Учитель із Запоріжжя Олександр Жук  відвідав освітній форум Global Education&Skills Forum у Дубаї. Таку можливість він отримав завдяки перемозі у національній версії міжнародного конкурсу Global Teacher Prize, який в Україні проводить ГО «Освіторія».

Його робочий день починається о шостій тридцять. Зранку — уроки, потім — виховна і гурткова робота. Олександр Жук викладає інформатику у Запорізькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті «Джерело», де живуть і навчаються діти з вадами слуху. Має чотири дипломи про вищу освіту та майже 10 років учительського стажу. Написав наукову роботу, присвячену навчанню слабочуючих дітей. За першою освітою — економіст. Серед його захоплень — йога і танці. «Голос України» поставив кілька запитань переможцю Global Teacher Prize Ukraine.

— Олександре, ви користуєтеся на уроках підручниками?

— Не користуюся, хоча підручники в нас, звісно, є. Програма з інформатики для 2—4 класів однакова для чуючих і нечуючих. Для старших школярів — дещо відрізняється.

— Матеріал пояснюєте жестовою мовою?

— Загалом намагаюся робити так, щоб діти зчитували з вуст. Проте школярі з вадами слуху не завжди можуть «почути» чи розпізнати закінчення слів. Дещо пояснюю жестовою мовою. Доводиться застосовувати багато наочності, яка допомагає навчити правильно писати й вимовляти комп’ютерні терміни. Дитина, яка добре чує, може запам’ятати нове слово з першого разу, а наші вихованці спочатку мають його «побачити» і прописати.

— Наскільки комп’ютерні технології можуть полегшити життя дітям з вадами слуху?

— Вони можуть навчити їх жити у нашому суспільстві, спілкуватися між собою, з іншими нечуючими, зі звичайними однолітками з інших міст і навіть у майбутньому заробляти на цьому, почуватися громадянами світу, зняти будь-які бар’єри.

— Відомі приклади, коли глухота не завадила людині стати програмістом...

— У наших умовах це надзвичайно складно. У запорізьких вишах не вистачає сурдопедагогів, сурдоперекладачів. Проте наші учні теж здобувають вищу освіту, позаторік до вишів вступили майже всі випускники «Джерела», торік — 50 відсотків.

Учням Олександра Жука є чим пишатися — вони перемагають на конкурсах з комп’ютерної графіки та веб-дизайну, захоплюються робототехнікою, беруть участь у різноманітних змаганнях. Під час поїздки до Об’єднаних Арабських Еміратів він мав змогу поспілкуватися з іншими педагогами-новаторами.

Як повідомили в ГО «Освіторія», раніше організатори Global Teacher Prize оголосили топ-десятку найкращих вчителів з різних куточків світу, які змагалися за головний приз — 1 мільйон доларів. Переможця 2018 року оголосили у березні 2019-го на форумі Global Education&Skills Forum.

Премію отримав сільський учитель фізики та математики з Кенії Пітер Табічі. У його школі — лише один комп’ютер, проте викладач зумів організувати тут науковий гурток. Його вихованці виграли низку місцевих змагань і пройшли відбір на INTEL International Science and Engineering Fair 2019 у США. Левову частку своєї зарплати Табічі віддавав на розвиток школи, щоб його учні отримали книги й форму.

Боротися з бідністю і нестачею ресурсів доводиться і вчителям з інших країн. До топ-десятки потрапила Сваруп Раваль з Індії, яка перетворює навчання на сеанс творчості — діти співають, граються, малюють. Ця методика дає змогу навчати будь-кого і будь-де. Їй вдається залучати до освіти дітей з бідних сімей, які не мають житла і змушені працювати з раннього віку.

Педагоги сприяють кращому порозумінню між представниками різних культур. Так, Ендрю Моффат із Великої Британії викладає в школі, де 90 відсотків учнів — вихідці з інших країн. Він заснував для інших британських учителів ініціативу «Аутсайдерів не існує», що сприяє поширенню принципів інклюзивності та різноманіття.

Довідково

Global Teacher Prize — своєрідну щорічну Нобелівську премію для вчителів — заснував 2014-го арабський мільярдер Санні Варкі. Національну премію Global Teacher Prize Ukraine засновано в 2017 році ГО «Освіторія» після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation.