Фото надано автором.
Так хоче суспільство. Такі вимоги воно висуває і до влади
Їх не назвеш новими. Причому кожна нова владна формація проголошує ці принципи чи не найголовнішими у своїй діяльності. Але що відбувається на практиці? Невже насправді не можна відшукати прикладів такої роботи? І що заважає втілювати їх у життя? Про це розмірковуємо із головою Хмельницької ОДА Вадимом Лозовим (на знімку).
— Жодна влада не скаже, що вона брехлива чи лінива, продажна чи корумпована, байдужа до людей і країни. Але, як правило, кожна наступна звинувачує попередню саме у цьому. Невже і справді немає нічого позитивного?
— Як багатобарвне наше життя, так і в кожному періоді ставляться і виконуються свої завдання. Очоливши рік тому область, разом із командою негайно включився в роботу з розв’язання нагальних проблем краян. Людей часто турбують не глобальні економічні чи загальноекономічні питання, а та буденність, із якою стикаються щодня.
Приміром, уже кілька років поспіль однією з таких залишалась перманентна неготовність Шепетівки до опалювального сезону через конфлікт міської ради із ТОВ «Енергоінвест».
Довелось провести більше десятка засідань робочих груп, детально відпрацювати дорожню карту подолання кризи, щоб шепетівчани не мерзли взимку. Опалювальний сезон розпочався з невеликим запізненням, але тривав без зривів. А врешті-решт досягли й того, що підприємство з надання послуг було повернуто громаді.
Ще однією болючою точкою на карті області була катастрофічна екологічна ситуація на річці Хомора, котра страждала від забруднення. Із вимогою врятувати річку, а водночас поліпшити якість життя людей виступали мешканці не тільки Хмельниччини, а й сусідньої Житомирщини. Щоб зрушити справу з місця, довелось насамперед відновити роботу департаменту екології та природних ресурсів, котрий раніше був ліквідований. Потім разом із житомирськими колегами затвердили спільний проект та графік робіт з реконструкції очисних споруд Понінківської картонно-паперової фабрики, котру вважають головним забруднювачем довкілля. Вартість цього проекту становить понад 16 мільйонів гривень, але ми знайшли ці кошти, і роботи тривають відповідно до плану. Паралельно були реконструйовані очисні споруди у Полонному.
В результаті спільне обстеження, яке провели екологи та громадськість, підтвердило значне поліпшення стану річки на території нашої області.
Не можу оминути і земельні питання, до яких завжди є інтерес. Ми робили все, щоб зняти будь-яке напруження при виділенні земельних ділянок воїнам-захисникам. Уже дев’ять тисяч пільговиків цієї категорії отримали їх у власність.
Загалом же намагались робити все, щоб свої наділи отримували не тільки конкретні люди, а й цілі громади: 104 тисячі гектарів державних земель передано в комунальну власність 39 ОТГ.
— Розв’язання таких тактичних завдань завжди важливе. Але область давно чекає на масштабні зміни, серйозні економічні проекти, котрі давали б поштовх для розвитку всіх населених пунктів...
— Так, люди скрізь мріють про надійну роботу, достойні заробітки. Міг би пообіцяти все це всім і тепер. Але не хочеться бути популістом, бо проблеми не розв’язуються одномоментно.
Ми готуємо документ зі стратегії розвитку області на 2021—2027 роки, котрий визначить основні завдання і об’єкти на цю перспективу. І тут важливо не помилитись із головними акцентами.
Так, за даними моніторингових досліджень Світового банку, Україна посідає третє місце серед країн пострадянського простору за логістичним потенціалом, а Хмельниччина — перше в Україні. Тобто розвиваючи саме логістику, можна досягти відчутного економічного зростання. Тож для нас важливо зрушити з місця відновлення роботи аеропорту «Хмельницький». Передбачається, що він буде орієнтований на авіаційні вантажні перевезення та стане потужним логістичним вузлом.
Торік підприємству вдалося повністю погасити заборгованість із зарплати і сплатити податки та збори. Вже є техніко-економічне обґрунтування реконструкції летовища. Укладена перша угода щодо прийняття малої авіації та стоянки трьох літаків АН-2.
Завдяки зусиллям обласної влади виконання робіт з реконструкції злітно-посадкової смуги на суму 375 мільйонів гривень внесено до проекту плану заходів на 2019—2021 рр. з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року. Аеропорт почали укомплектовувати необхідним обладнанням для відновлення польотів, триває реконструкція приміщень та водогону...
Роботи проводять, і приємно, що над проектом тісно співпрацюють ОДА, обласна та міська ради. Від таких згуртованих дій виграють усі.
Прикладом такої плідної співпраці може бути і те, якими темпами будуються та ремонтуються дороги. За рік загальний обсяг фінансування доріг державного та місцевого значення сягнув 1,7 мільярда гривень. За ці гроші відремонтовано 160 кілометрів шляхів.
Уперше містам обласного значення виділено додаткові кошти на ремонти місцевих доріг, і ця сума становить 27 мільйонів гривень.
— Для людей усі економічні здобутки стають вагомими, коли вони корелюються з доходами і добробутом конкретної родини. Чи не губляться за успішними загальними цифрами ті, які вказують на безробіття, низькі доходи і високі ціни?
— Усе це тісно пов’язано між собою. Кожен розуміє: не буде зарплати, якщо не буде конкретного робочого місця. Попри складну ситуацію в промисловому секторі ми все-таки намагаємось відкривати нові виробництва. Наприклад, не так давно стала до ладу Хмельницька філія ТОВ
«СЕ Борднетце-Україна», яка входить до складу концерну Volkswagen. Там уже працює 260 осіб, до кінця року їх кількість збільшиться майже вдвічі.
У Старосинявському районі ТОВ «А. Т. К.» завершило будівництво соєво-екстрактного заводу, інвестувавши в нього півтора мільярда гривень, і дало роботу майже двом сотням працівників. А у Славутському відкрито пусковий комплекс ТОВ «НВК «Екофарм» з виробництва фармацевтичних виробів.
Звичайно, хотілося б, щоб ці цифри були не у рази, а на порядок вищими. Вірю, з часом так і буде. А поки що в області спостерігаємо певний прогрес у залученні інвестицій. На початку року їх обсяг становив понад 199 мільйонів доларів, і це за темпами залучення — другий показник по країні. Гроші надійшли до Хмельниччини з 36 країн.
Водночас обсяги експорту та імпорту товарів становили відповідно 638 і 447 мільйонів доларів. За рік експорт збільшився на третину. Хмельничани проводили зовнішньоторговельні операції з партнерами зі 134 країн.
Усе це і дало змогу створювати нові робочі місця, піднімати зарплату. Всього за останній рік в області було створено 16,8 тисячі нових робочих місць, а середньомісячна зарплата піднялась до 8,6 тисячі гривень. Розумію, що при сьогоднішніх витратах це не так уже й багато. За рівнем заробітної плати область посіла 14-те місце в країні. Та втішає те, що вона все-таки піднімається з останніх позицій.
— Ви говорите про добрі зміни в житті людей. І вони справді тішать. Але далеко не все те, що пропонує і робить влада, сприймається суспільством позитивно. Скажімо, зміни у системі охорони здоров’я багатьох інколи просто лякають.
— Саме щодо медичної реформи хочу зауважити: робимо все, щоб здолати у людей недовіру до неї. Я вважаю, що реформа первинного рівня надання медичної допомоги відбувається досить успішно. В області завершена реорганізація 31 центру ПМСД в комунальні некомерційні підприємства. Майже мільйон краян підписали декларації з сімейними лікарями. Тобто перші кроки зроблено.
Тепер будуємо 27 нових амбулаторій із житлом для лікаря. Три перші вже от-от відкриють свої двері для пацієнтів. І все це зроблено не за роки, а за кілька місяців.
Одночасно в селах з’являється телемедицина — майже 89 відсотків амбулаторій уже забезпечено інтернет-зв’язком.
Більше 30 мільйонів гривень пішло на закупівлю медичного обладнання для лікарень, майже 46 мільйонів витрачено на програму «Доступні ліки», придбано понад дев’ять тисяч комплектів для державної соціальної програми «Пакунок малюка» — і все це за один рік. Не можу не згадати і про те, що після багаторічних очікувань розпочато будівництво обласної дитячої лікарні. На роботи було виділено 30 мільйонів гривень, і вже зведено сім поверхів. А на базі старих корпусів лікарні створено реанімаційно-консультаційний центр.
Справжнім проривом у галузі кардіології стане потужний обласний центр кардіології та кардіохірургії, де нині тривають активні роботи з реконструкції. Список успішних проектів галузі можна продовжувати і продовжувати: капітально ремонтується обласний онкологічний диспансер, збудована поліклініка в Ізяславі, палатний корпус, що майже тридцять років був ганебним довгобудом у Дунаївцях, лікувальний корпус у Городку.
Звичайно, у галузі залишається ще чимало проблем. А найбільша — людям не вистачає коштів на ліки і лікування. Та все одно ми рухаємось уперед, і цього не варто не помічати.
Це стосується різних сфер життя хмельничан. Знаю, вони заслуговують на краще. Як і жителі всіх регіонів. Та не варто забувати, що це краще життя ми самі ж і створюємо. Своїм вибором, своєю працею і наполегливістю, своїми планами і бажанням їх виконати. Дедалі більше відповідальності беруть на себе місцеві громади і кожна людина зокрема. Водночас вони ставлять дедалі більші вимоги до влади. Думається, оця взаємна вимогливість і має стати поштовхом до нових планів, справ і здобутків.
