На цю рослину законодавство наклало серйозне табу. Незаконне вирощування конопель у кількості до 10 рослин тягне за собою штраф від 18 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рослин. Якщо ж на городі знайдуть від десяти до п’ятдесяти рослин, настає кримінальна відповідальність. Покарання за такий злочин передбачає штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів або арешт на півроку і навіть позбавлення волі на строк до трьох років. Ті, хто зробить це не вперше, можуть відсидіти від 3 до 7 років.

Та попри це коноплі не зникли. Приміром, на Хмельниччині ТОВ «Поділля Екопром» хоче налагодити їх масове виробництво, бо цікавість до цього продукту на ринку є. Але чи вдасться?

Неймовірним чином природа поєднала в цій рослині як життєдайні, так і вбивчі сили.

На початку року на сайті Верховної Ради з’явилася петиція, автори якої вимагали законодавчого дозволу використання у медицині канабісу — наркотичної речовини, що виділяється із конопель.

Ця ідея одразу була підтримана керівницею МОЗ. А в суспільстві така пропозиція викликала протилежні реакції — від повного схвалення до абсолютного заперечення.

Утім, петиція зібрала необхідні для її розгляду 25 тисяч голосів. Та наразі депутатам не до того. Тож поки що в українських конопель ще немає шансу стати ліками. А відтак і доля їх як звичної сільськогосподарської культури теж під великим сумнівом.

Попри це варто набрати запит в Інтернеті, як отримаєш пропозиції. Ось «органічне конопляне сім’я». Кориснішого продукту, насиченого різними жирами і кислотами, ніби, годі й шукати. А ось і ціни: за 1,3 кілограма продавець просить майже дві тисячі гривень. Причому доставлене аж із-за океану. Якщо добре пошукати, знайдете і вітчизняне, але з ним складніше. Крім цього, є і олія, котра так само коштує недешево. При бажанні можна знайти і те, з чим так активно бореться наше законодавство — наркотичний канабіс.

А от на полях конопель не побачиш. Артем Потапкін, керівник ТОВ «Поділля Екопром», готовий змінити ситуацію. Адже коноплярство — не надто складна справа з точки зору агротехніки. Рослина невибаглива ані до ґрунтів, ані до температури, ані до поливу. Не дивно, що їх умудряються культивувати навіть у підпільних квартирних лабораторіях. А що вже казати, коли росте «на волі».

Та поки товариство засівати 200 гектарів, які має у своєму розпорядженні у Городоцькому районі на Хмельниччині, не наважується. Хоча пройшло для цього непростий шлях, отримавши спеціальну ліцензію. Тільки вона дає право на вирощування конопель. При цьому коштує недешево — до 200 тисяч гривень. Та ще складніше зібрати всі документи, довідки, дозволи...

І коли здається, що все готове до посіву, постають нові проблеми: що потім робити з урожаєм?

Наука не стояла, а промисловість занепала

Може видатись дивним, але попри те, що практичне коноплярство майже занепало, науковці цієї галузі продовжували плідно працювати. Майже дивом вижило кілька дослідних господарств, котрі займались виведенням нових сортів. Ще з довоєнних часів минулого століття сорти української селекції успішно розходились по світу.

А в 1990-ті роки вітчизняні вчені здійснили просто революцію, вивівши сорти технічної коноплі. Зберігши кращі властивості рослини, вони суттєво позбавили її вмісту наркотичних компонентів. Саме це викликало бурхливий розвиток галузі у багатьох країнах. Але, на жаль, не в Україні, де законодавство бачить у ній лише зло.

Тепер же вчені пропонують так звані сорти терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть життя і здоров’я. І це знову привертає увагу світу. Та наші аграрії вкотре залишаються осторонь цих процесів. Причому здебільшого не зі своєї вини.

Дар чи прокляття

— Це просто унікальна рослина, котра вся йде на переробку і дає різноманітні продукти, адже конопляне насіння — поживна і водночас дієтична харчова добавка. Конопляній олії ціни немає — це і харчовий, і лікувальний продукт, і складова для косметичної промисловості... Сама ж зелена маса може йти на виготовлення паперу, волокна, тканини, — розповідає Артем Потапкін. — А для аграріїв важливо ще й те, що при невеликих затратах можна отримати надзвичайно високу рентабельність.

Він не відкидає для свого товариства виробництво конопляного волокна. Мода на екологічно чисті продукти і матеріали підтримує цю ідею. Бо ж бавовну чи льон на подільських ґрунтах не виростиш. А ця невибаглива рослина може стати основою для відродження екологічного ткацького виробництва. І це при тому, що вона не нищить ґрунти, не потребує використання хімікатів при вирощуванні, що робить її ідеальною для екосистеми.

Плани є — грошей не вистачає

Та ідеї залишаються лише на паперах. Перший врожай команда молодих підприємців зібрала торік на тридцяти гектарах — майже п’ять тонн насіння. З нього отримали тонну олії. Якщо врахувати, що літр такої коштує до тисячі гривень, то з урожаю можна було отримати до ста тисяч гривень.

Наче, непогано, рентабельність виявилась доволі високою. Але економічний потенціал конопель значно вищий, якщо налагодити повний цикл переробки. Як вважає співрозмовник, прибуток з гектара має становити не менше 1,2 тисячі доларів.

У ТОВ навіть розробили два інвестиційних проекти, котрі відкривають широку дорогу цій культурі. Один передбачає посів на 180 гектарах. Для реалізації плану наразі є земля, дозволи на вирощування та досвід роботи. А не вистачає найголовнішого — техніки і обладнання для переробки. Тож, оцінивши свій проект у 800 тисяч євро, підприємці тепер чекають інвестора, котрий готовий його підтримати.

Водночас мають ще масштабніший, коли в роботу буде залучено 1,1 тисячі гектарів. При цьому, окрім власного виробництва, пропонують налагодити зв’язки з фармацевтичними компаніями, котрі виготовляють ще й медпрепарати. Тут рентабельність повинна стати просто захмарною. Але й кошти просять більші — до чотирьох мільйонів доларів.

Зрозуміло, що невеликому ТОВ, яке тільки розгортає свою роботу, самотужки із такими інвестиціями не впоратися. Та й для інших коноплярство залишається проблемною галуззю. І це на фоні того, що чимало країн сіють коноплі не на десятках, а на сотнях тисяч гектарів. Там давно зрозуміли: пов’язаним із наркотичним бізнесом ризикам можна запобігти. А от втрачати такий цінний природний дар — не варто.

А для українців, чиї предки не одну сотню літ прожили в мирі та злагоді з цією «зеленою феєю», вона все ще залишається забороненою.

Хмельницька область.

Фото з соціальних мереж.