У відпускну пору в літаку, котрий несеться між далекими країнами, поруч із тобою можуть виявитися співвітчизники, які працюють за кордоном. Мені випало кілька таких зустрічей. Хочу поділитися цікавим із почутого.
Підключаються різні країни, окрім рідної
Молодий українець-айтішник став одним із партнерів нової фінансової компанії в Англії. Нещодавно вони вийшли на віртуальний ринок із досить оригінальними пропозиціями, в яких багато хто побачив додаткові можливості надійного розміщення коштів.
— Підключаються різні країни, — показав на дисплеї розклад мій сусід по кріслах.
— Стривай, щось не бачу тут України, — придивився я. — Руки-ноги ще не дійшли?
— Із задоволенням попрацював би із земляками, але Україна у нас під санкціями...
— Нічого не переплутав?! Мабуть, Росія.
— Це само собою. Але сюди потрапив і анексований нею Крим, ми обрубали клієнтів звідти. Тільки Крим — це ж Україна. За загальними правовими нормами, власним переконанням. Однак у нашій компанії (про інших судити не беруся) немає програмних та інших засобів, щоб виокремлювати той чи інший регіон з якоїсь країни. У цьому разі саме України. У такій ситуації доводиться відмовлятися від роботи тут загалом. Така ось несподівана колізія...
Страйкували, бо не завезли туалетний папір
Мій сусід на іншому рейсі перебрався в ту ж Англію разом із мамою ще школярем, років десять тому. Спочатку працював на будівництві ізолювальником.
— У нашій бригаді тоді зібралися люди, які шукали замість заробітків будь-яку можливість розслабитися, — почав згадувати він. — А мені потрібні були гроші, плюс до кредитних, щоб спокійно вивчитися в університеті. Але тут колеги знайшли черговий привід для страйку: на будівництво не завезли туалетний папір.
— Жартуєш?
— Ні. Мали право за договором. Я ж страйкувати не хотів. Пішов до шефа і попросив: дайте машину, привезу той папір. Щоб мене не вважали штрейкбрехером, він доставив його сам, а я незабаром був призначений бригадиром. Коли отримав диплом, став інспектором з охорони праці.
До слова, кредит на навчання повинен віддавати тоді, коли отримуєш більше певної суми. У мене тепер більше. За свою роботу відповідаєш по повній, жодних послаблень нікому не роблять ні за які пряники. Та й фірми зацікавлені, щоб був порядок, інакше з них стягнуть на повну котушку. Так само, як за нарахування зарплати нижче встановленого відсотка від фінансових показників компанії...
Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ,
заслужений журналіст України.
Луганська область.
