Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Порівняно з минулим роком кількість отримувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг на Сумщині зменшилася в 1,7 разу. Борги споживачів за газ, тепло, воду пропорційно зросли.
Згідно з даними підприємства «Сумигаз Збут», заборгованість клієнтів за блакитне паливо становить понад 605 мільйонів гривень. Майже 10 тисяч домогосподарств завинили по 5 тисяч гривень, а 778 домогосподарств — по 10 тисяч. Антирекорд належить домоволодінню, яке заборгувало за газ 155 тисяч гривень.
Ефект лавини
Зростання неплатежів у ТОВ «Сумигаз Збут» пояснюють скороченням кількості субсидіантів та нарахованих їм сум державної допомоги. Якщо раніше діяла соціальна норма в 5 кубометрів газу на квадратний метр опалювальної площі на місяць, то тепер призначають субсидії з розрахунку 4 кубометри на квадратний метр.
Субсидії не призначили значній кількості жителів області, котрі об’єктивно неспроможні оплачувати великі рахунки. Переважно це випадки, коли у помешканнях незаможних людей зареєстровані особи, котрі там давно фактично не проживають та не беруть жодної участі в оплаті комунальних послуг. Але виписати їх практично неможливо.
Рішення про призначення субсидій у таких випадках мають ухвалювати спеціальні комісії, але одержати позитивний вердикт щастить далеко не кожному, хто звертається із відповідною заявою. Тому зростання заборгованості у галузі ЖКГ стає невідворотним явищем, загрозливий потенціал якого наростає, як снігова лавина.
Страждають від... чесності
Багато людей з останніх сил намагаються не накопичувати борги. Особисто знаю 80-річну бабусю, котра, коли їй відмовили у субсидії, дістала зі схованки останній резерв: кошти, відкладені на похорони. Але, як уже неодноразово бувало, такі найсвідоміші і найдисциплінованіші наші співвітчизники знову можуть залишитися у програші. 29 січня у Києві відбувся з’їзд досить рейтингової політичної сили, котрій присвоїли назву «Опозиційна платформа — За життя». На ньому пролунало: найближчим часом кандидат у Президенти, висунутий від цієї сили, подасть до Верховної Ради законопроект про списання заборгованості населення із житлово-комунальних послуг. Через день-другий звістка про такі благі наміри пошириться серед людей, і тоді навіть ті з них, хто поки що платить за тепло, газ та воду, перестане це робити, аби вкотре не пошитися в дурні, бо коли всім списуватимуть, тобі не перепаде нічого, хоч і віддав за «комуналку» останні гроші.
Директор ТОВ «Сумигаз Збут» Олена Руденко поінформувала, що від початку нинішнього року споживачам надіслали 3,2 тисячі письмових попереджень про припинення постачання блакитного палива. Хто з них найближчим часом не розрахується, тому газ «відріжуть», і тоді вже, аби його знову мати, доведеться не лише погасити борг, а й заплатити майстрам за роботу — і за припинення, і за поновлення газопостачання.
Але й досі невідомо, скільки конкретно платити за газ, аби тебе не записали в боржники. У січні споживачі одержали платіжки від «Сумигаз Збуту», де покази їхніх лічильників збільшили помноженням на «коефіцієнти відповідності». Останні залежать від багатьох чинників, зокрема й від погоди, бо все це, виявляється, впливає на обертання коліщатка приладу обліку. Але якщо це так, то мають бути й випадки, коли дані лічильників треба зменшувати? Та сумніваюся, що бодай десь в Україні такий феноменальний випадок мав місце.
Платити чи не платити?..
Всі як один чиновники кажуть, що донараховані облгазами суми оплаті не підлягають. НКРЕКП прийняла постанову, якою заборонила застосовувати «коефіцієнти відповідності». Однак газові монополісти у більшості регіонів України на рішення державного органу не зважають.
Кілька днів тому в Сумській облдержадміністрації відбулася велика «комунальна» нарада, на якій спробували розібратися у цій проблемі. Представник ПАТ «Сумигаз» поінформував: постанова НКРЕКП оскаржується у столичному суді, і поки відбувається ця процедура, облгази нараховуватимуть за паливо стільки, скільки вважають за потрібне. Заступник голови облдержадміністрації Дмитро Живицький зауважив: поки постанова НКРЕКП судом не скасована, її потрібно виконувати, принаймні на Сумщині. У відповідь на це представник «Сумигазу» заявив, що облдержадміністрація підприємству — не указ.
Нез’ясованим залишилося дуже важливе питання: якщо споживач послухається міністра соціального захисту Андрія Реву та проігнорує донараховані «Сумигаз Збутом» кубометри, чи вважатиметься недоплачена сума боргом? І найголовніше, чи не стане така заборгованість підставою для припинення виплати субсидії? Присутня на нараді представник обласного Департаменту соцзахисту розтлумачила: надавачі комунальних послуг щомісяця подають відомості про своїх боржників, і лише вони вирішують, кого туди вносити. Якщо сума боргу зростає до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 340 грн), споживачеві зобов’язані припинити виплачувати субсидію. Підсумувати тему можна словом «дожилися»: якщо споживач особисто не заглибиться у проблему та повністю довіриться чиновникам і постановам НКРЕКП, він може залишитися без субсидії.
Останніми днями в області сталося дві знакові події, котрі «бардаку» у галузі ЖКГ надають чітких і довершених обрисів. Чоловік у Сумах і бабуся в Охтирці одержали космічні рахунки за «комуналку». Чоловікові виставили понад 130 тис. грн за електрику, а бабусі понад 3 тис. грн — за газ. Опісля виявилось, що платіжки надіслали помилково і насправді треба заплатити у багато разів менше. Чоловік виявився стійким і покепкував над випадком у Фейсбуці, а бабуся стресу не пережила — померла.
Володимир ЧЕРНОВ.
Сумська область.
ТИМ ЧАСОМ
Через НКРЕКП місто може залишитися без води
На сесії Сумської міськради прийнято звернення до керівництва держави та національного регулятора із проханням своєчасно погоджувати нові тарифи для комунального підприємства «Міськводоканал». Споживачі вже тривалий час оплачують послуги з водопостачання та водовідведення за тарифами, котрі не покривають реальних витрат. Як наслідок, лише за електроенергію підприємство заборгувало понад 62 млн грн.
Депутати міськради пропонують НКРЕКП або своєчасно встановлювати економічно обґрунтовані тарифи та передбачити механізм їх автоматичного коригування, або ж передати цю функцію органам місцевого самоврядування.
