Таку акцію проводять уже третій рік поспіль, і цього разу до неї долучився відомий український співак Павло Табаков (на знімку). Куратор проекту, відомий український етнограф Галина Олійник вбачає головне завдання акції в тому, щоб передати енергетику великого свята Воскресіння Христового нашим оборонцям, повідомляє наш власкор Богдан КУШНІР.

Фото прес-служби ОДА.

На Великдень з першим церковним дзвоном відкриваються Небеса і сходить на землю велика радість-благодать: Христос Воскрес! Разом із Сином Божим оживає у світлих душах людей віра і надія, множиться добро і любов.

Великдень — найбільше християнське свято, що символізує вічне життя, визволення від гріхів і спасіння тих, хто читав молитву серцем, був щирим, милосердним і правдивим у своїх діяннях. Понад 2000 років на честь великого свята з вечора до ранку б’ють церковні дзвони, скликаючи до храму людей, аби кожен пересвідчився — радість духовного єднання з Всевишнім не порівняти з жодними земними благами, вона вища за матеріальне і минуще, бо, як навчав Ісус Христос: «Перестаньте складати собі скарби на землі, де їх нищить міль та іржа, і де злодії вдираються і крадуть». Тому й каже: «Складайте собі скарби на небі». Та радість духовного єднання вивищує, просвітлює, дарує сили й безсмертя.

За Священним Писанням Ісус Христос, Син Божий, проповідуючи, залишив нам свої головні заповіді: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю». Це є перша і найбільша заповідь.

Друга ж подібна до неї — люби ближнього твого, як самого себе. Був зраджений Юдою і розп’ятий на хресті за Понтія Пілата. Багатотисячний натовп, який зовсім нещодавно кричав Ісусу: «Осанна!» — тепер вимагав: «Розіпни, розіпни Його!» Пам’ятаючи про давній звичай римлян відпускати напередодні Пасхи в’язня, натовп вимагав помилувати не улюбленого раніше Месію, а вождя розбійників Варавву. Третього дня рано вранці Христос воскрес. І вознісся на Небо, прийнявши на себе людські гріхи.

До Великодня українці готувалися заздалегідь — писали писанки, по селах білили хати і впорядковували обійстя, у чистий четвер прибирали, мили, чистили, прали, намагалися покупатися до схід сонця. За народною прикметою, це дарує людині міцне здоров’я на весь рік. У страсну п’ятницю пекли паски та готували страви — смажили і коптили ковбаси й сало, фарбували яйця — крашанки. Їх і клали до великоднього кошика, де мають бути ще й шинка, сир, масло, сіль, які несуть освячувати до церкви.

З крашанками пов’язано таке передання — коли Марія Магдалина, послідовниця Христа, прийшла до римського імператора Тиберія сповістити про воскресіння Ісуса, той сказав, що в новину не вірить, бо це неможливо. Як неможливо й таке, щоб біле яйце, яка Марія Магдалина принесла йому як подарунок, стало червоним. Але не встиг він закінчити фразу, як яйце змінило колір. Тож тепер крашанка — неодмінний атрибут світлого свята, як і писанка, на якій народ з давніх-давен кодував свої молитви до Всевишнього.

Кожна господиня, йдучи до храму, намагається прикрасити кошик квітами і писанками, накрити його вишиваним чи тканим рушником.

З Великоднем пов’язано багато вірувань і прикмет. Цього дня не можна займатися жодною роботою, бо з клопотами щастя піде геть. Освячені в церкві продукти не можна викидати, їх треба з’їсти чи роздати нужденним. Серед них може бути й Ісус Христос, який з апостолами весь тиждень ходить по землі в образі простої бідної людини. Вважається, що в ніч на неділю відриваються Небеса і Господь чує усі молитви. Головне, щоб були вони щирими і закликали добро. У ці світлі дні мільйони українців молитимуться в храмах не тільки за свої родини, а й за тих, хто потребує нашої підтримки, за державу, за армію, за Перемогу. Щиру спільну молитву Господь обов’язково почує.

Христос воскрес! Воістину воскрес!