Окрім того, буде затверджено порядок направлення педагогічних та науково-педагогічних працівників для викладання в закладах освіти за кордоном. Про це йдеться у проекті закону «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо сприяння держави у вивченні української мови» (реєстр. № 10159 від 15.03.2019 р.). Документ внесено до плану роботи профільного Комітету Верховної Ради на період десятої сесії восьмого скликання.

Внесений урядом законопроект розроблено на виконання Закону України «Про освіту», Указу Президента від 31 травня 2018 року № 156/2018 «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Відповідно до Указу Кабмін зобов’язаний вжити заходів задля покращення якості викладання державної мови в закладах освіти, сприяння вивченню української мови іноземцями, розробки дистанційних та онлайн-курсів з вивчення української мови, запровадження в установленому порядку сертифікаційного іспиту з української мови для осіб, які подають клопотання про прийняття до громадянства України, забезпечення підтримки та популяризації української мови за кордоном.

Автори законопроекту пропонують доповнити викладений у статті 64 Закону «Про освіту» перелік повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері освіти. МОН затверджуватиме «вимоги до рівня володіння українською мовою як іноземною та порядок проведення сертифікаційного іспиту з української мови». Утім, ці положення ще мають бути узгоджені з ухваленим Верховною Радою 25 квітня Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Як заявляли ще до ухвалення цього закону його автори, затвердженням мовних стандартів і правил опікуватиметься нова структура — комісія з питань української мови.

У статті 82 проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо сприяння держави у вивченні української мови» запишуть: «Держава сприяє вивченню української мови і популяризації української мови та культури за кордоном, у тому числі шляхом направлення відповідно до міжнародних угод педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в іноземних закладах освіти української мови, літератури, культури, історії, географії тощо. Порядок направлення педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання в закладах освіти за кордоном, а також умови оплати їхньої праці затверджує Кабінет Міністрів».

Ухвалення законо-проекту дасть змогу відправити вже 2019 року трьох наших вчителів до Ризької української школи для викладання української мови, літератури та інших дисциплін, що передбачено постановою Кабміну від 10.05.2018 р. № 344 «Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2020 р.», Угодою між урядами України та Латвійської Республіки про співпрацю у сфері освіти, науки, молоді і спорту та Протоколом про наміри Міністерств освіти і науки двох країн щодо взаємодії з метою підтримки функціонування Ризької української школи.

За попередніми розрахунками МОН, забезпечення перебування і роботи одного вчителя в Ризі стане державному бюджету України приблизно у 622 тисячі гривень на рік. Кожному з таких педагогів щомісяця платитимуть зарплату трохи більшу за два «латвійські» прожиткові мінімуми 2018 року — загалом 860 євро (для порівняння: мінімальна заробітна плата вчителя в Латвії — 720 євро). Крім того, відряджених до Риги забезпечать медичним страховим полісом, компенсують — у певних межах — річні витрати на оренду житла, транспорт тощо. Передбачено також одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення та «підйомні».

Окрім обміну досвідом, така співпраця сприятиме поширенню української мови та культури у світі. У МОН нагадують, що практика відряджати своїх вчителів за кордон звична для багатьох країн. Педагоги з Польщі, Словаччини, Болгарії викладають у нас, сприяючи популяризації мов і культур своїх країн.

На думку авторів законопроекту, його ухвалення сприятиме підвищенню інтересу до вивчення української мови за кордоном й поглибленню міжнародних зв’язків. Цей документ дасть змогу в майбутньому чітко визначити стандарти володіння українською мовою для іноземців, охочих набути громадянство України. Передбачені у ньому новації забезпечать приєднання України до Асоціації укладачів мовних тестів Європи (Association of Language Testers in Europe, ALTE), що вважають додатковим вагомим інструментом популяризації української мови.

Довідково

Ризька українська середня школа — державний навчальний заклад з двома мовами викладання (латвійською та українською). Крім того, з першого класу учні вивчають англійську мову, а із сьомого, за бажанням, — іспанську або німецьку. Окрім традиційних для латвійських шкіл дисциплін, вивчаються українська мова та література, історія і культура України, народознавство, міфологія та естетика. Заклад працює з 1991 року. Забезпечує повний цикл середньої освіти — з 1 по 12 клас. Фінансується з державного бюджету Латвійської Республіки.