Це питання гостро постало 8 червня і бентежить не тільки громадян країни. В Україні за розвитком подій у сусідній державі, з якою нас поєднують спільні євроінтеграційні інтереси, спостерігають із занепокоєнням. «Як держава-посередник і гарант Україна зацікавлена у стабільній, демократичній і європейській Молдові, готова надати, у разі необхідності, сприяння у вирішенні існуючих проблем», — йдеться у заяві, з якою в неділю виступило МЗС України. В Києві закликають політичні сили Молдови діяти в межах правового поля, вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу з метою уникнення силового протистояння і попереджають: «Важливим для країни та безпекової ситуації в регіоні є недопущення зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни».
Події у Молдові стали причиною скликання у неділю засідання РНБО, про що повідомив секретар Радбезу Олександр Данилюк. Прес-служба СБУ також поінформувала про моніторинг ситуації у Молдові. «З метою недопущення загострення ситуації в Кишиневі, пов’язаного з іноземним втручанням у внутрішні процеси, наразі посилено контррозвідувальний режим на в’їзді до Молдови через територію України щодо радикально налаштованих громадян Російської Федерації», — йдеться у заяві прес-служби.
Тим часом стежать за розвитком подій і у світі. Політична криза, яка цими вихідними несподівано призвела до двовладдя в країні, виявилася настільки неочікуваною, що дала підстави запідозрити приховані сценарії. Після того як парламент не зміг вкотре сформувати коаліцію та призначити уряд, Конституційний суд країни оголосив, що 7 червня був останній можливий для цього день. І закликав оголосити про розпуск парламенту. Натомість президент Ігор Додон, який має виняткове право розпускати парламент, з цим не погодився, зауваживши, що це його право, але не обов’язок.
Після чого 8 червня два ідеологічні супротивники — проросійська Партія соціалістів Молдови і проєвропейський блок ACUM — підписали угоду про коаліцію, розділили посади спікера парламенту й голови уряду та обрали прем’єр-міністром лідерку проєвропейської партії «Дія і солідарність» Майю Санду. Перед тим представник блоку ACUM Андрій Нестасе запропонував ухвалити декларацію про визнання Молдови «захопленою державою». У декларації, яку було ухвалено більшістю, повідомлялося про анулювання змішаної виборчої системи і висловлювався вотум недовіри КС у зв’язку з тим, що КС Молдови ухвалює рішення, що суперечать законодавству.
У Євросоюзі «взяли до уваги рішення, ухвалені в парламенті», й заявили про готовність співпрацювати з новим урядом. Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд зауважив, що «останні рішення КС складно зрозуміти» і що, «схоже, в світлі конституції та міжнародного права вони довільні». Тому пообіцяв попросити Венеціанську комісію дати оцінку цим рішенням. Обережні заяви, які однак свідчать про підтримку нової влади, зробили також у США і НАТО.
Та представники Демократичної партії, яку по суті усунули від влади, змиритися з поразкою не поспішають. У неділю КС призначив Павла Філіпа (тепер, мабуть, екс-прем’єра) тимчасово виконувачем обов’язків президента. І як тимчасовий президент той оголосив про розпуск парламенту і проведення дострокових виборів у вересні.
У неділю протести, організовані Демократичною партією і очолені її главою найбагатшим громадянином Молдови, олігархом Владом Плахотнюком, вилилися на вулиці Кишинева. Щоправда, за свідченням молдовських ЗМІ, більша частина протестувальників були держслужбовцями, яких звезли до столиці організовано на автобусах.
Звісно, після таких буремних вихідних всіх цікавить: кому сьогодні належить влада в країні?
Це спробувало дізнатися молдовське агентство News-Maker, яке звернулося до кількох міністерств і парламенту, щоб з’ясувати, кому в умовах політичної кризи й фактичної наявності двох урядів (під керівництво Павла Філіпа та Майї Санду) підпорядковуються держслужбовці. В міністерствах відповіли, що працюють у штатному режимі й підпорядковуються членам кабміну Філіпа. Спікер парламенту Зінаїда Гречана натомість розповіла, що секретаріат парламенту підпорядковується новому керівництву. «Секретаріат парламенту — не політичний орган, він забезпечує роботу для всіх депутатів. Ми не збираємося нікого звільняти, ми поспілкувалися з усіма главами управлінь. Вони працюють для всіх», — цитує NewsMaker Гречану.
Учора два уряди провели свої засідання: новий — у будівлі парламенту, старий — у кабінеті Павла Філіпа в будівлі уряду.
Як далі розвиватимуться події у Молдові? Це переворот чи всі зміни відбуваються у законодавчому полі? Як далекого готові піти демократи, щоб утримати владу? Всі ці запитання поки не мають відповіді.
