Кабінет Міністрів ініціює перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачає внесення змін до Конституції щодо зміни територіального устрою, а також вдосконалення та розмежування управлінських і контрольних функцій.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Фото з сайту www.kmu.gov.ua

«Реформа децентралізації визнана однією з найуспішніших. До 2014 року більшість урядів виступали за централізацію влади, і я не з чуток знаю, як було важко розвивати міста. Повноваження і кошти забирали від людей і концентрували в центрі. Тож було важливо розпочати системні кроки, які б дали можливість віддати на місця повноваження і кошти», — сказав під час учорашнього засідання уряду прем’єр Володимир Гройсман, представляючи новий план дій з реформи децентралізації на період до 2020 року.
Він нагадав, що під час першого етапу реформи впродовж 2014—2018 років було сформовано 876 спроможних громад, а місцеві бюджети із 70 мільярдів гривень у 2014 році зросли до майже 234 мільярдів у 2018-му. Крім того, у власність громад передано 1,5 мільйона гектарів земель сільськогосподарського призначення. «Нині є потреба закріпити те, що маємо, та забезпечити незворотність реформи», — сказав В. Гройсман та підкреслив, що до місцевих виборів у 2020 році громади треба наділити незворотними повноваженнями, фінансовими ресурсами та необхідними інструментами контролю.
Окреслюючи найважливіші положення нової програми, прем’єр наголосив на необхідності затвердження нової територіальної основи країни, що передбачає утворення 100 спроможних районів та до 1800 спроможних громад, створення належної ресурсної бази, що дасть змогу закріпити фінансову самодостатність місцевого самоврядування, вдосконалення системи управління та контролю, яка дасть можливість уникнути дублювання функцій. За словами В. Гройсмана, урядове бачення подальшої децентралізації буде сформульовано у пропозиціях змін до Конституції України. «Ці зміни мають бути закріплені в Конституції, інакше систему можна буде зруйнувати. А конституційний процес надасть гарантії розвитку місцевого самоврядування», — підкреслив він.
Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, коментуючи підписання в понеділок Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем, повідомив, що це вже друга угода про вільну торгівлю, яку уклав нинішній уряд, а взагалі Ізраїль стане 46-ю країною в українській мережі таких угод. Продемонструвавши під час засідання український екземпляр угоди, він зазначив, що 1326 сторінок документа дадуть змогу забезпечити досить ефективні умови для українських виробників. «У нашій експортній стратегії Ізраїль визначено одним із двадцяти найбільш перспективних ринків, і за неповних три роки обсяг двосторонньої торгівлі товарами перевищив 2 мільярди доларів. Ми експортуємо більше, ніж імпортуємо, і позитивне сальдо торгівлі не менш як 300 мільйонів доларів на користь України», — сказав С. Кубів та повідомив, що Ізраїль демонструє великий інтерес до української продукції.