Мал. О. КУСТОВСЬКОГО

Учора, восьмого лютого, у Брюсселі відбулося засідання представників країн — членів ЄС, підсумки якого можуть або повністю заблокувати це будівництво, або істотно ускладнити його закінчення. Спорудження «Газпромом» другої лінії транзиту по дну Балтійського моря «Північний потік-2», яке триває шаленими темпами й, за планом, має бути завершене вже до кінця року, спричинило скандал не лише в європейському «сімействі», а й за океаном.

Прихильники реалізації цього російсько-німецького проекту намагаються переконати в його чималій вигоді. Натомість опоненти стверджують, ніби він мало не цілком поставить континент в енергетичну залежність від Росії.

Досі Німеччині, підтримуваній низкою здебільшого західноєвропейських країн, закидалося найбільше лобіювання цього будівництва. І хоч дискусії та суперечки закінчувалися твердим «так» проекту, але після потужного тиску США, зокрема президента Трампа, не тільки на Берлін, а й на інші країни, котрі беруть участь у його реалізації, а також на Європейську комісію, цей потужний важковаговик дещо забуксував. А після заяви президента Франції Еммануеля Макрона про те, що він підтримуватиме Третій енергетичний пакет ЄС, зокрема у сфері енергетичної безпеки, в стані французько-німецьких друзів настала якщо не розгубленість, то уповільнення руху, принаймні на цей час.

Правда, канцлер Ангела Меркель не вважає, що відмова Франції надалі підтримувати ФРН у реалізації будівництва ще однієї лінії транзиту, є чимсь незвичайним. Мовляв, щодо проекту постійно існували різні думки. Принаймні саме так вона висловилася під час зустрічі «Вишеградської четвірки» в Братиславі сьомого лютого. Меркель не вважає, що будівництво ще одного газопроводу спричинить залежність Німеччини та Європи від Росії. Й що для неї важливо, аби «Україна залишалася країною російського газового транзиту». Канцлер нагадала, що Москва ще в часи холодної війни була надійним постачальником газу для Європи. До того ж ФРН водночас із «Північним потоком-2» планує створення терміналів для скрапленого газу із США. До речі, всі чотири країни «Вишеградської четвірки» виступають проти будівництва цього газогону.

Як події з «Північним потоком-2» розвиватимуться далі? Арбітром чи принаймні учасником суперечок має стати ЄС, котрий і досі не схвалював будівництва. Саме Єврокомісія наполягає запровадити проти російського газового монополіста правила

Третього енергетичного пакета, прийнятого в 2009 році під враженням «газової війни» між Росією та Україною, у результаті якої низка країн Європи мали проблеми через брак вуглеводнів, які не надходили з української ГТС. Цей енергопакет спрямований, зокрема, на демонополізацію і лібералізацію європейського ринку електро-
енергії та природного газу. Він вимагає чіткого розподілу видобувних і транспортних підприємств: той, хто видобуває газ чи виробляє електроенергію, не має права водночас володіти ЛЕП чи газопроводами. 2017 року Єврокомісія запропонувала змінити Третій енергопакет з тим, щоб поширити його норми також на газогони, прокладені до ЄС із третіх країн, у тому числі й на «Північний потік-2».

Утім, навіть у такого потужного європейського органу, як ЄК, у цій справі виникає чимало проблем. Передусім тому, що проект, одержавши майже всі дозволи на будівництво, перебуває на стадії реалізації, коли закон зворотної сили не має. Існує чимало й інших правових колізій, коли ЄС не може будь-що в них змінювати.

Коли матеріал готувався до друку, ще не були відомі результати зустрічі в Брюсселі. Але й без того зрозуміло, що цього разу буде запущена процедура щодо мало не останньої спроби зупинити «газпромівський» проект законодавчими нормами на рівні

Учора канцлерка ФРН Ангела Меркель заявила, що країни ЄС дійшли згоди з приводу регулювання проекту. «Що стосується газової директиви, то ми досягли угоди, і це стало можливим завдяки тому, що Франція і Німеччина тісно співпрацювали», — цитує Меркель Reuters. За даними ЗМІ, сторони погодилися, що відповідальність за газопроводи з третіми країнами, як у випадку з Росією, лежить на країні, де газопровід вперше зустрічається з європейською мережею.

Берлін.