Так стверджує авторка дослідження «Чернігівське літописання ХІ—ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?» Ірина Чугаєва. Книга вийшла коштом обласного бюджету в рамках підтримки місцевого книговидання.
«На сьогодні це перше і єдине комплексне історико-джерелознавче дослідження унікального культурного явища — місцевого літописання давньоруського часу, — каже авторка. — Чернігово-Сіверщині є чим пишатися: це було не лише одне з найбільших за площею та кількістю населення князівство, одне з найміцніших державницьких утворень Центрально-Східної Європи, а й мала батьківщина відомих амбітних князів, православний центр із численними духовно-релігійними пам’ятками. До речі, п’ять із них збереглися в Чернігові».
Досліджувати цю тему важко, адже хоча чернігівські Ольговичі були активними в цьому плані, літописи не збереглися через монгольські набіги. Цікаво, що наклад видання майже такий, яким виходили і літописи, — сто примірників.
Василь ЧЕПУРНИЙ.
Фото надано автором.
Чернігів.
