На знімку: на Трійцю, проникаючи у храми, сонячне світло несе з собою й Святий Дух.
Фото автора.
Хоча Трійця — свято християнське, цього дня відзначається ще одне свято, коріння якого значно глибше. Навіть у назвах тісно переплелись християнські, народні традиції і віра наших предків. Нікого не дивує, що їх називають ще й Зеленими святами, хоча такого немає у релігійних догматах.
Щодо походження Трійці, то на 50-й день від Великодня православні християни вшановують єдність Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Як розповіли апостоли, цього дня в будинку на Сіонській горі у розпачі зібрались разом учні Христа та Матір Божа. Вони не знали, як жити і що робити далі. Несподівано кімнату наповнив голосний шум вітру, і на кожного апостола та Пресвяту Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум’я. Після цього апостоли одразу заговорили різними мовами, у них з’явилася здатність пророкувати. Вийшовши на вулицю, вони почали свої перші проповіді різними мовами. Потім учні Христові розійшлися по багатьох країнах, проповідуючи, пророкуючи і зцілюючи.
А от Зелені свята існували ще задовго до цієї події і взагалі до християнських часів. Наші предки жили за сонцем та природним «годинником», тож Зелені свята розпочинали літній сонячний цикл свят. Цього дня слов’яни поклонялись деревам і квітам — усьому живому, що було створено предвічним Богом.
Практично не розділяючи цих понять, українці йдуть на церковні богослужіння, а водночас прикрашають свої оселі зіллям, ставлять у дворах зелене гілля, заносять у дім квіти. Святкують усі, не вдаючись у подробиці походження. Тож дехто поєднує це свято із давнім культом дерев. Вважається також, що тисячолітню традицію має і культ поминання у ці дні тих, хто вже не з нами. І вони мають відповідну назву — клечальні.
У великі християнські свята забороняється практично будь-яка робота. Але на Зелені свята особливо заборонялося ще й рубати та пиляти дерева, ламати сучки, колоти дрова. Тобто в усьому проглядалась особлива повага і шана до зеленого світу рослин.
У Зелених свят є ще одна грань, про яку тепер згадують менше, зате у давнину люди були переконані, що в ці дні мавки та русалки так само святкують і веселяться. Того, хто ними зачарується, можуть заманити до себе на дно або залоскотати до смерті. Тож ані купатись, ані ходити в цей час до лісу люди не наважувались.
Одразу після Трійці наступного дня церква відзначає День Святого Духа. Але й тут не обійшлось без переплетіння вірувань. Наші предки теж відзначали Духів день. Причому знали: працювати на землі в цей час не можна, зате варто шукати скарби, бо земля цього дня — іменинниця, тож може щось подарувати.
Кожен вільний обирати для себе те, у що він хоче вірити. Але в тому, що ці свята залишаються найулюбленішими для українців протягом багатьох століть, можна не сумніватись.
Хмельницький.
