Вона об’єднує 12 держав, які входять до Європейського Союзу, — Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Чехію, Словаччину, Австрію, Угорщину, Словенію, Хорватію, Румунію і Болгарію. Усі вони розташовані між трьома морями — Балтійським, Чорним і Адріатичним. Звідси й така назва.
Ініціативу було створено в 2015 році на пропозицію президентів Польщі — Анджея Дуди й Хорватії — Колінди Грабар-Кітарович. Ідея полягала в тому, щоб посилити економічне співробітництво між країнами Східної Європи й виробляти спільні підходи до вирішення проблем, спільних для приморських країн. А також розбудовувати інфраструктуру, диверсифікувати енергетичні джерела держав, які раніше, за винятком Австрії, входили в так званий соціалістичний табір і за комуністичного режиму значно відстали у своєму економічному розвитку від інших країн Європи. Ідею президентів Польщі й Хорватії їхні колеги з інших країн доповнили ще однієї метою «Трьох морів» — зміцнювати економічні зв’язки із США.
До порядку денного саміту в Любляні, за попереднім узгодженням з його учасниками, винесено обговорення ходу реалізації 48 пріоритетних економічних проектів «Трьох морів». Їх було визначено на попередньому саміті, який відбувся у 2018 році в Бухаресті. Серед них — модернізація хорватського порту Рієка, будівництво газопроводу Baltic Pipe («Балтік пайп»), який дасть змогу насамперед Польщі, а потім й іншим прибалтійським країнам отримувати газ із родовища в Норвегії, розширення в польському місті Свиноуйсьце термінала для приймання зрідженого природного газу, будівництво такого само термінала на хорватському острові Крк, прокладення другої, паралельної, гілки залізничної магістралі в Словенії між портом Копер на Адріатичному море й великим залізничним словенським вузлом Дівача. А також прокладення Іонічно-Адріатичного газопроводу вартістю в 600 мільйонів євро. Як випливає з цього переліку, всі важливі економічні проекти «Трьох морів» почали реалізовувати в регіоні Балтійського й Адріатичного морів, але вигоду від них одержать усі країни, що входять до Ініціативи.
На другий день саміту представники міністерства енергетики США розказали про можливості розвитку ринку американського зрідженого газу в Східній Європі, про те, як формується ціна на нього й що може вплинути на її зниження. Асоціація інформаційно-комунікаційних технологій Словенії разом із компанією Google поінформували про нові можливості співробітництва країн Ініціативи в цифровізації їхніх економік. До порядку денного саміту також внесено обговорення трансатлантичних економічних зв’язків, регіональної безпеки. І що найважливіше — постачання до окремих регіонів 12 приморських країн чистої води, яка з кожним роком стає дефіцитною, тому приступати до розв’язання проблеми її отримання слід негайно.
У рамках саміту в Любляні також заплановано представницький бізнес-форум, на якому керівники фірм обговорять шляхи розвитку подальшої кооперації, підпишуть протоколи й договори про співробітництво та створення спільних підприємств.
Разом із главами країн — учасниць Ініціативи в обговоренні всіх важливих проблем величезної частини континенту беруть участь голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр як представник країни-партнера Ініціативи й міністр енергетики США Рік Перрі, котрий збирається ще раз пояснити справжні цілі прокладення нових газопроводів у Балтійськом і Чорному морях Росією, яку він вважає «агресивним постачальником енергії до Європи».
До речі, в нашої країни також була можливість стати партнером Ініціативи «Трьох морів». У 2016 році колишнього президента офіційно за-просили на перший установчий саміт організації, який проводився у хорватському місті Дубровник. Але без будь-яких пояснень екс-президент Порошенко не поїхав туди. А на другий саміт у Варшаві представників нашої країни вже й не запрошували, пояснивши це тим, що Ініціатива об’єднує лише країни, що входять до ЄС.
Щоправда, торік українську бізнес-делегацію запросили приїхати на третій саміт у Бухарест для участі в економічному форумі. Й це був компромісний варіант формату її залучення до Ініціативи. Але й туди з невідомої для всіх причини ніхто з Києва не поїхав. І даремно. Ми самі відсторонилися від важливих проблем, які не тільки обговорюються, а й реалізуються в межах «Трьох морів». Це — прокладення нових транспортних коридорів у Причорномор’ї, будівництво газопровідних мереж, які не залежать від Росії. Недарма Москва вважає цю Ініціативу антиросійським об’єднанням і проамериканським проектом, хоча її члени на жодному із самітів навіть не натякали на це. Але кремлівські пропагандисти затято називають «Три моря» економічною змовою проти Росії, і все лише тому, що колишні країни соціалістичного табору вирішили розвиватися самостійно, а не під диктовку з Москви й без її втручання в їхні справи.
