У столичних супермаркетах можна знайти «недорогу» цибулю — по 18,99 грн за кілограм. Щоправда, покупцям, котрі спокусилися на дешевизну, доводиться ретельно перебирати такий товар, бо трапляється і проросла, і напівгнила.
Фото Галини КВІТКИ.
На Хмельниччині ціни на продукти та безалкогольні напої за січень зросли лише на 1,6 відсотка. Приблизно така сама картина спостерігається з місяця в місяць. Причому це — середній показник, який включає і подорожчання, і здешевлення харчів. Тобто покупець мав би ще відчути, і як падає в ціні той чи інший товар. Натомість після кожного походу в магазин чи на базар господині лише скрушно похитують головами: якщо ще рік тому скупитися можна було за дві — три сотні, тепер і тисяча розходиться непомітно. Витрати на їжу займають дедалі більшу частку в сімейному бюджеті. І це — явна ознака зубожіння.
Чому сільськогосподарські продукти дорожчають там, де мали би стати найдоступнішим товаром? Є над чим подумати.
Ще ніби недавно картопля, морква, цибуля і буряк вражали дешевизною. 20 — 30 гривень вистачало, аби купити весь овочевий набір для борщу. Минулої весни селянам доводилося стрімко скидати ціни, бо потрібно було звільняти комори під наступний врожай. А восени під час копання бульб люди жалілись, що заготівельникам свій товар ледь можуть здати по дві—три гривні за кіло. Нині все інакше. У супермаркетах цієї зими картопля доходила і до п’ятнадцяти гривень за кілограм. За відро треба було заплатити майже сотню. У родині з трьох чоловік це з’їдається дуже швидко. Зате в сімейному бюджеті картопляні витрати стають все помітнішими.
І це стосується практично всіх овочів. За дві середні головки капусти потрібно було віддати півсотні, за кілограм моркви чи буряку — 15 — 19 гривень. За останніми даними статистики, за місяць серед інших продуктів найбільше (на 16,5 відсотка) подорожчали саме овочі. Зокрема, капуста — на чверть, цибуля, буряк, морква — від трьох до шести відсотків. Така ж картина була і в грудні, коли всі разом піднялись у ціні на 16,6 відсотка, причому буряк — на третину, цибуля, капуста, картопля — на 20,5 — 28,8 відсотка. Якщо такими темпами йтимемо до нового врожаю, то за п’ять місяців цифри підскочать ще удвічі — утричі.
Ріпчаста стала золотою
Та всі рекорди побила цибуля, котра дотягнула до 22 гривень за кілограм, і перетворилась із ріпчастої на золоту. Традиційно все можна було б звести до поганого врожаю. Справді, літо видалося не надто сприятливе для цієї культури. Але й масового неврожаю не було. В області зібрали майже 184 тисячі тонн овочів відкритого ґрунту. Це менше від попереднього сезону на 11,5 відсотка. Та навіть за таких обставин на осінніх ярмарках, що масово проводились в усіх містах і районах, цибулю продавали в середньому по вісім гривень за кіло, а дрібну то й взагалі можна було заготовити по п’ять — шість гривень. То чому нині утричі дорожче?
Від торішнього спекотного літа постраждали фермери багатьох країн ЄС. Зокрема, неврожай торкнувся і Польщі. Капуста, морква, буряк потерпали від посухи й там. Але найбільшої шкоди зазнала цибуля. Її врожай виявився меншим не тільки від попереднього року, а й нижчим середнього за кілька останніх літ. Але не катастрофічним. За оцінками, урожай упав відсотків на десять. І це не критично. Хоча механізм зростання ціни все-таки запустився, проте суттєво вплинути на ринкові вартості таке зменшення валу не може.
Логічно запитати: а до чого тут українська цибуля? Зрештою, остання — не нафта і навіть не зерно, ціна яких на місцевих ринках залежить від світової. До того ж на початку осені вітчизняні фермери пропонували її закупівельникам з поля по 4,5 — 5,5 гривні за кілограм. У ту вартість вже закладалися ризики від недобору врожаю, і вона вже була вищою, ніж попереднього сезону. Нехай би логістика, перекупники і торговельна надбавка «накрутили» її ще удвічі — утричі, що, до речі, чимало. Але ж не в чотири — п’ять разів.
Виходить, ціну на нашому ринку задає зовсім не вітчизняна, а привізна ріпчаста? Але як про це дізнатися? На оптових базарах та на ярмарках мало хто із продавців скаже, що продає привезений із-за кордону товар. Це своєрідний маркетинговий хід, бо чимало покупців до «свого» продукту ставляться з більшою довірою, мовляв, він менше піддавався обробці хімікатами.
Але ж є і офіційні дані, скільки і чого Хмельниччина закупила минулого року в різних країнах. Так от з Польщі, за даними обласного управління ДФС, завезено товарів на 2,1 мільярда гривень. Імпортували здебільшого запчастини до автомобілів, зброю, сталепрокат, вугілля та спецтехніку. Якщо в цьому списку і значилися овочі, то десь наприкінці, бо їх експорт мінімальний. І це означає, що вони не повинні були суттєво впливати на ціни на місцевих ринках.
Не повинні. Але щось та й впливає. Висновки напрошуються хоча б такі: або наші прилавки заповнені контрабандним товаром, або комусь вигідно штучно підняти ціну на українську цибулю. Можете обрати варіант, котрий вам більше до вподоби. Бо за офіційне розслідування подібних фактів ніхто не береться. Все зводиться до того, що впливати на ціни не може ніхто, окрім попиту та самого ринку. А чи є в цій історії хитрий задум оптовиків, ніхто не знає.
Хоч і вродило, та все одно подорожчало
З картоплею таких загадкових хитросплетінь немає. Якщо у супермаркетах з’являється дорога рання імпортна бульба, то це для гурманів і заможних покупців. Левова частка товару потрапляє на продаж з вітчизняних городів. Департамент агропромислового розвитку прозвітував, що на Хмельниччині всіма категоріями господарств торік накопано понад 1 млн 386 тисяч тонн, що навіть на 0,1 відсотка більше від позаминулого року. Тобто жодного натяку на неврожай. А ціна все одно зросла.
Навіть у найгірші для картоплі роки хмельничани не пам’ятають, щоб за неї платили по 15 гривень, як було взимку. Але тут пояснення очевидні: майже 95 відсотків бараболі вирощують у домашніх господарствах. Культура трудомістка. Добре наробившись на городі, люди хочуть мати за неї хоч якусь копійку, тому й «підтягують» до загальної шкали цін. Кілограм картоплі уже практично прирівнявся у вартості до буханця хліба. Такого ніколи не було.
Всім відомо, як болісно реагують пенсіонери та соціально незахищені верстви населення навіть на мінімальне подорожчання хлібини. Невже така ж реакція чекає і на бульбу? Якщо так, то невдовзі багато хто купуватиме її вже не відрами і навіть не кілограмами, а проситиме зважити кілька бульб. Щонайменше дивно звучить для країни, де картопля належить до основних продуктів харчування.
Хмельницька область.
