Фото: Уніан

Як протистояти пропагандистській брехні, що її активно поширює Росія, зокрема в країнах Європи? Думками з цього приводу поділилися учасники міжнародної конференції «Електоральні процеси в посттоталітарних країнах як цивілізаційний вибір: QUO VADIS?»

Про свої враження від зібрання розповів «Голосу України» доктор політичних наук професор Донецького національного університету імені В. Стуса (ДонНУ) Микола Примуш (навчальний заклад нині працює у Вінниці).

Науковці ЗВО, політологи, дипломати, аналітики, журналісти з України, Білорусі, Молдови, Польщі та Румунії, загалом понад 40 осіб, зібралися в Зеленій залі Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича – одного з організаторів зібрання, щоб виробити механізми протидії інформаційному впливу російської пропаганди. Воно тривало з 11-ї до 17-ї години. «Приємно здивувало, що від початку і до закінчення обговорення питання ніхто не залишив залу, – зазначає Микола Примуш. – Навіть після закриття конференції доповідачі продовжували спілкування, відповідали на запитання у приватній розмові».

Висновок одностайний: об’єднуватися

За словами професора Примуша, європейці нарешті усвідомили: те, що нині переживає наша держава, може статися і в їхніх країнах. Представники згаданих вище країн відверто говорили про шалений інформаційний тиск, який чинить російська пропаганда. Слідом за «машиною» брехні в Україну, а раніше в Грузію, прийшли російські танки. Ні молдовани, від яких виступав професор Бельцького університету, ні поляки – їх представляли два науковці й депутат Сейму, ні румуни – від них слово брали два професори і дипломат, не приховували, що бояться повторення українського сценарію на своїй землі. Ще одне їхнє зізнання: поодинці протистояти інформаційному натиску не мають можливості. На це потрібні великі кошти.

– Висновок промовців був одностайний – треба об’єднувати зусилля для розвінчування російських пропагандистських міфів, – зазначає професор М. Примуш. – Вони говорили, що хотіли би більше спілкуватися з українцями, аби почути від них, як запобігти проникненню російської брехні в душі й серця людей.

Прихильники «русского мира», на жаль, є і в Польщі, і в Румунії, не кажучи вже про Молдову чи Білорусь. Про це теж відверто говорили представники цих країн. Є сили, які виступають проти своєї влади і підтримують Росію. Співрозмовник каже, що знав про це й раніше, але на конференції почув підтвердження з перших уст.

Найслабші позиції, зрозуміло, в білорусів. Редактор опозиційної до білоруської влади газети «Varta» пояснив, що російські настрої домінують у таких структурах, як армія, правоохоронні органи, низці інших організацій. З-поміж пересічних громадян його країни так само немало тих, хто чекає приєднання до Росії. «Якщо тільки Росія виявить бажання зробити Білорусь своїм регіоном, навряд чи країна зможе протистояти такому приєднанню», – зазначив білоруський опозиційний журналіст.

Чи не найбільше запитань було до професора Миколи Примуша. Чому? Бо в його виступі йшлося про «гарячу» тему – ситуацію у Донецькій області, зокрема, на тимчасово не підконтрольній території. Науковець також аналізував вплив пропаганди РФ на виборчу кампанію в Україні.

Піраміда перевернулася

– П’ятий рік у нас триває війна, гинуть люди, а дехто з учасників поважного зібрання дотепер не розуміє, що насправді відбувається на Донбасі, – продовжує професор. – Просили роз’яснити. Там російські війська – відповідав. Там танки, «гради», інша техніка. Деякої техніки більше, ніж в декількох країнах Європи разом узятих.

За словами співрозмовника, агресор активно використовує ще один вид зброї – слово. В Донецьку всі телевізійні канали – російські, ще два місцеві – «Оплот» і «Новоросія». Вплив на свідомість людей дуже великий. Він зазначає: досить хоча б тиждень побути в такому інформаційному просторі, і можна співати голосом окупантів.

– Нам треба прориватися в інформаційний простір тимчасово не підконтрольних територій, – наголошує професор. – Робити це більш наполегливо й ефективно.

Незважаючи на російську пропаганду, реалії свідчать про те, що нині понад половина донеччан чекають повернення під контроль української влади. Піраміда перевернулася. У 2014-му ситуація була діаметрально протилежна. Такі висновки професора базуються на його спостереженнях, спілкуванні з місцевим населенням. Спочатку воно підтримало «русский мир». Сподівалися, що зарплати і пенсії будуть, як у росіян. Тепер побачили, що це не так.

– Навіть частина росіян за національністю хочуть повернення України, – наголошує Микола Примуш. – Тільки вони бояться відкрито висловлювати свої думки. Бо за таке можуть відправити, як там кажуть, «на підвал». Доноси на людей поширені, як це було в 37-му році. А ще місцевих постійно залякують «кровожерливими» бандерівцями, насильним нав’язуванням української мови, зрештою, у всьому негативі звинувачують Київ.

ДОВІДКОВО

До проведення міжнародної конференції «Електоральні процеси в посттоталітарних країнах як цивілізаційний вибір: QUO VADIS?» долучилися низка громадських організацій України та Молдови, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Східноєвропейська регіональна мережа Глобального партнерства з попередження збройних конфліктів (GPPAC). Учасників вітали народний депутат України Григорій Тіміш, виконувач обов’язків голови Чернівецької ОДА Михайло Павлюк, депутат польського Сейму Марек Жонса. Серед іноземних промовців – професор Варшавського університету Казімеш Вуйчицький, головний редактор альманаху «Varta» Зміцер Міцкевіч (Білорусь), доктор політичних наук Павло Мидриган (Молдова), політолог та голова організації «Black Sea House Assotiations», дипломат Дорін Попеску, президент-фундатор Асоціації геополітики «Іон Коня», директор журналу «Геополітика» професор Васіле Сіміляну (Румунія) та інші. Висновки і пропозиції учасників авторитетного зібрання передадуть урядовцям названих країн.

Віктор СКРИПНИК.