На знімку: Чжен Гусейнь вручає Юрію Кучину пам’ятний знак.
Фото автора.
Це не перший візит китайських учених-лікарів до нашої столиці. Два виші налагоджують співпрацю з 2013 року, коли було підписано угоду про співробітництво, й мають певні досягнення. Так, у 2013-му та 2015-му відбулися два міжнародні семінари-тренінги «Принципи практики традиційної китайської медицини» для співробітників НМУ імені О. Богомольця. Також проводяться щорічні стажування наших лікарів у Китаї. А найважливіше — на базі навчально-наукового Українського тренінгового центру сімейної медицини започатковано напрям діяльності «Інститут традиційної китайської медицини «Цихуан».
До слова, такі центри вже діють у восьми країнах світу й отримують фінансову допомогу з боку Департаменту охорони здоров’я провінції Ганьсу.
Мета цієї роботи — ознайомити сімейних лікарів з китайською традиційною медициною. І хоча робота в цьому напрямку, як видно, активно ведеться, все ж, за словами професора, віце-президента Університету традиційної китайської медицини провінції Ганьсу Чжена Гусейня, проблеми, що стоять на перешкоді ефективному навчанню, є. Передусім, це мовний бар’єр. «У нас поки що немає жодного україномовного фахівця. А для навчання (українських лікарів. — Ред.) на магістерській програмі в Китаї потрібен четвертий рівень знання китайської», — сказав він, звертаючись до першого проректора з науково-педагогічної роботи НМУ Юрія Кучина. Та й узагалі неможливо опанувати китайську традиційну медицину без знання мови, визнав професор. Тож висновок очевидний — потрібні мовні курси.
Загалом Чжень Гусейнь запевнив, що китайська сторона дуже сподівається на співпрацю у науковій, дослідницькій роботі. «Варто заснувати наукове товариство і проводити його зустрічі раз на рік. Один раз у Китаї, другий — в Україні», — запропонував він.
Юрій Кучин, зі свого боку, висловив пропозицію створити робочі групи, які розроблять покроковий план поглиблення співробітництва.
