Літак розбився при заході на посадку в аеропорту «Смоленськ-Сєверний» 10 квітня 2010 року з 96 пасажирами, в тому числі першою парою, і членами екіпажу.
Справу продовжує Слідча група №1 Національної прокуратури, яка надалі вивчає три головні гіпотези щодо причин катастрофи: ймовірні виробничі, конструкційні, технологічні вади, зношеність елементів літака та інші технічні порушення; помилки, невиконання обов’язків або перевищення повноважень; цілеспрямовані дії третіх осіб.
Це вже 13-й виїзд польських представників з метою вивчення доказів у справі катастрофи літака. Попередній візит на місце падіння відбувся у вересні 2018 року. Зараз польські представники зможуть черговий раз провести огляд агрегатів i елементів конструкції літака на аеродромі«Сєверний». Група проводитиме свої дії під наглядом представників російських органів. Зібрані дані обстеження та, можливо, матеріал для подальших лабораторних досліджень буде перевезено до Москви, де все має бути детально описано. Тільки після цього російська сторона передасть пакет документів і зразків польській прокуратурі, повідомляють польські ЗМІ з посиланням на офіційні джерела в польській прокуратурі та російському Слідчому комітеті.
Від початку слідства щодо встановлення причин смоленської катастрофи Москва утруднює роботу польських правоохоронних органів. Зокрема, попри численні прохання-запити та заклики офіційної Варшави, в Білокам’яній відмовляються передати Польщі рештки розбитого літака та оригінали бортових самописців (чорних скриньок). Не слід очікувати якихось змін і цього разу, адже в комюніке Слідчого комітету чітко наголошується, що «рештки літака й надалі залишаються речовим доказом у справі» (цей аргумент Москва використовує як головний привід не віддавати їх). В цьому контексті варто згадати, що росіяни (СК РФ) також не дають згоди на проведення заново допитів контролерів смоленського летовища, яким польська прокуратура висуває звинувачення в «умисному спричиненні катастрофи в авіаперевезеннях». При цьому в СК РФ постійно (і цього разу також) наголошують, що російська сторона «відкрита до співпраці», «задовольнила всі польські прохання», закидаючи полякам, що ті «досі не дали відповіді на два російські запити в рамках надання правової допомоги».
Досить часто у польському дискурсі навколо смоленської катастрофи можна почути, що Москва використовує цю трагедію в рамках гібридної війни для розпалювання протистояння в польському суспільстві навколо цього питання. Адже поки не буде поставлено крапку в слідстві, тема залишає широке поле для спекуляцій. Це підтверджують дані соціологічних опитувань, згідно з якими: 51% поляків вважають «причини катастрофи нез’ясованими», а 24% — переконані, що катастрофа стала результатом замаху. За результатами опитувань 2019 року, 33% поляків переконані в тому, що причини катастрофи встановлено, 37% респондентів вважають що ними є помилки пілотів та російських контролерів з вежі смоленського летовища, натомість 13% твердо переконані,, що до катастрофи призвели помилкові дії контролерів, а 6% упевнені, що трагедію спричинила помилка пілотів президентського авіалайнера.
Не останню роль у формуванні польської громадської думки відіграє також підкомісія при міноборони Польщі у справах причин смоленської катастрофи, яка встановила, що до ремонту польського «борту № 1» (у 2009 р. в Самарі) «доклали руку російські спецслужби», та стверджує, що «пасажири і члени екіпажу урядового ТУ-154М загинули внаслідок вибуху».
Фото: commons.wikimedia.org/Serge Serebro, Vitebsk Popular News/CC BY-SA 3.0
