Сергій Бубка під час змагань зі стрибків із жердиною Чемпіонату України з легкої атлетики в неділю, 6 серпня 2000 р., на НСК «Олімпійський» у Києві.

Фото Дмитра ГАВРИША (УНІАН).

Трохи більше року відділяє спортивну спільноту від старту Ігор ХХХІІ Олімпіади. Змагання відбудуться в Токіо з 24 липня по 9 серпня 2020-го. Нині у представників літніх видів спорту ліцензійний відбір. «Голос України» започатковує серію матеріалів про готовність вітчизняної об’єднаної команди та окремих атлетів до найвидовищнішого планетарного спортивного форуму.

Останній виступ наших олімпійців у Ріо трохи приголомшив. Адже підсумковий результат говорить за себе: лише 2 «золота», 5 «срібл», 4 «бронзи» — у сумі 11 нагород. Щоправда, напередодні Ігор міжнародні експерти прогнозували невелику кількість медалей. І прогнози справдилися. За результатами виступів збірна Україна вперше в історії не потрапила до топ-25 країн у медальному заліку. І це найгірший результат «синьо-жовтої» команди за шість літніх Олімпіад, у яких вона брала участь.

Експерти переконані: змагання в Бразилії стали точкою неповернення для вітчизняного спорту. Адже там українські атлети здобували нагороди здебільшого під прапорами інших країн. Наприклад, наша веслувальниця Інна Осипенко-Радомська, яка вже була призеркою Ігор в Афінах і Лондоні, а також чемпіонкою у Пекіні, виборола «бронзу», але для Азербайджану. Під прапором цієї ж держави виступали борчині Наталя Синишин, яка стала третьою у ваговій категорії 53 кілограми, та Марія Стадник, яка здобула «срібло». «Срібло» у веслуванні на каное на дистанції 200 метрів разом із Валентином Дем’яненком також поїхало до Азербайджану. А на дистанції 1000 метрів Сергій Тарновський став третім під прапором Молдови. Завоював медаль для Росії наш гімнаст Микола Куксенков.

Як пояснюють спортсмени, які вже змінили громадянство, тренуватися в атмосфері, коли грошей на спорт не вистачає, важко. Мовляв, вони самостійно оплачували собі участь у міжнародних турнірах, медичне обстеження та тренувальні збори.

Утім, іншої думки дотримуються в Національному олімпійському комітеті. За інформацією відомства, сьогодні премії в Україні вищі, ніж у більшості європейських держав. Мовляв, наші атлети отримають 125 тис. дол. за «золото», 80 тис. дол. за «срібло» та 55 тис. дол. — за «бронзу». Навіть у США ці суми значно менші. А в деяких країнах, зокрема у Норвегії, Швеції та Великій Британії, для спортсменів узагалі не передбачені преміальні за перемоги. Крім того, за інформацією НОК, сьогодні наші олімпійці забезпечені усіма необхідними умовами для тренувань.

Однак спорт найвищих досягнень — це одне, а масовий і дитячо-юнацький спорт, який є основою великих досягнень, — зовсім інше. Ось до його розвитку нині виникає найбільше запитань. Щоб показувати високі результати на міжнародних змаганнях, атлети потребують олімпійських баз та центрів для тренувань. А таких місць у нашій країні небагато.

Нині український спорт справді потребує кардинальних реформ і змін. Адже коли йдеться про підготовку до Олімпіади, то цим має займатися саме Національний олімпійський комітет. Тоді буде чітка і зрозуміла відповідальність за результати підготовки наших атлетів.

А поки що НОК звітує: «Спортсмени активно готуються до літньої Олімпіади. Комітет разом із Мінмолодьспорту визначили 19 пріоритетних видів спорту, які отримають максимальну державну підтримку та фінансування».

Тоді що насправді заважає спортсменам підкорювати нові вершини Олімпу? «Голос України» ще 5.04.2019 року надіслав офіційного листа Президенту НОК України Сергію Бубці з проханням окреслити перебіг підготовки, проблеми та наші пріоритети на Олімпійських іграх у Токіо. На жаль, Сергій Назарович та його відомство так і не знайшли часу, щоб проінформувати читачів про готовність об’єднаної команди. Своєї черги на обіцяне інтерв’ю так і не дочекалися. «Потрібно зачекати, адже у Сергія Назаровича дуже щільний графік», — так кореспонденту «Голосу України» відповів прес-аташе НОК Іван Бондарчук.

Це можна було б списати на емоції або поганий настрій. Якби схожою поведінкою НОК не відзначався й раніше. Принаймні, напередодні Ігор у Ріо Сергій Назарович теж не захотів розповісти про те, в яких умовах готуються наші атлети. Утім, можливо, в очільника НОК і справді є підстави уникати зустрічі з пресою?

Тим часом до старту майбутньої Олімпіади залишилося не так і багато часу. Для України вона мине, швидше за все, в атмосфері безнадії. Схоже, навіть шість чи сім нагород незалежно від ґатунку будуть для нас за щастя. Якщо пригадати, що на попередніх Іграх українці завойовували не менше двадцяти медалей, то стає справді сумно.

Лист «Голосу України» президенту НОК України Бубці С. Н. (від 05.04.2019 р., № 134)

«Шановний Сергію Назаровичу!

Світова спортивна громадськість перебуває на стадії підготовки до чергових Олімпійських ігор. Очевидно, й українські атлети виборюють місця у національній команді. У зв’язку з цим просив би Вас:

1. Погодитись на інтерв’ю для «Голосу України», де окреслити хід підготовки, проблеми та наші пріоритети на Олімпійських іграх.

2. Визначити олімпійські види спорту, які заслуговують на представлення громадськості.

3. Визначити окремих спортсменів, команди, про які варто розповісти.

4. Визначити відповідального від НОК для взаємодії у підготовці матеріалів для друку».

P. S. Нагадаємо Національному олімпійському комітету, що згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» кожен громадянин України може звернутися до влади із запитом і отримати необхідну йому інформацію. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніш як через п’ять робочих днів з дня отримання запиту.

Шановний пан Бубка збирається відповісти ось уже 80-й день.

Довідка

Організатори турніру в Токіо вже оприлюднили подробиці розкладу олімпійських стартів. Вони розпочнуться за два дні до офіційної церемонії відкриття: тоді відбудуться перші матчі з футболу й софтболу. А власне у день відкриття проведуть кваліфікаційні змагання з академічного веслування й стрільби з лука. Наступного ж дня на старт вийдуть представники 21 виду спорту, зокрема чоловіки-велосипедисти під час шосейної гонки попрямують до легендарної гори Фудзіями. 1 серпня називають «Суперсуботою» на Іграх-2020: цього дня розігруватиметься найбільше медалей в 23 видах, зокрема в змаганнях змішаних команд у дзюдо й стендовій стрільбі, естафеті змішаних команд у тріатлоні, що дебютуватимуть у програмі Олімпіади.