Директор ННІ «Інститут геології» професор В. Михайлов.

У 1933 р. у Київському університеті було створено геолого-географічний факультет, на якому працювало вже 4 кафедри геологічного спрямування: загальної геології (Володимир Крокос), історичної геології та палеонтології (Борис Чернишов), петрографії та корисних копалин (Микола Безбородько, Микола Світальський, Лук’ян Ткачук, Іван Усенко), мінералогії та кристалографії (Михайло Шматько).

У 1944 р. у складі університету створено геологічний факультет, який у різні роки очолювали: Борис Гаврусевич (1945—1948), Сергій Родіонов (1949—1951), Федір Руденко (1951—1968), Михайло Скопіченко (1968—1976), Вадим Сліпченко (1976—1985), Анатолій Солдак (1985—1988), Віктор Шабатін (1988—1999), Віктор Грінченко (1999—2004), Володимир Михайлов (2004—2007 і 2013—2014), Сергій Вижва (2007—2012). На факультеті працювали такі видатні науковці, як Володимир Бондарчук, Борис Гаврусевич, Ольгерд Ейнор, Ігор Жернов, Валерій Заїка-Новацький, Михайло Клюшников, Василь Латиш, Володимир Лучицький, Вадим Молявко, Сергій Мороз, Георгій Продайвода, Федір Руденко, Іван Седлецький, Володимир Сельський, Микола Семененко, Всеволод Скаржинський, Ігор Щербань та багато інших. У 2015 р. геологічний факультет було перетворено на Навчально-науковий інститут «Інститут геології», якому був підпорядкований Коледж геологорозвідувальних технологій (КГРТ).

Наразі інститут є потужною науково-освітянською структурою, роботу якої забезпечують 7 кафедр (загальної та історичної геології; геології родовищ корисних копалин; геології нафти і газу; мінералогії, геохімії та петрографії; гідрогеології та інженерної геології; геофізики; геоінформатики), науково-дослідна, адміністративно-організаційна і господарська частини.

Заняття в кабінеті петрографії.

Крім того до складу закладу входять Інформаційно-обчислювальний сектор і геологічний музей. Інституту також підпорядкований КГРТ із базою практик в смт Корнин. Із 2015 р. інститут очолює доктор геологічних наук, професор Володимир Михайлов.

Навчальний процес в інституті забезпечує 61 викладач, зокрема 24 доктори і 36 кандидатів наук, включно з 11 залученими до освітянського процесу співробітниками НАН України. В закладі навчаються понад 400 здобувачів вищої освіти, включно з бакалаврами (250 осіб), магістрами (139), аспірантами (15) і докторантами (1). Підготовка здобувачів вищої освіти здійснюється за двома спеціальностями: 103 «Науки про Землю» (за навчальними програмами і спеціалізаціями «Геологія», «Геофізика», «Гідрогеологія», «Геоінформатика», «Геологія нафти і газу», «Геохімія і мінералогія», «Economic Geology», «Applied Geology») і 193 «Геодезія і картографія» («Геоінформаційні системи і технології», «Оцінка землі та нерухомого майна»).

Інститут забезпечує високу якість навчання. У ці нелегкі часи ми зберегли кадровий потенціал, лабораторну базу, повсякчасно підвищуємо якість аудиторного фонду, застосовуємо новітні методи навчання, готуємо і видаємо численні навчально-методичні матеріали. Наш інститут є базовою методичною установою в системі геологічної освіти України.

Повсякчасно зростає рівень підготовки студентів, їх участь у науковій роботі. Студенти інституту є членами таких поважних міжнародних асоціацій, як EAGE — Європейська Асоціація геонауковців та інженерів; SEG — Товариство розвідувальних геофізиків; АИС — Асоціація дослідників свердловин; AAPG — Американська асоціація нафтових геологів; Society of Economic Geologists — міжнародна спілка економ-геологів. Вони відвідують наукові конференції і польові міжнародні навчальні табори в різних країнах (США, Угорщина, Чехія, Румунія, Польща), організовують такі табори в Україні, беруть участь у проведенні престижних міжнародних наукових конкурсів, зокрема є багаторічними учасниками змагань Imperial Barrel Award у Празі (Чехія), організованих American Association of Petroleum Geologists (AAPG).; беруть участь у програмах академічної мобільності, зокрема Erasmus+, Mitacs, Міжнародної агенції з атомної енергії тощо. У 2018 р. наш студентський науковий осередок SEG (Society of Exploration Geophysicists) здобув 1-ше місце з більш як 500 осередків SEG світу. Аспірант інституту Анатолій Чернов у 2017—2018 рр. працював в Антарктиді в складі XXII української антарктичної експедиції (грант надав Національний антарктичний науковий центр).

Випускники закладу працюють на провідних підприємствах, у геологорозвідувальних компаніях, академічних інститутах України і світу, таких як НАК «Нафтогаз», НАК «Надра», Держгеонадра, інститутах НАН України, ДТЕК, Shell, Schlumberger та ін.

Однією з найістотніших рис нашого життя є наукова робота, яка проводиться в рамках міжкафедральних, держбюджетних і госпдоговірних тем, міжнародних грантів тощо. Співробітниками інституту здійснюються геологорозвідувальні роботи, експертна оцінка різноманітних корисних копалин у різних країнах: у Гвінеї (2003—2004), Вірменії (2004, 2007), Мадагаскарі (2008), Ліберії (2011—2012 рр.), Лаосі (2012—2013), Камеруні (2013), Мавританії (2011—2019 рр.), Танзанії (2018). Наші викладачі запрошуються для читання лекцій у провідних ВНЗ світу. Так, курси лекцій прочитали: професори Володимир Павлишин, Олександр Митрохин, Володимир Михайлов — у 2013 р. в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова; професор Олексій Кошляков — у 2014 р. у Східно-Казахстанському технічному університеті імені Д. Серикбаєва; професор Олена Іваник — у 2018 р. у Віденському університеті природних ресурсів та наук про життя; професор Володимир Михайлов — у 2018 р. в China University of Geosciences Beijing; доцент Ірина Байсарович — у 2018 р. в Університеті Ставангера (Норвегія).

Вивчення золотоносних відкладів Ліберії.

Навчальна практика в Норвегії.

Журнал «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія» з 2015 р. індексується в зарубіжній базі ESCI Web of Science.

Отож, інститут є унікальною освітянсько-науковою структурою, де представлені всі навчальні спеціальності та спеціалізації освітянської геологічної галузі України, яка спроможна забезпечити високу якість і неперервність геологічної освіти починаючі з учнів 9—10-х класів (молодший спеціаліст) і закінчуючи фахівцями найвищого ґатунку (кандидати і доктори наук). Вочевидь, майбутнє геологічної галузі України багато в чому пов’язане із функціонуванням цієї структури.

Сучасний ринок геологічної праці вимагає від випускників глибоких знань і професіоналізму, самостійності та оригінальності мислення, досконалого знання іноземних мов, насамперед англійської, володіння сучасними комп’ютерними програмами обробки геологічної інформації тощо. Треба мати на увазі, що для випускників українських ВНЗ ринок праці не обмежується тільки Україною, а розповсюджується практично на весь світ. Удосконалення навчального процесу, приведення його до сучасного світового рівня, розширення і поглиблення наукових досліджень мають стати головними завданнями нашого інституту, як і інших навчальних закладів геологічного профілю на найближче майбутнє. Не можна забувати, що геологія є не тільки сферою фундаментальних наукових досліджень, а й однією з найважливіших бюджетоутворювальних галузей народного господарства України.

Володимир МИХАЙЛОВ,

директор ННІ «Інститут геології»,

доктор геологічних наук, професор.