Київ. Перед початком мегамаршу у вишиванках.

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА (з архіву «Голосу України»).

Цього року День вишиванки присвячено українським політв’язням, які страждали та й тепер страждають від Росії. Тож, користуючись популярністю і потенціалом Всесвітнього дня вишиванки, організатори хочуть привернути увагу до не менш важливого Дня — пам’яті жертв політичних репресій, який припадає на третю неділю травня. Це особлива історія, яку варто пам’ятати, щоб залишатися вільними. А вишита сорочка завжди була символом самоідентифікації та нескореності української нації.

На офіційній афіші «Вишиванка — одяг вільних» зображено фото справжніх незламних героїв — сучасних бранців Кремля, зокрема, режисера Олега Сенцова, журналіста Романа Сущенка, громадського діяча Миколи Карпюка, полонених моряків Олега Мельничука, Василя Сороки, Сергія Цибізова та політв’язнів радянського режиму, які відійшли у вічність: письменника, дослідника української мови Бориса Антоненка-Давидовича, поетів Тараса Мельничука, Василя Стуса і Аркадія Казки, письменника Євгена Сверстюка, зв’язкової УПА Ольги Ільків, поетеси Ірини Сеник, дисидентки Оксани Мешко, воїна УПА Василя Макуха. На світлинах більшість із них у вишиванках. Тим самим доводячи ворогові свою незламність духу й волі.

Фоторепродукція афіш.

За словами голови оргкомітету ГО «Всесвітній день вишиванки» Лесі Воронюк, 13 років тому, коли вона разом з іншими студентами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича домовилися в один день одягнути вишиванки (тоді їх підтримали викладачі), то ніхто не очікував і не мріяв, що таке свято набере розмаху й вийде за межі України (торік долучилося понад 70 країн).

Зважаючи, що це свято широко відзначають заклади освіти та культури, організатори запропонували відмовитися від радісних акцій і веселощів, а присвятити час історіям про долі українських політв’язнів СРСР та РФ, полонених моряків, які перебувають у в’язницях в Росії та окупованому Криму. Одна з ініціатив: цього дня кожен свідомий українець мав би поставити на столі фотографію кремлівського бранця або замордованого в минулому політв’язня. Чому це важливо? Кожному українцю треба самоорганізуватися і протистояти брутальній інформаційній війні, в яку ми зараз втягнуті, де знецінюються культурні цінності, ґрунт, на якому взагалі може будуватися і розвиватися держава.

Культурна дипломатія

Напередодні свята в українських посольствах та об’єднаннях українців за кордоном набрала обертів потужна акція «День вишиванки — День солідарності з Україною». На відео, яке можна подивитися на офіційній сторінці у Фейсбуці «Всесвітній день вишиванки», депутати Європарламенту і Бундестагу, впливові іноземні політичні та культурні діячі, вбрані у вишиванки, висловлюють свою підтримку Україні. Весь світ, який любить Україну, сьогодні одягне вишиту сорочку як особливий символ українського народу. Про наш генетичний код дізнається дедалі більше країн.

Зв’язок поколінь

Сьогодні близько 14-ї години в Чернівцях, де зародилося свято, та в столиці відбудеться спільна акція, коли громадськість, культурні діячі, депутати в наймиліших серцю вишиванках триматимуть у руках фото українських політв’язнів. Усі разом стануть у коло — безперервний ланцюг, що символізуватиме зв’язок поколінь.

Учергове акція «Народжені у вишиванках» відбуватиметься у пологових будинках не тільки в багатьох регіонах України, а й в 11 країнах. Немовлята, які народилися, отримають свою першу вишиванку і листівки з побажаннями від людей, які придбали для них сорочечку.

Засновниця Дня вишиванки Леся Воронюк закликала також згадати тих, хто загинув за носіння вишитої сорочки чи за спілкування українською мовою.

Із цією метою на площі Конституції, перед Верховною Радою України, представлено арт-інсталяцію, яка символізує «в’язничну камеру», в яку «ув’язнено» вишиванку. Таким чином організатори доносять до сучасних українців інформацію про українських політв’язнів СРСР, яких засуджували до багаторічного ув’язнення чи розстрілювали за носіння вишитої сорочки або спілкування українською мовою.

Спочатку у Верховній Раді України (згодом і на інших майданчиках) сьогодні розгорнула свою роботу виставка «Вишиванка — символ нескорених», що включає 25 експонатів, серед яких старовинні вишиті сорочки, рушники, скатерки (початку ХХ століття) з українською символікою, зокрема тризубами. Ці артефакти українці закопували в землю напередодні операції «Вісла» та перед засланнями в Сибір, щоб уберегти від знищення. Чимало експонатів були відкопані їхніми нащадками.

І хоча День вишиванки — раз на рік, громадська організація «Всесвітній день вишиванки» (в якої дедалі більше представництв за кордоном) працює упродовж року і реалізовує безліч проектів, ініціатив і заходів.

Найбільше досягнення — кіностудія документальних фільмів «Диво», де нині триває монтаж стрічки «Соловей співає» (про лігнвоцид української мови) і «Ткацький шлях» (про старовинне ткацьке ремесло). До слова, 9 листопада відбудеться прем’єра фільму «Соловей співає».

Можна ув’язнити тіло, але не дух

На переконання Лесі Воронюк, ми станемо сильними, непереможними і успішними, якщо будемо об’єднані спільними духовними цінностями. Не кожному пощастило сформуватись у сприятливих умовах — народитись у свідомій, відповідальній українській родині та отримати якісну освіту (а саме ці два складники — родина й освіта — є вирішальними в становленні особистості). Тому існує Всесвітній день вишиванки і ще багато ініціатив, щоб разом усвідомлювати нашу сутність, завдання і любити свою країну в собі й себе в своїй країні.

У цей урочистий День вишиванки пишаємось силою духу і пам’ятаємо справжніх сучасних героїв — майже 100 українських політв’язнів, заґратованих у російських в’язницях, і полонених 24 військовослужбовців ВМС України.

До речі

Канадське крило ГО «Всесвітній день вишиванки» ініціювало підписання Петиції про визнання Дня вишиванки офіційним святом Канади.10 квітня 2019 року під час засідання Палати громад петицію оприлюднив Джим Іглінський — депутат-консерватор з Альберти, українець у третьому поколінні, активний лобіст України в Канаді та світі. В документі йдеться про те, що «щороку тисячі канадських українців відзначають День вишиванки, щоб продемонструвати, що вишита сорочка є національним генетичним кодом, символом боротьби за незалежність, символом віри, надії та любові». Після презентації петицію внесуть до відповідного офіційного реєстру. Уряд Канади зобов’язаний розглянути петицію і надати офіційну відповідь упродовж 45 днів.