Ролик, що виклали у соцмережі хмельницькі школярі, швидко облетів країну. Дівчата-підлітки гордовито підходять до своєї ровесниці і з розмаху дають ляпаса. На тінейджерському сленгу звучить заклик робити це по черзі. Жертва побоїв стоїть мовчки, не намагаючись тікати чи захищатись. Але за кадром чути попередження: хто пручатиметься — отримає більше...

Відео обурило соцмережі, сюжетом одразу зацікавились правоохоронці. Цікаво, що заяв від потерпілої до правоохоронних органів ніхто не писав. Та й директор школи, до якої ходять дівчата, в одному з місцевих ЗМІ повідомила, що відео побачила ще в п’ятницю. Але через те, що були вихідні, ні до кого не зверталась. А в понеділок поліцейські вже самі приїхали до закладу освіти.

Вони швидко встановили, що учасниками знятих «розбірок» стали семикласниці однієї із хмельницьких шкіл, а їхньою жертвою — восьмикласниця іншої. Щоб розібратись із нею, дівчата приїхали «на нейтральну територію» з іншого мікрорайону.

Правоохоронці не поспішили якось кваліфікувати інцидент. Обіцяли в усьому розібратись. І вже за кілька днів зробили попередні висновки: це був не булінг. То в чому різниця між тим, що було на ролику, і тим, за що закон вимагає покарання?

Виявляється, далеко не кожен факт побиття чи інших хуліганських дій можна назвати булінгом. Законодавство визначає, що до останнього належать саме систематичні переслідування з образами та цькуванням, упереджене ставлення до будь-кого у навчальному закладі.

Що ж до згаданого конфлікту, то, за словами заступника начальника відділу поліції Ігоря Кирника, це був «одноразовий» конфлікт, який дівчата розв’язали у такий нецивілізований спосіб. Але про систематичне переслідування не йдеться.

Конфлікт, як повідомили у поліції, стався між підлітками із різних шкіл ще напередодні. Після словесної перепалки вони вирішили «розібратись» у ньому. Як це робили — видно на відео.

Це зовсім не означає, що винуватці у разі доведення їхньої вини не нестимуть покарання. Вже відкрита справа про адміністративні правопорушення за статтею невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей. Оскільки всі учасники конфлікту є неповнолітніми, відповідальність за їхні дії нестимуть мами й тати, стосовно яких і складено адмінпротоколи, котрі передадуть до суду.

Чимало дітей та їхніх батьків вважають, що булінг — це побиття. Але насправді це поняття значно ширше і передбачає відповідальність ще й за моральне знущання та психологічний тиск. Щоб діти краще розібрались у нюансах, до учнів хмельницької гімназії № 2 прийшли патрульні поліцейські, які взяли участь у шкільному флешмобі «Stop булінг». Вони ж під час відкритого уроку розповіли восьмикласникам, що це за явище.

Директор навчального закладу Віктор Байдич переконаний: важливо не просто знати про наслідки цькування, а й упередити їх.

— Кожна школа повинна мати свою систему протидії і боротьби з цим явищем, — каже він. — Флешмоби, відкриті уроки, спілкування з правоохоронцями — це лише її частина. Вся виховна робота так чи інакше повинна спрямовуватись на те, щоб викоренити у дітей почуття агресії та нетерпимості.

Хоча різні статистичні та соціологічні джерела говорять про те, що від булінгу в тій чи іншій формі потерпає чималий відсоток школярів, проте практика правоохоронних органів свідчить про інше. З початку року, тобто практично від часу запровадження в дію відповідного закону, в області зафіксовано лише два факти булінгу.

Так, у Хмельницькому міськрайонному суді повідомили, що розглядатимуть справу про цькування однокласниці учнем п’ятого класу однієї із хмельницьких шкіл. Відповідатиме за все його мама. Підставою для складання працівниками ювенальної превенції протоколу про адміністративне правопорушення стосовно матері стала поведінка сина, який систематично порушував дисципліну на уроках, а ще — лаявся на свою однокласницю, бив її книжкою та м’ячем.

Якщо факти будуть доведенні, мати понесе адміністративне покарання у вигляді штрафу чи виконання громадських робіт.

А от перша і поки що єдина в області доведена у суді справа про булінг стосувалася цькування... учнем свого учителя. Як встановив Нетішинський міський суд, це виявлялося у систематичних образах і психологічному тиску на викладача з боку старшокласника. За це його мати повинна сплатити штраф у 850 гривень.

Правоохоронці закликають одразу повідомляти про будь-які факти застосування насильства щодо дітей. Чи підпадатимуть вони під статтю про булінг, не має значення. Головне, що будь-які неправомірні дії мають бути припинені та покарані.

Хмельницький.

Фото надано автором.