Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини — один з найстаріших профільних закладів вищої освіти України. У 2020-му університету виповниться 90 років. Зі стін навчального закладу вийшли тисячі випускників, які стали вчителями загальноосвітніх шкіл, викладачами, науковцями, журналістами. Серед десяти факультетів, які нині функціонують в університеті, особливе місце посідає факультет української філології, створений як мовно-літературне відділення ще 1930 року.
Мовно-літературна освіта, переконані викладачі факультету української філології, це основа інтелектуального, духовного і культурного розвитку особистості студента-лінгвіста.
— Ми, наставники майбутніх вчителів, — розповідає декан факультету, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Валентина Коваль, — спрямовуємо свою діяльність на формування національно свідомого, духовно багатого мовника-професіонала, вчителя-інноватора і науковця. Прищеплюємо завтрашнім педагогам уміння і навички використовувати засоби рідної мови в найрізноманітніших комунікаціях, навчаємо провадити пошуково-дослідну роботу.
Сьогодні факультет здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» — напрям «Філологія. Українська мова і література») та «магістр» — спеціальності «Українська мова і література», «Культурологія». Випускники факультету — конкурентоспроможні фахівці на сучасному ринку освітніх послуг. Вони працюють у загальноосвітніх школах, закладах вищої освіти різних рівнів акредитації, наукових установах, просвітницьких організаціях тощо.
Протягом останніх п’яти років філологи захистили сім дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук, шість викладачів отримали атестат професора.
— Запорукою ефективної діяльності факультету, — продовжує Валентина Коваль, — є науково-дослідні центри, лабораторії, майстер-класи, наукові товариства та об’єднання. Цьогоріч двадцятилітній ювілей відзначає науково-дослідна лабораторія «Етнологія Черкаського краю», заснована 1998 року. Біля її витоків стояв відомий науковець, доктор педагогічних наук, дійсний член АПН України Володимир Кузь.
Основна мета діяльності лабораторії — вивчення етнокультурних традицій та збереження фольклорної пам’яті історичної Уманщини. Під керівництвом завідувача кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання професора Наталії Сивачук функціонує також наукова школа «Проблеми українознавства в освітньому просторі України». Співробітники наукової школи досліджують історію фольклору та етнографії краю, українські давні промисли та ремесла, спадщину майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, народну педагогіку та елітарні родини стародавньої Уманщини.
Результати діяльності пошуковців заслуговують особливої уваги. На їхньому рахунку обстеження і вивчення майже 60 сіл історичної Уманщини. Дослідники зібрали та картографували майже 27 тисяч українських народних пісень, описали 278 старовинних вишитих рушників, записали і відтворили традиційні народні танці та обряди. Цікаві знахідки та наукові розвідки постійно з’являються на сторінках друкованого часопису «Гумань» та збірника наукових праць лабораторії.
За матеріалами науково-пошукової роботи члени лабораторії та наукової школи захистили 8 кандидатських і 2 докторські дисертації.
При лабораторії функціонує студентське фольклорне наукове товариство імені Хрисанфа Ящуржинського. Мета цього об’єднання — формування у студентів основ загальної наукової культури, виховання національно свідомого учителя-патріота, відповідального за збереження культурного спадку української нації. Майбутні вчителі не тільки беруть активну участь у пошуково-дослідній роботі під час фольклорних експедицій, а й працюють над індивідуальними темами досліджень, відвідують науково-методичні центри, різноманітні лабораторії. Зокрема, «Театр Слова», створений за ініціативи професора Наталі Сивачук у 2001 році. Ця лабораторія спрямовує свою діяльність на виховання майбутнього педагога як національно свідомої мовно-риторичної особистості елітарного типу, зазначає її нинішній керівник доцент Олександр Санівський. «Театр Слова» проводить регіональний конкурс читців поезії Тараса Шевченка. Серед переможців — вихованець творчої лабораторії, випускник університету, а нині популярний тележурналіст, актор, ведучий «Євробачення-2017» Володимир Остапчук. 
При факультеті української філології діє ще один надзвичайно цікавий науково-методичний центр. Його керівник член Національної спілки майстрів народного мистецтва України доцент Наталія Осипенко разом зі студентами наполегливо й системно досліджує народну вишивку Східного Поділля. У фондах центру зібрано більше півтисячі рушників кінця ХІХ — середини ХХ століть. Понад сто стародавніх рушників, у символах яких закодовано сакральну сутність української нації, бережливо відтворено учасницями майстер-класу (на знімку).

В університеті активно працюють літературне об’єднання імені Миколи Бажана та науково-методичний центр художньо-педагогічної творчості імені Степана Павленка. Очолює їх випускниця університету, член Національної спілки письменників України, донька письменника, доцент Марина Павленко. Авторка самобутніх поетичних збірок «Бузковий зошит», «Час-папороть», «Душа осики», повістей та оповідань, лауреат всеукраїнських літературних конкурсів «Смолоскип» і «Гранослов», Марина Степанівна розкриває студентам дивовижну красу та духовну силу рідного слова. Кращі твори поетів-початківців, майбутніх літературознавців та прозаїків публікуються на сторінках газети «Боговиця» та в університетській збірці «Садова, 28».
Вагомі здобутки у царині дослідження української мови та її діалектів має Східноподільський лінгвокраєзнавчий науково-координаційний центр, яким керує доцент УДПУ Тетяна Тищенко. Основна діяльність центру спрямована на вивчення мовних особливостей говірок історичної Уманщини та суміжних земель, дослідження писемних пам’яток української мови ХІV—ХVІІІ ст., власних назв Східного Поділля та сусідніх ареалів.
— Фонотека нашого центру, — з гордістю ділиться Тетяна Тищенко, — зберігає записи зразків говіркового мовлення із 175 населених пунктів Східного Поділля, Середньої Наддніпрянщини, Південного Поділля, подільсько-степового  та середньонаддніпрянсько-степового суміжжя. За опрацьованими матеріалами виконано і захищено вісім дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук, одну дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук, ще два докторські дослідження  — на етапі підготовки до захисту.
Пріоритетною для факультету української філології є міжнародна співпраця. Великі напрацювання та контакти підтримуються із закладами вищої освіти Польщі, Білорусі, Угорщини, Австрії, Ізраїлю, Канади. Особливо продуктивна співпраця, яка триває понад десять років, з польськими колегами. За підтримки Польського культурно-освітнього центру здійснюється підготовка фахівців з польської мови, презентується інноваційна модель тісних міжнародних контактів на прикладі співпраці з вишами Польщі.
Результатом плідної науково-дослідницької діяльності колективу факультету української філології є щорічні випуски збірників наукових праць «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики», «Актуальні проблеми прикладної лінгвістики», «Наукові записки науково-дослідної лабораторії «Етнологія Черкаського краю», «Ятрань», «Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру». Помітним явищем в історії навчального закладу став випуск міжнародного наукового видання «Філологічний часопис Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини».
Із 2018 року на базі факультету української філології УДПУ проводиться визначна для лінгвістів подія — ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з української мови та літератури.
— Основа становлення професійної компетентності вчителя-філолога, — підбиває підсумок нашої розмови професор Валентина Коваль, — закладається у студентські роки. А триває цей процес усе його свідоме життя. Справжній вчитель-подвижник постійно працює над своїм фаховим і духовним зростанням, цікавиться і бере на озброєння найновіші розробки та інноваційні технології. Саме такого послідовного, творчого підходу вимагають сучасні зміни в освіті, зокрема, в умовах становлення Нової української школи.

Лідія ЛІСОВА.
Фото надане УДПУ.