У Немішаївському агротехнічному коледжі (відокремленому підрозділі Національного університету біотехнологій і природокористування України) на Київщині навчаються 1275 майбутніх молодших спеціалістів.

Найближчими тижнями уряд подасть до парламенту проект закону «Про повну загальну середню освіту», пообіцяла міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Як повідомила прес-служба МОН, документ передбачає деталізацію механізмів забезпечення якості шкільної освіти — процедури шкільного аудиту, запровадження педагогічної інтернатури для молодих учителів, а також урегульовує окремі питання інклюзивного навчання, зокрема, можливість батьків супроводжувати дітей з особливими освітніми потребами під час уроків.

Тим часом триває громадське обговорення проекту нового закону «Про фахову передвищу освіту», покликаного визначити долю ВНЗ I—II рівнів акредитації — технікумів і коледжів. Текст документа оприлюднено на сайті МОН. Які новації він передбачає, з’ясовував «Голос України».

Якщо нині коледжі готують молодших спеціалістів, то в майбутньому випускатимуть професійних молодших бакалаврів.

«Професійний молодший бакалавр — це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми», йдеться у проекті закону.

Найімовірніше, термін «молодший спеціаліст» поступово зникне з нашого правового поля. Згідно з Перехідними положеннями проекту закону «Про фахову передвищу освіту», під час підготовки проекту державного бюджету на 2020-й та наступні роки має бути передбачено фінансування завершення навчання здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста в системі вищої освіти, зарахованих до 31 грудня 2019 року. ВНЗ, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку виключно молодших спеціалістів і до 2020 року не отримають ліцензії на підготовку освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра та/або ступеня бакалавра, зможуть продовжити підготовку професійних молодших бакалаврів у системі фахової передвищої освіти.

Рівень фахової передвищої освіти відповідатиме п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Здобувати фахову передвищу освіту можна на основі базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти. Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової загальної середньої освіти, мають одночасно завершити здобуття повної загальної середньої освіти. Окремі умови передбачені для закладів мистецького спрямування. Особа може здобувати фахову передвищу мистецьку освіту на основі початкової мистецької та базової загальної середньої освіти з одночасним завершенням повної загальної середньої освіти.

Обсяг освітньо-професійної програми професійного молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти становитиме 120—180 кредитів ЄКТС, з яких до 60 може бути зараховано на підставі визнання результатів навчання осіб, які здобули повну загальну середню освіту за відповідним або спорідненим спеціальності профілем. (Нагадаємо, що кредит ЄКТС — це одиниця вимірювання навчального навантаження студентів, а один рік денного навчання відповідає 60 кредитам ЄКТС).

Той, хто вступив до коледжу після 9-го класу, вчитиметься довше. Обсяг освітньо-професійної програми професійного молодшого бакалавра на основі базової загальної середньої освіти становить до 240 кредитів ЄКТС, у тому числі 120 кредитів за освітньою програмою здобуття повної загальної середньої освіти професійного профілю, що відповідає галузі знань та/або спеціальності.

Обсяг освітньо-професійної програми професійного молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти визначається закладом фахової передвищої освіти з урахуванням визнання раніше здобутих результатів навчання.

Проектом закону передбачено два типи закладів фахової передвищої освіти — фаховий коледж і військовий коледж сержантського складу.

Фаховий коледж — це заклад фахової передвищої освіти або структурний підрозділ юридичної особи публічного чи приватного права, що провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям фахової передвищої освіти, може проводити дослідницьку та/або творчу мистецьку діяльність, забезпечувати поєднання теоретичного навчання з навчанням на робочих місцях. Фаховий коледж також має право відповідно до ліцензії забезпечувати здобуття повної загальної середньої освіти професійного та академічного профілю, професійної (професійно-технічної) та/або початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та/або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Військовий коледж сержантського складу (згідно із законопроектом) — це заклад фахової передвищої військової освіти або структурний підрозділ вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання), що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям фахової передвищої освіти, може проводити прикладні наукові дослідження, забезпечувати поєднання теоретичного навчання з практичною військовою підготовкою.

Фінансуватимуть здобуття фахової передвищої освіти з різних джерел: зокрема, за рахунок освітньої субвенції на оплату праці педпрацівників «у частині забезпечення видатків на здобуття загальної середньої освіти», державного та регіонального замовлення у державних та комунальних закладах, а також за рахунок оплати послуг з підготовки фахівців з бюджетів міст обласного значення, районів та ОТГ. Законопроект передбачає також надання пільгових довгострокових кредитів, державної фінансової підтримки та державної цільової підтримки для претендентів на такі дипломи.

Видатки на оплату послуг з підготовки фахівців у державних закладах фахової передвищої освіти, що мають статус окремих юридичних осіб, здійснюватимуть з обласних бюджетів та бюджету Києва. Якщо заклад не має такого статусу — з державного бюджету.

Не секрет, що багатьох потенційних студентів до коледжів приваблювала перспектива вступу без зовнішнього незалежного оцінювання. В експертних колах давно обговорюють ідею скасування таких преференцій. Наразі результати такі: відповідно до законопроекту прийом на навчання відбуватиметься на основі вступних випробувань та конкурсів творчих або фізичних здібностей, з урахуванням середнього бала документа про повну або базову загальну середню освіту та бала за особливі успіхи (для призерів IV етапу всеукраїнських учнівських олімпіад та III етапу конкурсу-захисту МАН) та/або за успішне закінчення підготовчих курсів відповідного закладу. Водночас вступникам дозволять подавати сертифікати ЗНО замість вступних випробувань з певних предметів — відповідно до умов прийому.

Якщо в коледжі студент здобуватиме разом із фаховою повну загальну середню освіту, йому доведеться складати державну підсумкову атестацію у вигляді ЗНО.

Анна ЛУКАНСЬКА.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).