Тепер активісти вимагають державного контролю над археологічними дослідженнями. Про це днями заявив історик Олександр Алфьоров під час прес-конференції.

«Нині громадські активісти, духовенство та невелика групка депутатів б’ють лише точковими ударами за збереження історичних місць Києва. У влади ж відсутнє розуміння сакральності міста. За забудовами вона не бачить, що наша столиця є однією з перлин європейської цивілізації», — додав він.

Нагадаємо, що в травні цього року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про присвоєння ділянці на Поштовій площі статусу археологічної пам’ятки національного значення. Суперечки навколо цієї території точилися ще з 2015-го, відколи там під час розкопок знайшли частину вулиці середньовічного Києва з безліччю цінних історичних артефактів. Влада обіцяла зберегти археологічну пам’ятку на Подолі, але водночас не розривала інвестиційного договору на будівництво там торговельного центру. Громадськість своєю чергою вимагала замість скандальної забудови створити на Поштовій музей для збереження унікальних знахідок. Ініціативу підтримала частина міських депутатів та парламентарії, проте обіцянка столичної влади відкрити музей досі залишається обіцянкою.

Краєзнавець, голова ГО «Громадський рух «Почайна», розробник Паспорта пам’ятки археології та історії Аннабелла Моріна назвала присвоєння Поштовій площі статусу національної пам’ятки справжньою перемогою та зазначила, що в сучасних умовах змін у політичній верхівці вони, як активісти, готові надалі допомагати владі з відродженням історичних місць столиці. Так, необхідно першочергово випрацювати чітку програму дій у цьому напрямку. За її словами, насамперед варто поновити археологічну роботу на Поштовій площі, змінивши статус із «рятівних розкопок» на наукове дослідження, і перевести її у сферу фінансування держави. Водночас влада повинна нарешті вирішити питання зі створенням національного музею й узяти на себе зобов’язання з повного фінансування установи.

Натомість представник Київської міської ради депутат Костянтин Богатов запевнив, що історія з Поштовою площею та річкою Почайною, над відродженням якої нині працюють, є символом конструктивної, компромісної співпраці між чиновниками та людьми різних національностей і віросповідань. За його словами, такі проекти, нехай поки що й поодинокі, покликані об’єднувати історичну, туристичну, релігійну, культурну й навіть екологічну сфери та вибудовувати суспільний діалог.

До речі, як повідомив ректор університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко, усього тиждень тому делегація Православної церкви України представила Вселенському Патріарху Варфоломію проект відродження річки Почайни. Це відбулося на ІІІ Міжнародному екологічному саміті Халкі в Стамбулі.