Вечірнє засідання 20 грудня

Ухваливши в цілому законопроект про внесення змін до перехідних положень Земельного кодексу України (№ 9555-5), Верховна Рада ще на рік, до 1 січня 2020 року, продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель. Також передбачено, що Кабінет Міністрів має до 1 березня 2019 року розробити та подати на розгляд парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Загалом на розгляд Верховної Ради було подано 17 законопроектів про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення.
Народний депутат Юлія Тимошенко («Батьківщина»), представляючи свій законопроект, назвала питання продовження мораторію голосуванням за незалежність і суверенітет нашої країни. «Можу сказати, що зараз в залі будуть визначатися своїм голосуванням народні депутати, хто з них державники, хто з них боронить Україну і стоїть за інтереси України, а хто, вибачте, барига, який рисачить по залу від корпорацій, які понакопичували по сотні тисяч гектарів землі в своєму користуванні й переконують депутатів не продовжувати мораторій», — сказала вона та закликала не дати монополістам забрати землю, поки українські фермери не стануть на ноги.
Народний депутат Олег Барна («Блок Петра Порошенка») наголосив, що поки в Україні належним чином не врегульовано земельні відносини, мораторій обов’язково треба продовжити. При цьому в його законопроекті пропонувалося продовжити заборону до 2024 року.
Натомість ще один член «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк запропонував продовжити дію мораторію до 22 квітня 2019 року — дня народження Леніна. «Це для того, щоб кожен зрозумів, що лише комуністична ідеологія є тією ідеологією, коли держава має диктувати своїм громадянам, як їм розпоряджатися своїм майном», — зазначив він та підкреслив, що кожен, хто проголосує за мораторій — є вірним послідовником комуністичної ідеології.
Народний депутат Олексій Мушак («Блок Петра Порошенка») жартома привітав колег із 17-річчям продовження мораторію та 15-річчям аргументу, що «українці не готові до ринку землі». А тим часом тільки за останні роки великі агрохолдинги долучили сотні тисяч гектарів землі, агрохолдинг «Мрія» було продано саудитам. «Закликаю проголосувати проти продовження мораторію. Це не запускає ринок землі, а знімає з нас психологічний бар’єр, що українцю щось заборонено», — сказав він.
На думку народного депутата Максима Бурбака («Народний фронт»), питання вільного обігу землі справді дуже чутливе для українців, тому перед зняттям мораторію потрібно законодавчо врегулювати її вільний обіг. Відтак він запропонував продовжити мораторій до липня 2020 року, щоб уже після виборів наступні парламент та уряд змогли до березня 2020 року розробити законопроект про вільний обіг землі.
Народний депутат Олександр Бакуменко, який представляв законопроект № 9355-5, поданий членами аграрного комітету, повідомив, що ним пропонується продовжити мораторій до 1 січня 2020 року, доручивши при цьому уряду внести до 1 березня 2019 року на розгляд Верховної Ради проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Він також повідомив, що на базі комітету вже півроку працює робоча група, яка розробляє цей законопроект. «Головне — земля належатиме українцям», — сказав він.
Представник Опозиційного блоку Олександр Вілкул заявив, що мораторій на продаж землі варто запровадити до проведення всеукраїнського референдуму, однак в нинішніх умовах це треба зробити хоча б на рік.
Народний депутат Михайло Головко («Свобода») підкреслив, що земля -це не товар, а життєвий простір нації, тому продавати потрібно не землю, а продукцію, яку на ній вирощують. А для цього треба через дотації та дешеві кредити підтримати фермерів. «Вимагаємо ухвалити закон про заборону продажу земель сільськогосподарського призначення та утворити Державний земельний банк, щоб людина, яка хоче, могла продати землю державі за ринковою ціною», — заявив він.
Аналогічна пропозиція містилася й у законопроекті свободівця Юрія Левченка. «Влада має використовувати землю сільськогосподарського призначення як стратегічний ресурс для розбудови економіки. Людям треба дати право продавати землю винятково державі, і держава має цим опікуватися», — вважає він.
Народний депутат Павло Кишкар («Самопоміч») зауважив, що держава навіть у рамках чинного законодавства може розвивати сільське господарство. «Працюйте, пане Гройсман, над тим, щоб стимулювати і зберегти село, адже 100 одноосібників — це мінімум 150 дітей у школі, це збереження школи, збереження ФАПу, збереження тієї інфраструктури, яка існує на селі», — підкреслив він.
Народний депутат Володимир Ар’єв («Блок Петра Порошенка») звернув увагу, що на сьогодні тільки в таких країнах, як Конго, Таджикистан, Венесуела, Куба, Північна Корея і Україна селяни не мають можливості продавати землю. Але попри формальну заборону в Україні великі латифундисти за допомогою «сірих» схем обманюють громадян і за безцінь забирають паї. «Тільки вільний ринок землі може дати можливість селянам нарешті розбагатіти, а не брехня тих, хто голосує сьогодні за мораторій», — наголосив він.
Народний депутат Олег Ляшко заявив, що Радикальна партія замість продажу землі пропонує вже підтримані Конституційним Судом зміни до Конституції, які передбачають, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство.
Сергій Хлань («Блок Петра Порошенка») зазначив, що розгляд цього питання є абсурдом, бо мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення відповідно до норм Земельного кодексу й так діятиме доти, поки не буде ухвалено закон про обіг земель. При цьому він висловив думку, що «мораторієм знищується село».
Вікторія Пташник («Самопоміч») також зауважила: перехідними положеннями Земельного кодексу чітко встановлено, що заборона на продаж сільськогосподарських земель не буде знята раніше, ніж буде прийнято закон про обіг сільськогосподарських земель. Та попри це, варто ввести в Google запит «продам пай», і побачите сотні оголошень з різними схемами ухилення від мораторію, який начебто діє. «Великі латифундисти просто обходять ті заборони, які існують, і обдурюють вас, вигукуючи тут палкі промови», — заявила вона та запропонувала чітко зафіксувати рік, до якого діятиме ця заборона.
Зрештою 231 голосом було ухвалено запропонований членами аграрного комітету законопроект № 9555-5.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом (№ 9122) та про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (№ 8449), а також прийняла постанову «Про календарний план проведення десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання».