє судинорозширювальну дію.
Автор цих рядків на собі переконався, що в результаті щорічного і регулярного споживання печеного або пареного гарбуза та соку з нього в осінньо-зимовий період покращується сон, поліпшується загальний стан усього організму, підвищується працездатність, поліпшується настрій і самопочуття.
Мій знайомий, отруївшись блідою поганкою, «видряпався» з того світу завдяки гарбузовій терапії.
Недаремно тибетська медицина включила цю рослину в арсенал лікарських засобів, а світова медична промисловість виготовляє з неї численні препарати.
Тим, хто наступного року планує вирощувати гарбузи, раджу розміщувати їх на пухких родючих ґрунтах. В ущільненому ґрунті до коренів погано надходить кисень й знижується продуктивність. Для покращення сходів насіння можна зволожувати, проростити, але не раджу його висівати у холодний ґрунт. Краще це робити, коли середньодобова температура становитиме 12—15 0С.
Зберігають зірвані з плодоніжкою гарбузи у сухому приміщенні при температурі не нижче 10 0С.

Володимир БІЛЕНКО, директор навчально-наукового виробничого фітоцентру «Голосієве» Національного університету біоресурсів і природокористування України, заслужений працівник сільського господарства України.

Київ.

Фото з архіву «Голосу України»