За допомогою нечистих на руку державних реєстраторів та нотаріусів створено схеми виведення активів неплатоспроможних банків. Про це у відкритому листі до міністра юстиції України вкотре нагадує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Днями під час прес-конференції керівництво фонду оприлюднило останні кричущі приклади грабунків держави і вкладників. Так, наприкінці минулого року «ВТБ БАНК», який проходить процедуру ліквідації, втратив право власності на 46 одиниць нерухомості у Дніпрі оціночною вартістю у понад 150 млн грн. З’ясувалося, що їх було перереєстровано на нового власника державним реєстратором Дніпровської філії одного з комунальних підприємств. Не минуло й місяця, як у цьому ж банку стався ще один такий випадок — з іншими об’єктами нерухомості у Києві та Харкові оціночною вартістю у майже 62,5 млн грн.

У ФГВФО нагадують, що у схожий спосіб на початку жовтня 2018-го було незаконно виведено один із найбільш ліквідних активів ПАТ «ПтБ» («Платинум Банк») — будівлю у центрі Одеси на проспекті Тараса Шевченка площею понад 11 тис. кв. м оціночною вартістю 144 млн грн. «Цей випадок незаконного заволодіння майном банку відбувся за безпрецедентною схемою: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без жодних пояснень вилучено запис про право власності на об’єкт ПАТ «ПтБ». «Допоміг» у цьому реєстратор одного з комунальних підприємств Березанської сільради Біляївського району Одещини», — поінформували представники фонду.

За їхньою інформацією, схожі випадки виведення активів виявлено майже у кожному з банків, що були передані в управління фонду з 2012 року. Сума збитків за заявами фонду, поданими до правоохоронних органів, уже сягнула мільярдних показників.

На запитання «Голосу України», наскільки суворо карають реєстраторів і нотаріусів, які беруть участь у таких схемах, заступник директора-розпорядника ФГВФО Віктор Новіков відповів: «Питання не у суворості покарання. А у тому, що воно відсутнє взагалі».

Власне, така ситуація безвідповідальності й змусила керівництво фонду звернутися до міністра юстиції й оприлюднити свого листа. «Парадокс полягає у тому, що за всієї очевидності покладених на нього завдань фонду доводиться відвойовувати мало не кожен об’єкт, який перебуває на балансі збанкрутілих банків. І мало не щодня ми виявляємо нові випадки крадіжки активів, які могли б піти на виплату боргів», — нагадують у фонді.

Ще однією проблемою для ФГВФО стає ситуація зі «Златобанком». 5 лютого цього року Верховний Суд визнав неправомірним рішення Нацбанку про його віднесення до категорії неплатоспроможних. Нагадаємо, цей банк було виведено з ринку ще 2015 року й нині ФГВФО уже виплатив 14 тис. його вкладників майже 825 млн грн у межах гарантованої суми (до 200 тис. грн). Хто поверне ці кошти фонду — незрозуміло. Як незрозуміло й те, як банк розрахується з рештою своїх кредиторів. За оцінками фахівців ФГВФО, нині «Златобанк» за рахунок свого майна та активів здатен задовольнити лише 22,5 відсотка вимог своїх кредиторів, що свідчить про його неплатоспроможність.

У Нацбанку теж занепокоєні таким рішенням. У спеціальному коментарі начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук наголосив: «Нацбанк переконаний, що скасування рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних жодним чином не відновить ані його платоспроможність, ані довіру клієнтів».

За інформацією ФГВФО, нині у Верховному Суді розглядають ще 6 справ, у яких колишні власники й акціонери намагаються довести неправомірність віднесення банків до категорії неплатоспроможних. З 2014 року понад 80 банків втратили ліцензії й були виведені з ринку.